Запорізької області
26.08.09 Справа № 39/138-7/163/09
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот”, м. Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Біан-Н”, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева
Представники:
Від позивача: Гуз М.В., на підставі довіреності № 207-юв від 31.12.2008р.
Від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 598 455,00 грн., що складається з 498712 грн. 50 коп. сплачених за неякісний товар грошових коштів і 99742 грн. 50 коп. штрафу.
Господарським судом міста Києва, на підставі ст. ст. 16, 17 ГПК України, за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області була надіслана справа № 39/138.
Ухвалою суду від 05.05.2009р. справа № 39/138 прийнята до провадження, присвоєно №39/138-7/163/09, судове засідання призначено на 10.06.2009р.
У зв'язку із неприбуттям у судові засідання уповноваженого представника відповідача розгляд справи відкладався до 24.06.2009р. та до 13.07.2009р.
24.06.2009 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.
Заява судом залишена без задоволення.
Ухвалою суду від 13.07.2009р. було продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено до 26.08.2009р.
В продовженому 26.08.2009р. судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в жодне з судових засідань не з'являвся, вимоги суду, викладені в попередніх ухвалах суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.
Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області від 24.06.2009 №15-7/3004, ТОВ “Біан-Н” зареєстровано за юридичною адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд.53/1, тобто за тою ж адресою, яку вказував відповідач при розгляді даної справи в господарському суді м. Києва, і яким справа № 39/138 була направлена за підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.
За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Судовий процес завершено оголошенням вступної і резолютивної частини рішення по узгодженню з присутнім в судовому засіданні представником позивача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між ТОВ “Рівнеазот (позивач) та ТОВ “Біан-Н” (відповідач) був укладений договір поставки № 976 від 05.06.2008 року (договір), предметом якого є поставка аніоніту марки АВ-17-8 сорт вищий та катіоніту марки КУ 2-8 (товар), найменування, кількість якого визначається в договорі.
Сторонами по договору від 26.08.2008р. та від 27.08.2008р. підписано додаткові угоди № 1 та № 2, де відображені додаткові умови до договору, що стосуються кількості та ціни товару.
За умовами договору поставки відповідач зобов'язався поставити аніоніт марки АВ-17-8 в кількості20152 кг та катіоніт марки КУ 2-8 в кількості 10000 кг., а позивач - прийняти товар та здійснити розрахунки відповідно до умов договору. Якість продукції, відповідно до вимог п. 6.1. договору, повинна відповідати вимогам ГОСТ 20301-74 і підтверджуватись сертифікатом якості виробника.
12.06.2008 р. відповідачем були надані зразки аніоніту АВ-17-8, для попереднього аналізу. Дані зразки вхідний контроль (попередню перевірку), проведений позивачем, не пройшли, про що складено висновок №1097 від 13.06.2008р. Відповідачем 17.06.2008р. та 24.06.2008 р. надано нові зразки аніоніту АВ-17-8, які попередню перевірку, проведену позивачем, проходять. Про що складено висновки № 1116 від 18.06.2008р. та №1167 від 26.06.2008 р. На підставі видаткових накладних № 500 від 27.06.2008 року, № 642 від 27.06.2008 року позивач отримав від відповідача аніоніт марки АВ -17-8, загальною кількістю 20150 кг. на загальну суму 498712,50 грн. Платіжними дорученнями : № 6008 від 26.06.08 на суму 125631грн., №6196 від від 01.07.08 на суму 125631 грн., № 8038 від 20.08.08 на суму 123750 грн., № 8206 від 27.06.2008р. на суму 60000 грн., № 8288 від 28.08.08 на суму 63750 грн., - всього на суму 498762 грн., позивач провів повний розрахунок за поставлений відповідачем аніоніт АВ-17-8.
Переплата в сумі 49,50 грн. повернута відповідачем на розрахунковий рахунок позивача пл. дорученням № 238 від 04.07.2008р. на підставі видаткової накладної № 653 від 29 серпня 2008 року позивач отримав від відповідача катіоніт марки КУ-2-8, кількістю 10000 кг на суму 134000 грн. Платіжними дорученнями : № 8248 від 27.08.08 на суму 67000 грн. № 8304 від 28.08.08 на суму 43000 грн., № 8435 від 02.09.08 на суму 42000 грн., всього на суму 152000грн. Таким чином позивач провів повний розрахунок за поставлений відповідачем катіоніт КУ 2-8.
У вересні 2008 року отриманий аніоніт АВ-17-8 завантажено у фільтр ОН-1 блочної установки знесолення декарбонізованої води. Після зупинки технологічної лінії, проведеними аналізами лабораторії позивача, було виявлено некондиційність сировини, яка не могла бути виявленою при попередній перевірці, так як сировина містила прихований брак. Подальшим дослідженням, у зв'язку з прихованим браком вищезазначений товар визнаний таким, що не відповідає вимогам по якості, що відображено в результатах аналізу іонообмінної смоли на вміст аніоніту від 31 жовтня 2008 року.
05.11.2008р., на вимогу позивача прибув представник відповідача в особі менеджера з продажу Білого О.О., який погодився з фактом поставки неякісної сировини і запропонував замінити неякісну продукцію в найближчий час та сплатити штраф за поставку неякісного товару. Разом з тим, практичних дій з даного приводу відповідачем не було вжито. В ході проведення спільної наради 05.11.2008 року, представник відповідача Білий О.О. також підтвердив факт зберігання аніоніту до поставки на ВАТ “Рівнеазот” у пошкодженій тарі в зв'язку з чим встановлення точної дати його виготовлення не є можливим. Назвати джерело отримання та його реального виробника зазначена особа відмовилась, незважаючи на наявність на тарі товарного ярлика ВАТ „Азот" (м. Черкаси).
12.11.2008р. позивачем направлено відповідачу вимогу за № 4877 про повернення сплаченої за неякісний товар грошової суми та сплату штрафних санкцій, яка ним залишена без задоволення.
Так як товар поставлявся відповідачем під торговою маркою виробника ВАТ "Азот" м. Черкаси, 21.11.2008р. на запрошення позивача прибув повноважний представник зазначеного підприємства -Єгорова І.О., який після вивчення наданих документів на поставлений відповідачем товар (аніоніт АВ -17-8) та його огляду, зробив висновок про його невідповідність продукції, яку виготовляє ВАТ „Азот", про що складено відповідний акт.
Крім того, згідно означеного акту, партії продукції, які вказані в супровідних документах відповідача, в лютому-березні 2008 року не випускались ВАТ „Азот" взагалі і не поставлялись споживачам.
Виходячи з викладеного, позивач звернувся звернутися до незалежної експертної установи -Рівненської торгово - промислової палати, з пропозицією визначити якість аніоніту АВ-17-8 -лабораторним способом. Відповідно до актів експертизи № В-1271 та № 1271/2 від 31.12.2008р., складених експертом Рівненської торгово-промислової палати Балаушко С.В., встановлено, що фізико-хімічні показники якості сильноосновного аніоніта АВ-17-8: динамічна об'ємна ємкість, питомий об'єм в ОН- формі та осмотична стабільність не відповідають вимогам ГОСТ 20301-74.
Таким чином, відповідачем, в порушення умов договору № 976 від 05.06.2008 року та норм діючого законодавства, поставлено позивачу невідповідну продукцію (аніоніт) невідомого походження, що виключає можливість її використання в технологічних процесах виробництва.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. ( ч.2 ст. 679 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми (п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що відповідачем на адресу позивача поставлено неякісний товар, що підтверджується матеріалами справи, позивач має право відмовитися від договору та вимагати повернення грошових коштів, сплачених за поставлений неякісний товар.
Отже, вимога позивача про повернення 498 712,50 грн. суми грошових коштів, сплачених за поставлений неякісний товар (аніоніт), заявлена обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 99 742,50 грн. штрафу.
Пунктом 6.3 договору № 976 від 05.06.2008 року передбачено, що у випадку виявлення недоліків товару, постачальник зобов'язаний в строк 15 календарних днів з моменту отримання вимоги покупця, замінити товар на якісний або повернути покупцю сплачені за нього грошові кошти.
Відповідно до п. 8.4 договору, у випадку поставки неякісного товару, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
Сума поставленої продукції за накладними № 500, № 642 складає 498 712,5 грн.
Отже сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача і становить 99 742,50 грн.
Доказів повернення грошових коштів сплачених позивачем за неякісний товар, чи доказів заміни неякісного товару на товар належної якості, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Судові витрати, на підставі ст.ст. 44,49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1ст. 611, ч.ч. 1, 2 ст. 614, 629, ч.2 ст. 678, ч. 2 ст. 679 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біан-Н”, 69068 м.Запоріжжя, вул.Уральська, буд. 53/1 (р/р 26002003132901 в Банку “Фінанси та кредит” м. Київ, МФО 300131, ід. код. 34693455) на користь Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот”, 33017 м. Рівне-17, ( р/р 260030265779 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Рівне, МФО 333539, ід. код 05607824) 498 712 грн. 50 коп. повернення сплаченої за неякісний товар суми грошових коштів, 99 742грн. 5о коп. штрафу, 5 984грн. 55 коп. державного мита та 118 грн. 00коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “27” серпня 2009р.
Суддя Н.С. Кутіщева