79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.09.09 Справа№ 12/80
Суддя господарського суду Львівської області О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля», м. Жовква.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер», с. Гряда.
Про визнання недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права відомостей, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди в сумі 51 000,00 грн.
За участю представників:
від позивача: Гумен Я.М.-деректор, Татаровський Р.О., Матлах О.І.(довіреність у справі).
від відповідача: Кравчук П.І. (довіреність у справі).
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством «Сі-Сі-Ай-Любеля»до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер»про визнання недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права відомостей, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди в сумі 51 000,00 грн.
Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 06.05.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 26.05.2009 р.
В судових засіданнях 26.05.2009р.та 11.06.2009р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судовому засіданні 16.07.2009р. оголошувалась перерва до 30.07.2009р.
Розпорядженням голови суду від 29.07.2009р. у зв'язку з хворобою судді Запотічняк О.Д. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Петрику І.Й.
В судовому засіданні 30.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 02.09.2009р. з підстав зазначених в ухвалі суду.
Розпорядженням заступника голови суду від 25.08.2009р. у зв'язку з відпусткою судді Петрика І.Й справу передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д.
В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили суд їх задоволити, зокрема:
1) Визнати недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права Позивача відомості, опубліковані в номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р. в редакційній статті на першій сторінці під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?», а саме:
«Жителі с. Добросин керуючись здоровим глуздом проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради. Також проти тих «благ»які пропонує шахта-сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пилу. Що в майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах»;
«Добросинська сільська рада порушила чинне земельне законодавство при погодженні матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»під будівництво підїзної колії від шахти «Любельська №1-2», прийнявши рішення №17 від 20 грудня 2007року про надання згоди на погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 12га. та рішення №29 від 28 жовтня 2008 р. про погодження матеріалів вибору місця на території Добросинської сільської ради.
Так приймаючи рішення від 28.10.08р. №29, Добросинська сільська рада перевищила свої власні повноваження, оскільки не врахувала те, що відповідно до ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України «Про оренду землі», набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.».
2) Зобов'язати Відповідача в найближчому після набрання законної сили рішенням суду номері газети «Жовківчанка»розмістити спростування недостовірної інформації на першій сторінці газети під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», надрукованим великими літерами жирним шрифтом червоного кольору, на тому ж місті шпальти і тим же шрифтом, що й стаття «Чому влада не прислуховується до думки народу», шляхом викладення резолютивної частини рішення суду.
3) Стягнути з Відповідача на користь Позивача грошове відшкодування моральної шкоди, нанесеної останньому поширенням Відповідачем недостовірної інформації про Позивача, яка порушує його особисті немайнові права, в розмірі 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що вказані відомості в очах читачів прямо асоціюють шахту «Любельська №1-2»із негативними для місцевого населення екологічними наслідками та характеризують господарську діяльність позивача, як таку, що спрямована на «знищення люду»та «збагачення на чужих бідах».
Таким чином, на думку представника позивача, вищевказана інформація має яскраво негативний характер відносно позивача, відверто ганьбить його ділову репутацію та дискредитує його господарську діяльність.
В наданих поясненнях та в позовній заяві представник позивача зазначає, що інвестиційний проект, який реалізовується Позивачем, пов'язаний із залученням іноземних інвестицій в будівництво шахти «Любельська №1-2»в дуже великих обсягах - близько мільярда доларів США. В такому випадку ділова репутація підприємства є для потенційного інвестора одним з найбільш вагомих чинників при прийнятті рішення про інвестування коштів в проект.
Також представник позивача стверджує, що опублікована в газеті інформація є неправдивою та необґрунтованою жодними фактичними даними.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судових засіданнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.09.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:
Дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля»у відповідності до спеціального дозволу на користування надрами №3826 від 12 квітня 2006 р., виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, здійснює проектування та будівництво шахти «Любельська»№1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Каспер»є засновником та видавцем газети «Жовківчанка».
В номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р. на першій сторінці розміщена стаття під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?». Дана стаття розміщена без значення автора, тобто є редакційною статтею.
Позивач стверджує, що у вказаній статті поширені недостовірні відомості, які порушують особисті немайнові права Позивача та принижують його ділову репутацію, зокрема:
«Жителі с. Добросин керуючись здоровим глуздом проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради. Також проти тих «благ»які пропонує шахта-сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пилу. Що в майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах»;
«Добросинська сільська рада порушила чинне земельне законодавство при погодженні матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»під будівництво підїзної колії від шахти «Любельська №1-2», прийнявши рішення №17 від „20 грудня 2007року про надання згоди на погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 12га. та рішення №29 від 28 жовтня 2008 р. про погодження матеріалів вибору місця на території Добросинської сільської ради.
Так приймаючи рішення від 28.10.08р. №29, Добросинська сільська рада перевищила свої власні повноваження, оскільки не врахувала те, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах».
З метою захисту свої прав, Дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля»звернулося до суду з позовом, в якому просить суд :
1) Визнати недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права Позивача, відомості, опубліковані в номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р. в редакційній статті на першій сторінці під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?», а саме:
«Жителі с. Добрості керуючись здоровим глуздом проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради. Також проти тих «благ»які пропонує шахта-сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пилу. Що в 'майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах»;
«Добросинська сільська рада порушила чинне земельне законодавство при погодженні матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»під будівництво підїзної колії від шахти «Любельська №1-2», прийнявши рішення №17 від „20 грудня 2007року про надання згоди на погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 12га. та рішення №29 від 28 жовтня 2008 р. про погодження матеріалів вибору місця на території Добросинської сільської ради.
Так приймаючи рішення від 28.10.08р. №29, Добросинська сільська рада перевищила свої власні повноваження, оскільки не врахувала те, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.».
2) Зобов'язати Відповідача в найближчому після набрання законної сили рішенням суду номері газети «Жовківчанка»розмістити спростування недостовірної інформації на першій сторінці газети під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», надрукованим великими літерами жирним шрифтом червоного кольору, на тому ж місті шпальти і тим же шрифтом, що й стаття «Чому влада не прислуховується до думки народу», шляхом викладення резолютивної частини рішення суду.
3) Стягнути з Відповідача на користь Позивача грошове відшкодування моральної шкоди, нанесеної останньому поширенням Відповідачем недостовірної інформації про Позивача, яка порушує його особисті немайнові права, в розмірі 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації визначаються, зокрема, Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ „Про інформацію" (надалі - Закон про інформацію). Статтею 20 цього Закону визначено, що публічно поширювана друкована інформація є масовою інформацією. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію»основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, об'єктивність, вірогідність інформації, повнота і точність інформації, законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Відповідно до положень ст. 26 Закону про пресу, журналіст має право, зокрема, на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації, поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно), на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду. В той же час, журналіст несе, зокрема, такі обов'язки як подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію, виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, в номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р. на першій сторінці розміщена стаття під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?».
Позивач стверджує, що у вказаній статті поширені недостовірні відомості, які порушують особисті немайнові права Позивача та принижують його ділову репутацію, зокрема:
«Жителі с. Добрості керуючись здоровим глуздом проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради. Також проти тих «благ»які пропонує шахта-сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пилу. Що в майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах»;
«Добросинська сільська рада порушила чинне земельне законодавство при погодженні матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»під будівництво підїзної колії від шахти «Любельська №1-2», прийнявши рішення №17 від „20 грудня 2007року про надання згоди на погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 12га. та рішення №29 від 28 жовтня 2008 р. про погодження матеріалів вибору місця на території Добросинської сільської ради.
Так приймаючи рішення від 28.10.08р. №29, Добросинська сільська рада перевищила свої власні повноваження, оскільки не врахувала те, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах».
Позивач стверджує, що відомості: - «Жителі с. Добросин керуючись здоровим глуздом проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради. Також проти тих «благ»які пропонує шахта - сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пилу, що в майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах», які викладені в статті під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?», що опублікована в газеті «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р. номер 4(32), в очах читачів прямо асоціюють шахту «Любельська»№1-2 із негативними для місцевого населення екологічними наслідками та характеризують господарську діяльність позивача, як таку, що спрямована на «знищення люду»та «збагачення на чужих бідах», мають яскраво негативний характер відносно позивача, відверто ганьблять його ділову репутацію та дискредитують його господарську діяльність.
Однак, такі твердження є безпідставними та не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1
відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до п. 15 даної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Як вбачається з змісту наведеної вище інформації «Жителі с. Добросин керуючись здоровим глуздом… », яку позивач вважає недостовірною по відношенню до нього, дана інформація жодним чином не стосується юридичної особи - позивача ДП «Сі-СІ-АЙ-Любеля», оскільки найменування останнього в даній інформації не згадується, а відтак дана інформація не стосується діяльності ДП «Сі-СІ-АЙ-Любеля», та не може принижувати його ділову репутацію.
Щодо правдивості відомостей викладених в абзаці першому статті, то суд звертає увагу на те, що згідно протоколу загальних зборів жителів с.Добросин від 15.02.2009р. прийнято рішення призупинити всі роботи по виготовленню документації для проведення залізничної колії від шахт «Любельська - 1,2»до станції Добросин і її розширення, а також документації на забір води з території Добросинської сільської ради.
Депутатам Добросинської сільської ради доручено провести збори на своїх округах та зібрати серед виборців підписи «за»чи «проти»проведення залізничної колії від шахт «Любельська -1,2»до станції Добросин і її розширення, та забору води з території Добросинської сільської ради.
З змісту даного протоколу вбачається наступне:
- «Депутат Добросинської сільської ради Цюпка І.Я. ознайомив присутніх з ухвалою зборів жителів вулиць Проекитна та Залізнична с. Добросин, у які було сказано, що необхідно відмінити всі рішення сесій Добросинської сільської ради щодо надання дозволу на пошукові роботи шахтам «Любельська -1,2», а також було запропоновано створити на загально сільських зборах ініціативну групу, щоб докладно вивчити ці питання»;
Таким чином станом на 15.02.2009р. тобто ще до опублікування статті, жителі вулиць Проекитна та Залізнична села Добросин (всі чи певна їх частина) були проти виділення земельної ділянки для будівництва залізної колії від ст.Добросин до шахти «Любельська №1-2»та водозабору із території сільської ради
Як уже зазначалося стаття під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?»була опублікована у номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009 р., тобто в ній констатувалися факти викладені в протоколі загальних зборів жителів с.Добросин від 15.02.2009р., що не суперечить згаданому вище чинному законодавству.
Суд також прийшов до висновку, що інформація: «Добросинська сільська рада порушила чинне земельне законодавство при погодженні матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»під будівництво підїзної колії від шахти «Любельська №1-2», прийнявши рішення №17 від 20 грудня 2007року про надання згоди на погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 12га. та рішення №29 від 28 жовтня 2008 р. про погодження матеріалів вибору місця на території Добросинської сільської ради.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.»,тобто відповідач у своїй статті проаналізував чинне законодавство, оскільки вище зазначена норма Закону передбачає ,що набуття права оренди земельних ділянок,що перебувають у державній,або комунальній власності здійснюється на аукціонах, що також жодним чином не принижує ділову репутацію позивача, оскільки в даному випадку згадується про порушення законодавства з боку сільської ради с.Добросин а не ДП «СІ-СІ-АЙ-Любеля».
Окрім того суд зазначає, що стаття під заголовком «Чому влада не прислуховується до думки народу?»була опублікована у номері 4(32) газети «Жовківчанка»від 26 березня 2009р. на підставі звернення голови сільського сходу с.Добросин до редактора газети «Жовківчанка». (копія листа - а.с.65 ), і зміст статті повністю відповідає змісту звернення голови сільського сходу В.Паца.
Як вбачається з змісту статті «Чому влада не прислуховується до думки народу?», журналістом висловлено особисту думку, оцінку діяльності шахти «Любельська №1-2»в майбутньому.
Зокрема твердження щодо сухих криниць, гуркоту колійових коліс, радіаційного вугільного пил, що в майбутньому приведе до знищення люду, а комусь збагачення на чужих бідах є оціночними судженнями а не фактичними даними. Зважаючи на той факт, що дані судження стосуються діяльності шахти в майбутньому, неможливо встановити її правдивість чи неправдивість.
Відповідно до ст. 47-1 Закону про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись Законом України „Про інформацію", Законом України „Про друковані засоби масової інформації", Законом України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", ст. 200 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер»про визнання недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права відомостей, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди в сумі 51 000,00 грн. - відмовити повністю.
2. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Суддя