ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/250
21.08.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства Фірма «Укрбудресурси»
до Закритого акціонерного товариства «Нова Лінія»
про стягнення 29 979,39 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
від позивача: Шевченко Т.О.- представник по довіреності від 07.04.2009р.
від відповідача: Матківський А.С.- представник по довіреності від 18.05.2009р.
Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»заборгованості за Договором поставки № 5160/70813 від 13.08.2007р. в розмірі 29 979,39 грн., в тому числі 11 945,58 грн. -пеня, 16 295,61 грн. -збитки від інфляції, 1 738,20 грн. -проценти за користування чужими коштами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/250, розгляд справи призначено на 25.05.2009р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 25.05.2009р. та від 26.06.2009р. було оголошено перерви до 26.06.2009р. та до 13.07.2009р. відповідно.
25.05.2009р. представник позивача надав суду доповнення до позовної заяви, в якому збільшує розмір позовних вимог, відповідно до якого сума заборгованості відповідача становить 32 868,84 грн., в тому числі 13 947,95 грн. -пеня, 16 972,76 грн. -збитки від інфляції, 1 948,13 грн. -3% річних за користування чужими коштами.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.06.2009р. продовжено строк вирішення спору за клопотанням учасників судового процесу.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 13.07.2009р. представника позивача розгляд справи було відкладено на 21.08.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 21.08.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача надав письмовий відзив № 2189 від 18.05.2009р. на позовні вимоги позивача, в якому проти вимог позивача заперечив з посиланням на ст. 232, ст. 233 ГК України, ст. ст. 256, 258, 261 ЦК України та просить суд в позові відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності для звернення позивача з вимогою про стягнення пені, а також надав суду котррозрахунок збитків від інфляції та 3% річних.
Представник позивача заявив клопотання про поновлення строків позовної давності, оскільки в провадженні справи № 53/93 він звертався до суду з такими ж самими позовними вимогами, які розглядаються в провадженні справи № 53/250. І як зазначає позивач, суд прийняв зазначені позовні вимоги в рамках справи № 53/93.
В Інформаційнму листі Вищого Господарського суду України вказується на те, що в разі відмови господарського суду в прийнятті позовної заяви до розгляду позовна давність у такому випадку не переривається.
При дослідженні справи № 53/93 Господарського суду міста Києва, суд встановив, що позивач звертався з аналогічними позовними вимогами у справі № 53/93 та заявляв такі позовні вимоги, як збільшення попередніх позовних вимог по справі № 53/93. За результатами розгляду заяви про збільшення позовних вимог у провадженні справи № 53/93, суд відмовив позивачу в прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог у зв'язку з тим, що позивач у заяві змінює підстави та предмет позовних вимог, що суперечить вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про поновлення строків позовної давності.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.08.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
13.08.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 5160/70813, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товари разом з усіма їх при належностями та документи, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товари і відмовляє позивачу в прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог та зміні підстав та предмету позову. (п. 1.1. Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р.)
Факт поставки відповідачем по справі продукції позивача підтверджується видатковими накладним: № 335 від 21.08.2009р., № 391 від 26.09.2007р., № 768 від 24.09.2007р., № 384 від 24.09.2007р., № 329 від 17.08.2007р., № 409 від 04.10.2007р.; довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія НБГ № 629750 від 21.08.2007р., серія НБЄ № 605096 від 26.09.2007р., серія ЯОК № 130359 від 24.09.2007р., серія НБВ № 194866 від 24.09.2007р., серія НБВ № 193423 від 17.08.2007р., належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 5.1 Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р. Покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару Покупцем за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні до головного офісу Покупця в термін не більше ніж 3 календарних дні з поставки товарів.
Відповідач частково повернув товар позивачу, що підтверджується видатковими накладними (повернення постачальнику): № НЛ370924003 від 24.09.2007р., № НЛ670926001 від 26.09.2007р.
Також матеріали справи свідчать проте, що позивач звертався з відповідача з претензією № 11/9 від 06.06.2008р. оплатити заборгованість по Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р., оскільки відповідач не розраховувався за поставлений товар. На доказ направлення претензії позивач надав суду оригінал повідомлення про вручення почтової кореспонденції від 23.06.2008р.
22.10.2008р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 11/9-444 з вимогою погасити залишкову заборгованість за поставку продукції по Договору 5160/70813 від 13.08.2007р. На доказ направлення претензії позивач надав суду оригінал повідомлення про вручення почтової кореспонденції від 23.10.2008р. та опис вкладення в цінний лист від 23.10.2008р.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений товар, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача від 05.10.2007р., 12.10.2007р., 19.10.2007р., 26.10.2007р., 02.11.2007р., від 09.11.2007р., 16.11.2007р., 23.11.2007р., 30.11.2007р., 14.12.2007р., 21.12.2007р., 11.01.2008р., 01.02.2008р., 11.02.2008р., 18.02.2008р., 22.02.2008р., 29.02.2008р., 28.03.2008р., 04.04.2008р., 09.04.2008р., 04.06.2008р., 25.06.2008р., 23.07.2008р., 06.08.2008р., 12.02.2009р. (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні). Однак відповідач розрахувався за поставлений товар не вчасно, порушуючи умови Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р.
Позивач заявив про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р. в розмірі 13 947,95 грн.
Відповідач по справі надав заяву суду про застосування строків позовної давності стосовно нарахування пені за порушення строку оплати товару.
Позивач наголосив на тому, що 31.10.2007р., 31.12.2007р., та 30.11.2008р., між позивачем та відповідач були підписані акти звірки, факт підписання яких є дією, яка свідчить про визнання відповідачем свого боргу та перериває строк позовної давності, як зазначено статтею 264 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008рр. такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).
З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи позивача про переривання перебігу строку позовної давності.
П. 8.4 Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р. передбачено, що за порушення строку оплати товару, визначеного п. 5.1 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості, за кожний день прострочення виконання своїх зобов'язань.
Однак вимога позивача про стягнення пені нарахованої на підставі п. 8.4 Договору в розмірі 13 947,95 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який в силу ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України визначає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 5.1 Договору Відповідно до п. 5.1 Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р. Покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару Покупцем. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по останній поставці по Договору № 5160/70813 від 13.08.2007р. припинилося 06.07.2008р.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Цивільним кодексом України в ч. 2 ст. 258 для стягнення пені встановлено позовну давність в один рік, а згідно з ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи те, що про порушення свого права позивач дізнався 05.01.2008р., на дату звернення позивача до суду з позовом 30.04.2009р. строк позовної давності для стягнення пені сплинув.
На підставі поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 13 947,95 грн. слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1 948,13 грн. та збитків від інфляції в сумі 16 972,76 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Нова Лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168; ідентифікаційний код 30728887 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Фірма «Укрбудресурси»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 04648809) 3% річних в сумі 1 948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 13 коп., збитки від інфляції в сумі 16 972 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 171 (сто сімдесят одна) грн. 67 коп. та 163 (сто шістдесят три) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання:
31.08.2009р.