ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/297
08.09.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»
до Акціонерного банку «Експрес-банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Державна авіаційна адміністрація
за участю прокуратури м. Києва на стороні позивача
про визнання недійсним іпотечного договору
За участю представників сторін:
від прокуратури: Некрасов О.М.
від позивача: Захарчук І.В. - представник за довіреністю № 34/13-21 від 16.03.2009 р.;
від відповідача: Герасименко І.К. - представник за довіреністю № юр-116 від 15.06.2009 р.;
Мацко Т.В. - представник за довіреністю № юр-16 від 14.01.2008 р.;
Тодосієнко В.М. - представник за довіреністю № юр-179 від 27.07.2009 р.;
Малиневський С.О.-представник за довіреністю № юр-329 від 10.12.2008 р.;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кушпіль Д.С. - представник за довіреністю № 1.29-0119 від 12.01.2009 р.
Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії»звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного банку «Експрес-банк»про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна авіаційна адміністрація за участю прокуратури м. Києва.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.07.2004 року між державним авіапідприємством «Львівські авіалінії»(позивач) та Акціонерним банком «Експрес-банк»в особі керуючого Львівською філією Акціонерного банку «Експрес-банк»Джуса Р.М. було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1172.
Згідно п. 1.1. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № КДВ-97/2004 від 20.05.2004 року, укладеного між іпотекодержателем (відповідачем) та іпотекодавцем (позивачем), надалі -кредитний договір, відповідно до якого іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних його умов, надає іпотекодавцю кредит у сумі 1 000 000,00 USD (один мільйон доларів США 00 центів) зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 12,0 відсотків річних, на визначених кредитним договором умовах, а також сплати штрафу та пені, у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором та дійсним договором з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті, строком остаточного погашення 19 травня 2005 року.
Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, є:
- літак пасажирський ЯК-42, серійний № 4520422202039, 1982 року виготовлення, державний і реєстраційних знак UR-42317 (реєстраційне посвідчення, видане Державною авіаційною адміністрацією України 06.07.1999 року);
- літак пасажирський ЯК-42Д, серійний № 4520422116588, 1991 року виготовлення, державний і реєстраційних знак UR-42403 (реєстраційне посвідчення, видане Державною авіаційною адміністрацією України 18.04.2000 року)
На думку позивача, іпотечний договір від 14.07.2004 року було укладено з порушенням норм чинного законодавства України, а його положення не відповідають нормам закону і вказаний договір є недійсним з таких підстав:
- Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії»на момент укладення оспорюваного договору було засноване на державній формі власності та підпорядковувалось Державний адміністрації авіаційного транспорту України Міністерства транспорту України;
- на момент укладення оспорюваного договору майно, яке є предметом договору іпотеки, належало позивачеві на праві господарського відання і позивач був обмежений законом щодо розпорядження окремих видів майна.
- оскільки застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом, у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода потрібна для передачі цього майна в іпотеку. Отже, на передачу в іпотеку майна, яке є предметом договору іпотеки, потрібна була згода уповноваженого органу здійснювати управлення майном ДАП «Львівські авіалінії», а такої згоди не було надано.
- також забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власністю, що не підлягають приватизації. На момент укладення іпотечного договору від 14.07.2004 року і по даний час державне авіапідприємство «Львівські авіалінії»належало і належить до об'єктів які не підлягають приватизації згідно Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 року за № 847-XIV.
За вищевикладених обставин державне авіапідприємство «Львівські авіалінії»не мало права укладати іпотечний договір від 14.07.2004 року, тому договір повинен бути визнаний судом недійсним.
Позивач також просить поновити строк позовної давності на підставі того, що з квітня 2007 року на кошти боржника (позивача) накладались арешти, тому позивач не мав змоги зняти кошти з рахунку і оплатити державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року порушено провадження у справі, присвоєно справі № 33/297 та призначено до розгляду на 16.06.2009 року.
У судове засідання 16.06.2009 року з'явились представники сторін, подали документи на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.
Представники відповідача у судовому засіданні подали заяву про застосування позовної давності.
Також представник позивача через загільний відділ діловодства подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну авіаційну адміністрацію. Представники відповідача поставили вирішення вищезазначеного клопотання на розсуд суду. Суд задовольнив клопотання представника позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну авіаційну адміністрацію.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, суд прийняв ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.09.2009 року.
У судове засідання 08.09.2009 року з'явились представники сторін. Від прокуратури міста Києва до загального відділу діловодства надійшла заява про вступ у справу. Представник прокуратури підтримав позовні вимоги.
Представник позивача надав пояснення по справі та просив позов задовольнити. Представник третьої особи надав пояснення по справі та просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили у позові відмовити повністю, застосувавши строки позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та враховуючи той факт, що відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
14.07.2004 року між державним авіапідприємством «Львівські авіалінії»(позивач) та Акціонерним банком «Експрес-банк»в особі керуючого Львівською філією Акціонерного банку «Експрес-банк»Джуса Р.М. було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1172.
Згідно п. 1.1. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № КДВ-97/2004 від 20.05.2004 року, укладеного між іпотекодержателем (відповідачем) та іпотекодавцем (позивачем), надалі -кредитний договір, відповідно до якого іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних його умов, надає іпотекодавцю кредит у сумі 1 000 000,00 USD (один мільйон доларів США 00 центів) зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 12,0 відсотків річних, на визначених кредитним договором умовах, а також сплати штрафу та пені, у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором та дійсним договором з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті, строком остаточного погашення 19 травня 2005 року.
Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, є:
- літак пасажирський ЯК-42, серійний № 4520422202039, 1982 року виготовлення, державний і реєстраційних знак UR-42317 (реєстраційне посвідчення, видане Державною авіаційною адміністрацією України 06.07.1999 року);
- літак пасажирський ЯК-42Д, серійний № 4520422116588, 1991 року виготовлення, державний і реєстраційних знак UR-42403 (реєстраційне посвідчення, видане Державною авіаційною адміністрацією України 18.04.2000 року).
На думку представника позивача, іпотечний договір від 14.07.2004 року було укладено з порушенням норм чинного законодавства України, а його положення не відповідають нормам закону, державне авіапідприємство «Львівські авіалінії»не мало права укладати іпотечний договір, тому договір повинен бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Оскільки іпотечний договір був укладений 14.07.2004 року, з огляду на зазначені положення строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу закінчився 14.07.2007 року.
Як вбачається з вхідної дати, позовна заява надійшла до суду 16.04.2009 року, тобто після закінчення трирічного строку.
Відповідно до ч. 2 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач в клопотанні про продовження строків позовної давності зазначає, що цей строк пропущений з поважних причин, що з квітня 2007 року на кошти боржника (позивача) накладались арешти, тому позивач не мав змоги зняти кошти з рахунку і оплатити державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Частина 5 статті 267 ЦК України передбачає, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази не визнає поважною причину, яка зазначену в клопотанні позивача, оскільки договір будо підписано 14.07.2004 року, а арешт на кошти боржника накладався з 13 лютого 2007 року, відповідно до копії постанови про арешт коштів боржника від 13.02.2007 року.
Згідно ч.4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, як вбачається з позовної заяви, відзиву на позовну заяву, позивачем пропущено строк в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Обґрунтованого клопотання про поновлення строків позовної давності не подано, тож суд саме з зазначеної вище підстави відмовляє позивачеві в задоволенні його позовних вимог.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 та ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 25.09.2009 року.