Єдиний унікальний номер 219/7730/15-к
Номер провадження 11-кп/775/168/2015
12 серпня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4
розглянув у місті Артемівську Донецької області у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2015 року, у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР за № 12014050150002299 від 08вересня 2014 року, яким
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Артемівська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі,-
Згідно вироку суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 за таких обставин.
24 серпня 2014 року приблизно о 07годині 20 хвилин ОСОБА_5 разом із своїм знайомим ОСОБА_6 , з метою інтимного спілкування зустрілись в нежилому будинку АДРЕСА_2 , де за взаємною згодою вступили в статеві стосунки неприродним шляхом. У подальшому на пропозицію ОСОБА_6 продовжити статеві відносини іншим неприродним способом, ОСОБА_5 відповів відмовою. Приблизно о 07.30 годин цього дня ОСОБА_6 , із застосуванням фізичного насильства, заводячи руки ОСОБА_5 за спину і утримуючи їх, почав примушувати останнього до виконання його вимог, в силу чого між ними раптово виникли особисті неприязні стосунки на грунті сварки, яка виникла між ними із-за небажання обвинуваченого продовжити статеві стосунки неприродним способом. В процесі конфлікту, який виник з цього приводу, у ОСОБА_7 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя іншої людини, після того, як ОСОБА_6 відпустив руки, ОСОБА_7 взяв з підвіконня камінь, який там лежав, пришукавши таким чином знаряддя вчинення злочину та утримуючи вищевказаний камінь у правій руці діючи умисно, наніс цим каменем один удар у праву скроневу область голови ОСОБА_6 , від чого останній впав на коліна, позбавившись таким чином змоги чинити опір. Незважаючи на це, маючи на меті заподіяти смерть останньому, з цього ж мотиву, ОСОБА_7 зайшов за спину ОСОБА_6 та продовжив свої дії, завдавши ще чотири удари каменем у правій руці у життєво-важливий орган: один у центр тім'яно - потиличної області голови та три удари у потиличну області праворуч, заподіявши таким чином одну відкриту черепно - мозкову травму з дефектами шкірних покривів і кісткової тканини склепіння черепа в центрі тім'яно - потиличної області, одну - у правій скроневій області та три - у потиличній області праворуч, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть громадянина ОСОБА_6 настала на місці злочину у результаті відкритої черепно - мозкової травми із множинними дірчастими переломами кісток склепіння черепа.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає зміні, оскільки судом неправильно встановлений мотив скоєння злочину, після ухвалення вироку були порушення при його ознайомленні з матеріалами справи, розгляд справи по суті за його клопотанням не проводився російською мовою, не був залучений перекладач. Крім того, не згоден з висновком судово-психіатричної експертизи щодо складу комісії експертів та їх висновків. Вважає що скоїв злочин внаслідок сильного душевного хвилювання, пов'язаного з незаконними діями потерпілого.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_5 в інкримінованому діянні підтверджується як показами самого ОСОБА_7 , який вказав час та місце вчинення злочину, ґрунтовно описав події, вказавши на знаряддя злочину та зазначивши причини скоєння кримінального правопорушення тощо, так і іншими доказами, а саме, показами свідка ОСОБА_8 щодо часу та місця скоєння злочину, які в цій частині узгоджуються з показами самого ОСОБА_5 .
Тілесні ушкодження, їх кількість та можливий механізм заподіяння, положення потерпілого під час завдання йому вдарів та причина смерті ОСОБА_6 підтверджуються висновками судово-медичних експертиз.
Всі ці докази є послідовними, які узгоджуються між собою, не є суперечливими, а тому на думку колегії суддів, обґрунтовано були взяті за основу у визнанні винуватості ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо порушення права давати пояснення рідною мовою та залучення перекладача не ґрунтуються на матеріалах справи.
Перед початком судового засідання суду першої інстанції ОСОБА_5 отримав пам'ятку про свої процесуальні права та обов'язки (а.с.28) про що склав розписку особисто українською мовою.
Обвинувачений є громадянином України, з середньою освітою.
Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що у суду першої інстанції не було підстав для залучення перекладача.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо неправильності висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи та порушень, під час її проведення на думку колегії суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції у вироку дав їй належну оцінку, а сам висновок в свою чергу відповідає вимогам ст. 101-102 КПК України, вказана експертиза була проведена в рамках кримінального провадження уповноваженими на то особами.
Висновки щодо осудності обвинуваченого викладені мотивовано та ґрунтовно, будь-яких сумнівів щодо їх правильності не вбачається.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень прав обвинуваченого під час ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження не можуть бути взяті до уваги, оскільки окремо розглядались судом першої інстанції у відповідності з діючим законодавством, про що обвинувачений ОСОБА_5 був повідомлений належним чином.
При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_5 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65-68 КК України призначив покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, і відповідно до положень Загальної частини КК України взяв до уваги конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, характер і ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого. Призначене ОСОБА_5 покарання на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, і попередження нових злочинів, вирок суду вважає законним і обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого не вбачає.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418, 419 КПК України, -
Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2015 року, у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України- залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: