Cправа № 2а-2239/10/0770
Ряд стат. звіту № 2.33
Код - 03
25 жовтня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів Закарпатського окружного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Шешеня О.М.;
Суддів Іванчулинець Д.В., Луцович М.М.
при секретарі судового засіданні -ОСОБА_1 сторін та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_2, представник -ОСОБА_3;
відповідача: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, представник -не з'явився ;
третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_4 державної служби Головдержслужби України в Закарпатській області, представник -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 державної служби Головдержслужби України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання позивача таким, що був переведений начальником управління Держгірпромнагляду в порядку передбаченому статтею 32 КЗпП України, поновлення на роботі та виплаті моральної шкоди, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 жовтня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 29 жовтня 2010 року.
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 державної служби Головдержслужби України в Закарпатській області.
Позивач та його представник в судових засіданнях неодноразово уточнювали позовні вимоги. Кінцевими позовними вимогами є: 1) визнати накази № 107 від 04.06.2010р., №207-К від 14.05.2010р., №234-К від 04.06.2010 р., №235-К від 04.06.2010 р., №253-К від 18.06.2010 р., №289-К від 19.07.2010 р. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду такими, що не відповідають чинному законодавству та скасувати їх; 2) визнати позивача таким, що був переведений на посаду начальника управління Держгірпромнагляду у порядку визначеному статтею 32 КЗпП України в зв'язку з перебуванням на даній посаді більше 5 місяців та неодноразовим погодженням на прийняття голів ОДА різних призначень; 3) поновити позивача на роботі на займаній посаді начальника управління Держгірпромнагляду; 4) стягнути з Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 липня 2010 р. до дня поновлення на роботі; 5) стягнути з Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5000 грн.; 6) стягнути з Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на його користь судові витрати в даній справі - судовий збір (державне мито) у розмірі 250 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві, наголосивши на наступному.
Починаючи з 2003 року позивач очолював територіальне управління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області. 02.11.2009 року наказом №185 будо розпочато ліквідацію територіальних управлінь в тому числі і в Закарпатській області в зв'язку з одночасним утворенням ОСОБА_4 Держгірпромнагляду по Закарпатській області на базі територіального управління.
Враховуючи фахову підготовку та рекомендації облдержадміністрації позивача було призначено в.о. начальника новоствореного управління Держгірпромнагляду, яке є правонаступником територіального управління Держгірпромнагляду згідно наказу № 436-к від 28.12.2009р. «Про призначення ОСОБА_2В.»
Виконання обов'язків по вакантній посаді трудовим законодавством і законодавством про державну службу не передбачено і таке призначення на вакантну посаду, не допускається, за винятком виконання обов'язків по посаді, призначення на яку здійснюється вищестоящим органом управління, що потребує відповідної процедури розгляду документів і не повинно перевищувати місячний строк.
Всупереч тому, що Закарпатська обласна державна адміністрація погодила його кандидатуру, як єдину Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду наказом від 04.06.2010р. № 107 увільняє його від виконання обов'язків виконуючого обов'язки начальника управління під час перебування на лікарняному за наслідками позапланової перевірки, яка була призначена на період його відсутності (перебування на лікарняному) по результатах розгляду службових записок посадових осіб Держгірпромнагляду з фактами, що не відповідають дійсності.
Крім того, наказом №234-к від 04.06.2010 року Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду його звільнено від виконання обов'язків начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області після виходу з лікарняного листка.
Також незаконним вважає наказ Держгірпромнагляду №289-к від 19.07.2010 року «Про звільнення ОСОБА_2 з 20 липня 2010 року з посади начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області у зв'язку з ліквідацією територіального управління відповідно до пункту 1 ст.40 КЗпП».
Незаконними вважає також накази Держгірпромнагляду від 14.05.2010 року № 207-К, від 04.06.2010 року № 235 -К, від 18.06.2010 року № 253 -К з підстав, які зазначені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позов суду не надав, надіслав суду клопотання про розгляд за відсутності представника Держгірпромнагляду та повідомив про те, що Держгірпромнагляд виконає рішення суду, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позов, вказавши на те, що відповідачем при призначенні ОСОБА_2 виконуючим обов'язки начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області та при звільненні його із займаної посади допущено цінний ряд порушень норм чинного законодавства. Зокрема: Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 р.№ 586-XIV та Указу Президента України «Про деякі питання забезпечення здійснення повноважень місцевими державними адміністраціями»від 16.04.2010 р. № 542/2010, згідно яких керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав.
Позивач -ОСОБА_2 очолював територіальне управління Держгірпромнагляду з 2003 року.
Наказом Держгірпромнагляду від 02.11.09 р. № 185 ліквідовано територіальне управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області та утворено управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, яке є правонаступником майнових прав та обов'язків територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області.
Наказом Держгірпромнагляду від 28.12.09 р. № 436 виконуючим обов'язки начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області призначено ОСОБА_2
Наказом Держгіпромнагляду від 04.06.10 р. № 107 «Про підсумки комплексної перевірки здійснення повноважень управління Держгіпромнагляду по Закарпатській області»ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків начальника управління Держгіпронагляду.
Наказом № 234 -К від 04.06.2010 року Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду його увільнено від виконання обов'язків начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області після виходу з лікарняного.
З даними наказами позивач не був ознайомлений так як перебував на лікарняному листку.
Відсутні також його пояснення до вищезгаданих наказів. Наказ № 107 від 04.06.2010 року, не містить повної дати фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміру його посадового окладу, надбавок та доплат, а також підстави звільнення, чим порушуються вимоги ч.12 п.4 "Методичних рекомендацій щодо застосування Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади" що затверджені наказом начальника Головдержслужби від 5 липня 1998 року N 24 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 14 липня 1998 року N 453/2893.
Також порушено вимоги ст.36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", та пп.1 п.1 Указу Президента України від 16.04.2010 року №542/2010 "Про деякі питання забезпечення здійснення повноважень місцевими державними адміністраціями" відповідно до яких питання притягнення керівників територіальних органів міністерств, керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерств, до дисциплінарної відповідальності або їх звільнення повинні бути погоджені з головою місцевої державної адміністрації в даному випадку з головою Закарпатської обласної державної адміністрації.
Подібна ситуація і з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №234-к від 04.06.2010 року, оскільки останній не містить жодного нормативного обґрунтування, в наказі приводиться посилання тільки на результати перевірки управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області.
Крім того, і це підтверджує представник ОСОБА_4 державної служби, Головдержслужби України в Закарпатській області -третя особа на стороні позивача, що згідно з науково -практичним коментарем до КзПП України та роз'яснення ОСОБА_5 Міністрів СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва», яке є чинним на території України відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_5 України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»від 12 вересня 1991 року № 1545 -XII виконання обов'язків на вакантній посаді трудовим законодавством і законодавством про державну службу не передбачено і таке призначення на вакантну посаду, не допускається, за винятком виконання обов'язків по посаді, призначення на яку здійснюється вищестоящим органом управління, що потребує відповідної процедури розгляду документів і не повинно перевищувати місячний строк.
На час подання позову позивач перебував на посаді в.о. начальника управління більше п'яти місяців.
Згідно роз'яснень Державного ОСОБА_6 Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦСПС від 29.12.65 № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва»та ст. ст. 32, 33, 34 КЗпП України основними видами виконання обов'язків відсутнього працівника є: тимчасове виконання обов'язків, тимчасове замісництво, призначення працівника виконуючим обов'язки.
Призначення працівника виконуючим обов'язки по вакантній посаді регулюються статтею 32 КЗпП України.
Виконання обов'язків по вакантній посаді Кодексом законів про працю України не передбачено, відповідно трудове законодавство України не передбачає такого виду, як тимчасове переведення працівника на іншу посаду (роботу).
Тому вважається, що працівник призначений виконувати обов'язки по вакантній посаді, переведений керівником установи, організації, підприємства на цю роботу (посаду) постійно у відповідності до статті 32 КЗпП України.
Порядок призначення та звільнення керівників також регулюється наказом Держгірпромнагляду від 01.07-2009 року № 230-к "Про порядок розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників та заступників керівників територіальних органів в системі Держгірпромнагляду». Крім того, згідно Указу Президента України від 16.04.2010 року № 542/2010 " Про деякі питання забезпечення здійснення повноважень місцевими державними адміністраціями ", та ч.2 ст.36 закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-ХІУ, - керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств (в т.ч. управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Закарпатській області, що є територіальним органом (місцевим органом виконавчої влади), призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, в даному випадку з головою Закарпатській обласної державної адміністрації.
Дане погодження на призначення ОСОБА_2 на посаду начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області було неодноразово надіслано від голів Закарпатської обласної державної адміністрації за № 06-12/2630 від 18.12.2009 р. (голова ОДА ОСОБА_7), № 1393/06-12 від 05.05.2010 р., № 1393/06-12 від 09.06.2010 р.(Голова ОДА ОСОБА_8О.)
Не передбачено порядок тимчасового заміщення (покладання обов'язків) у зв'язку з тимчасовою відсутністю начальника управління і в наказі Держгірпромнагляду від 01.07.2009 року №230-к «Про порядок розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників та заступників керівників територіальних органів в системі Держгірпромнагляду», а визначається лише процедура призначення та звільнення з посади.
Також незаконним є наказ Держгірпромнагляду №289-к від 19.07.2010 року «Про звільнення ОСОБА_2 з 20 липня 2010 року з посади начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області у зв'язку з ліквідацією територіального управління відповідно до пункту 1 ст.40 КЗпП».
Державну реєстрацію припинення юридичної особи територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Закарпатській області проведено 20.04.2010 р..
Водночас, з 20.04.2010 р. по 20.07.2010 р. ОСОБА_2 перебував на лікарняному листку та йому виплачувалися за рахунок підприємства та фонду соціального страхування кошти по тимчасовій непрацездатності, що підтверджується Довідкою управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області від 10.08.10 № 07-03/906.
Щодо призначення начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву ОСОБА_9 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ОСОБА_4.
Наказом Держгірпромнагляду від 14.05.2010 р. № 207 з 18.05.2010 р. виконання обов'язків начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області покладено на ОСОБА_9 начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву, на час хвороби ОСОБА_2.
Призначення працівника виконуючим обов'язки у зв'язку з відсутністю іншого працівника відповідно до статті 33 Кодексу законів про працю України, розглядається як тимчасове переведення працівника на іншу роботу. Виконання обов'язків відсутнього працівника може здійснюватися працівником одночасно з виконанням обов'язків по його основній роботі (суміщення посад) або із звільненням його від виконання обов'язків по основній роботі.
При цьому виконання обов'язків відсутнього працівника здійснюється лише штатними працівниками цієї організації, установи підприємства, з якими укладені трудові договори про виконання обов'язків по основній роботі.
Таким чином, покладання обов'язків начальника ОСОБА_4 на начальника територіального управління по Київській області та м. Києву ОСОБА_9 не відповідає вимогам статті 33 Кодексу законів про працю України.
Зважаючи на те, що накази Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 14.05.2010р. № 207-кл-а від 04.06.2010р №235-к про тимчасове виконання обов'язків начальника управління не відповідають чинному законодавству то слід також визнати недійсним та таким що не відповідає чинному законодавству наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2010р. №253-к про призначення ОСОБА_10 на посаду заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, оскільки наказ на призначення ОСОБА_10 було видано на підставі подання від 11.06.2010 року №07-04/603 за підписом ОСОБА_9 як незаконно призначеного.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн. суд констатує наступне, що позивачем не наведено достатніх підстав та не надано письмових доказів про те, що незаконне звільнення призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя на що позивач посилається в позовній заяві.
А отже в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача слід відмовити.
В решті позовних вимог позовна заява підлягає до задоволення.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_2 до Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 державної служби Головдержслужби України в Закарпатській області -задовольнити частково.
2. Визнати накази № 107 від 04.06.2010р., №207-К від 14.05.2010р., №234-К від 04.06.2010 р., №235-К від 04.06.2010 р., №253-К від 18.06.2010 р., №289-К від 19.07.2010 р. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду такими, що не відповідають чинному законодавству та скасувати їх.
3. Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Закарпатській області.
4. Стягнути з Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на користь ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу з 20 липня 2010 року по 25 жовтня 2010 року заробітну плату в розмірі 21061, 80 (двадцять одну тисячу шістдесят одну грн. 80 коп.) грн..
5. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3, 40 (три грн. 40 коп.) грн..
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Допустити негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Закарпатській області та стягнення за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати.
8. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Шешеня О.М.
Суддя Іванчулинець Д.В.
Суддя Луцович М.М.