Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
Іменем України
20.08.2009
Справа №2-18/2445-2009
За позовом - Фізичної особи-підприємця Шадського Кирила Геннадійовича, м. Євпаторія (вул. 9 Травня, 98, кв. 52, м. Євпаторія, 97401)
До відповідача - Фізичної особи-підприємця Кириченко Дмитра Володимировича, м. Красноперекопськ (1. вул. Чапаєва, 36, м. Красноперекопськ, 96000; 2. 96000, м. Красноперекопськ, мікр. 10, Б. 12, кв. 48).
Про стягнення 73 429,42 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Від позивача - Литвинюк М.С. - представник, довіреність від 11.11.2008р., Шахський К.Т. - спд, паспорт.
Від відповідача -Говзан В.М. - представник, довіреність від 15.05.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Шадський Кирило Геннадійович, м. Євпаторія (далі - позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Кириченко Дмитра Володимировича, м. Красноперекопськ (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 73 429,42 грн., з яких 38 168,42 грн. - сума заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляції за час прострочення; 250,93 грн. - сума плати за користування грошовими коштами (3% річних), 2 137,67 грн. - сума неустойки, 32 872,40 грн. - сума відшкодування збитків.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 1, відповідно до якого відповідач прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - будівлю магазина, загальною площею 54,0 кв. м., розташованого за адресою: вул. Вільна, 82а в місті Євпаторія, строком до 20.09.2011 року. Зазначене майно було фактично передано відповідачу 20.10.2008р., що підтверджується Актом прийому-передачі. Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість з орендної плати на суму 36 931,40 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.
У судовому засіданні від учасників судового процесу заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи.
Суд продовжив строк розгляду справи.
20.07.2009 року у судовому засіданні відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що оскільки 14.03.2009 року сторонами підписаний Акт, за яким відповідач повернув позивачу орендоване майно, то, на думку відповідача, позивач необґрунтовано нарахував відповідачеві вищевказані суми. Також вказує на те, що відповідач здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму 45000,00 грн., у зв'язку із чим вважає, що позивач мав би понесені відповідачем витрати зарахувати у рахунок орендної плати.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.10.2008 року між фізичною особою-підприємцем Шадським Кирилом Геннадійовичем та фізичною особою-підприємцем Кириченко Дмитром Володимировичем укладено договір оренди нерухомого майна № 1
Відповідно до пункту 1.1 даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 54,0 кв.м., яке розташоване у м. Євпаторія, вул. Вольная, 82а.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що передача об'єкту в оренду здійснюється у двосторонньому порядку зі складанням акту прийому-передачі, який підписується сторонами.
20.10.2008 року позивачем та відповідачем підписаний Акт прийому-передачі об'єкта в оренду. Даний Акт є додатком № 1 до договору оренди нерухомого майна № 1 від 01.10.2008 року.
Згідно з пунктом 3.2 договору, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. З цього моменту починається строк оренди.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.
Позивач належним чином виконував умови договору, проте відповідач свої зобов'язання у частині повного і своєчасного внесення орендної плати за об'єкт не здійснював. Судом встановлено та не заперечується сторонами у судовому засіданні, що відповідач належним чином сплачував орендну плату по грудень 2008 року включно.
Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 36931,40 грн., а саме: за січень 2009 року - 10931,40 грн., за лютий 2009 року - 13000,00 грн. та за березень 2009 року - 13000,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.
Розділом 5 договору передбачено, що орендна плата, яка включає у себе плату за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою, складає 13000,00 грн. в місяць.
Орендна плата вноситься орендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата.
Проте пунктом 5.7 договору зафіксовано, що плата за користування об'єктом за перший місяць оренди орендарем не сплачується.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що об'єкт передається в оренду строком до 20.09.2011 року.
Згідно з пунктом 3.1 договору передбачено, що прийом-передача об'єкту в оренду здійснюється у двосторонньому порядку зі складанням акту прийому-передачі, який підписується сторонами.
14.03.2009 року сторонами без заперечень підписаний Акт прийому-передачі об'єкта, згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв з тимчасового платного користування передане нерухоме майно, загальною площею 54,0 кв.м., яке розташоване у м. Євпаторія, вул. Вольная, 82а. Цей Акт оформлений як додаток № 2 до договору оренди нерухомого майна № 1 від 01.10.2008 року і є невід'ємною частиною цього договору.
Суд звертає увагу, що у вказаному Акті прийому-передачі, якій підписаний сторонами, зафіксовано, що з моменту підписання даного Акту закінчується ісчіслення строку оренду.
У пункті 3.5 договору оренди передбачено, що об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. З цього моменту договір оренди припиняється.
Враховуючи те, що об'єкт оренди було повернено орендодавцю 14.03.2009 року, про що складений відповідний Акт (а.с. 26), то суд вважає, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за січень 2009 року у сумі 10931,40 грн., за лютий 2009 року у сумі 13000,00 грн. та з 01.03.2009 року по 14.03.2009 року, на загальну суму 29802,37 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Вказана сума заборгованості визнана відповідачем у судовому засіданні, проте доказів її оплати відповідач суду не представив, у зв'язку із чим сума заборгованості з орендної плати у розмірі 29802,37 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Твердження відповідача щодо того, що оскільки відповідачем були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму 45000,00 грн., то сума вказаних поліпшень повинна бути зарахована в рахунок погашення орендної плати, сприймається судом як помилкове.
Відповідно до підпункту 8.2.3 договору, орендар має право на компенсацію здійснених ним невід'ємних поліпшень, у тому числі шляхом зарахування вартості таких поліпшень у рахунок орендної плати, якщо це буде передбачено додатковою угодою сторін.
02.10.2008 року між сторонами підписана додаткова угода до договору оренди від 01.10.2008 року, якою підпункт 8.2.3 пункту 8.2 договору було виключено.
Взаємозаліку між сторонами здійснено не було, зустрічні позовні вимоги відповідачем не висувалися.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 1237,02 грн. за період з січня по березень 2009 року включно та 3% річних у сумі 250,93 грн. за період з листопада 2008 року по березень 2009 року включно.
Відповідач заперечує проти нарахування інфляційної суми та 3%річних за мотивами, що вказана відповідальність не передбачена договором.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, оскільки відповідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки інше договором не передбачено і позивачем порушені строки внесення орендної плати, передбачені пунктом 5.6 договору, то суд погоджується з розрахунком позивача щодо інфляційної суми у розмірі 1237,02 грн. та 3% річних у сумі 250,93 грн. й задовольняє позовні вимоги у цій частині.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути на його користь пеню у сумі 2007,67 грн.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Пунктом 10.3 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За розрахунками суду пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2007,67 грн. та підлягає стягненню за період з 06.11.2008 року по 22.04.2009 року.
Також у своїй позовній заяві позивач просить стягнути на його користь збитки у сумі 32872,40 грн., які складаються з суми неодержаної орендної плати за період з квітня 2009 року по 13.06.2009 року у розмірі 31556,20 грн. та за спожиту відповідачем електричну енергію у сумі 1316,20 грн.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною
Згідно до статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Суд звертає увагу, що 14.03.2009 року сторонами без заперечень підписаний Акт прийому-передачі об'єкта, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового платного користування спірне нерухоме майно.
У пункті 3.5 договору оренди передбачено, що об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. З цього моменту договір оренди припиняється.
Суд звертає увагу, що у вказаному Акті прийому-передачі, якій підписаний сторонами, зафіксовано, що з моменту підписання даного Акту закінчується ісчіслення строку оренду.
Таким чином, підписуючи Акт прийому-передачі об'єкту оренди, позивач повинен був чітко усвідомлювати, що саме з цього моменту припиняється строк дії договору, у зв'язку із чим він не повинен був розраховувати на одержання орендної плати поза строком дії договору оренди, тобто після 14.03.2009 року.
Крім того, обґрунтовуючи період стягнення збитків, позивач посилається на статтю 763 ЦК України, у зв'язку із чим і пред'являє к стягненню суму збитків за три місяці.
Відповідно до статті 763 ЦК України, кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.
Проте пунктом 4.1 договору встановлено, що об'єкт передається в оренду строком до 20.09.2011 року.
Таким чином, договором передбачений строк його дії, у зв'язку із чим посилання позивача на приписи статті 763 ЦК України є хибними.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у сумі 32872,40 грн., які складаються з суми неодержаної орендної плати за період з квітня 2009 року по 13.06.2009 року у розмірі 31556,20 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги щодо стягнення збитків у вигляді сплати позивачем за електричну енергію у сумі 1316,20 грн., за яку мав сплатити відповідач, суд зауважує наступне.
Судом встановлено, що 10.03.2009 року ВАТ «Крименерго» виставлений позивачеві рахунок № 1004/058/0309А за спожиту електричну енергію за період з 23.02.2009 року по 10.03.2009 року на суму 641,19 грн.
З метою недопущення строків оплати за спожиту електричну енергію, позивач сплатив за відповідача кошти за спожиту електричну енергію згідно з рахунком № 1004/058/0309А у сумі 641,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 186 від 18.03.2009 року.
10.04.2009 року ВАТ «Крименерго» виставлений рахунок № 1004/058/0409П на суму 573,49 грн. за перевищення споживання електроенергії за лютий місяць 2009 року.
Даний рахунок було сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 17.04.2009 року на суму 573,49 грн.
Також ВАТ «Крименерго» виставлений рахунок № 1004/058/0309А на суму 701,52 грн. за період з 10.03.2009 року по 10.04.2009 року. Позивач платіжним дорученням від 26.03.2009 року № 187 сплатив суму за вказаним рахунком лише у розмірі 101,52 грн.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у вигляді сплати позивачем за електричну енергію у сумі 1316,20 грн., за яку мав сплатити відповідач підлягають задоволенню лише у сумах 641,19 грн. та 573,49 грн. у зв'язку з наступним.
Згідно з пунктом 5.3 договору, в орендну плату не включаються витрати з оплати комунальних послуг та інші витрати, пов'язані з експлуатацією об'єкта оренди.
Відповідно до пункту 8.1.6 договору, орендар зобов'язується нести усі витрати по утриманню і експлуатації об'єкта оренди за свій рахунок, у тому числі по укладенню необхідних договорів по оплаті комунальних послуг.
Крім того, додатковою угодою до договору оренди, підпункт 8.1.8 викладений у наступній редакції: орендар зобов'язаний самостійно сплачувати спожиту електроенергію…
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, крім іншого, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Враховуючи те, що рахунки на суми 641,19 та 573,49 грн. були виставлені ВАТ «Крименерго» саме у період дії договору оренди та те, що позивач їх сплатив, то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується суми у розмірі 101,72 грн., яку сплатив позивач по рахунку № 1004/058/0309А, то суд вважає, що вона не підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з тим, що даний рахунок було виставлено за період з 10.03.2009 року по 10.04.2009 року.
Враховуючи те, що 14.03.2009 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі об'єкта, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового платного користування спірне нерухоме майно і неможливістю здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію саме за 13 днів березня 2009 року, то суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення 101,72 грн. задоволенню не підлягають.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на те, що додатковою угодою № 1 від 02.10.2008 року, в підпункті 8.1.8 слово «електропостачання» було виключене, у зв'язку із чим він не зобов'язаний сплачувати виставлені рахунки.
Суд не може погодитися з даними твердженням відповідача у зв'язку з наступним.
Підпунктом 8.1.8 передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно, не пізніше одного місяця з моменту укладення дійсного договору укласти з постачальниками комунальних послуг договори про надання необхідних комунальних послуг (послуг по тепло-, водо-, електропостачанню, вивезенню відходів і т.і.) і виконувати передбачені такими договорами зобов'язання.
Дійсно, 02.10.2008 року між сторонами підписана додаткова угода до договору оренди від 01.10.2008 року, проте у ній слово «електропостачання» було виключене з підпункту 8.1.7 пункту 8.1 розділу 8, а не з підпункту 8.1.8, як вказує відповідач.
Крім того, даною додатковою угодою підпункт 8.1.8 викладений у наступній редакції: «дотримуватися правил користування теплової, електричної енергії, інших передбачених законодавством норм і правил, умов відповідних договорів (у тому числі про споживання електроенергії), самостійно сплачувати спожиту електроенергію, комунальні послуги…»
У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача два штрафи на суму 130,00 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди.
Суд приходить до висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню й при цьому виходить з наступного.
Згідно зі статтею 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 10.5 договору оренди передбачено, що за невиконання зобов'язань, передбачених дійсним договором, винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 0,5% суми орендної плати у місяць.
Враховуючи те, що відповідно до пункту 5.1 договору, орендна плата складає 13000,00 грн. у місяць, то сума штрафу за порушення одного зобов'язання складає 65,00 грн.
Відповідно до пункту 8.1.6 договору, орендар зобов'язується нести усі витрати по утриманню і експлуатації об'єкта оренди за свій рахунок, у тому числі по укладенню необхідних договорів по оплаті комунальних послуг.
Як вже було вище встановлено судом, відповідач ухилявся він несення витрат по сплаті рахунків за спожиту електричну енергію, чим спричинив позивачеві збитки, у зв'язку із чим штраф у сумі 65,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, підпунктом 8.1.8 передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно, не пізніше одного місяця з моменту укладення дійсного договору укласти з постачальниками комунальних послуг договори про надання необхідних комунальних послуг (послуг по тепло-, водо-, електропостачанню, вивезенню відходів і т.і.) і виконувати передбачені такими договорами зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог.
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи те, що відповідач не укладав договори про надання комунальних послуг, чим порушив підпункт 8.1.8 договору, намірів щодо укладання договорів суду не представив, то з нього підлягає стягненню штраф у сумі 65,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 29802,37 грн.; 3% річних у сумі 250,93 грн.; інфляційної суми у розмірі 1237,02 грн.; пені у сумі 2007,67 грн.; збитків у сумі 1214,68 грн.; штрафу у сумі 130,00 грн.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
20.08.2009 р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.08.2009 року.
На підставі вищевикладеного ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кириченко Дмитра Володимировича, м. Красноперекопськ (96000, м. Красноперекопськ, мікр. 10, Б. 12, кв. 48; ІПН 2822008398) на користь Фізичної особи-підприємця Шадського Кирила Геннадійовича, м. Євпаторія (вул. 9 Травня, 98, кв. 52, м. Євпаторія, 97401; ІПН 2448912490) заборгованість з орендної плати у сумі 29802,37 грн.; 3% річних у сумі 250,93 грн.; інфляційну суму у розмірі 1237,02 грн.; пеню у сумі 2007,67 грн.; збитки у сумі 1214,68 грн.; штраф у сумі 130,00 грн.; 346,43 грн. державного мита та 55,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.