"24" червня 2009 р.
Справа № 14/37-744
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Малого підприємства "Плай" у формі товариства з обмеженою відповідальністю с. Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область
про cтягнення заборгованості в сумі 742989,21 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Лопатовська О.М., довіреність № б/н від 19.05.2009 р.;
Ступка О.М., довіреність № б/н від 19.05.2009 р.;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Мале підприємство "Плай" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" про cтягнення заборгованості в сумі 742989, 21 грн.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав, що викладені у відповідних ухвалах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтриманні повноважними представниками, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки товару, що призвело до виникнення боргу, суму якого з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позовну проти позову заперечує, з підстав неналежного оформлення накладних, а відтак вважає, що строк оплати не прострочений.
У судовому засіданні 19.06.2009р. за участі повноважних представників сторін, під розписку було оголошено перерву до 24.06.2009р. на 12 год., при цьому в порядку ст.30 ГПК України, було викликано у судове засідання керівника і головного бухгалтера відповідача, для дачі пояснень. Проте, відповідач вимог суду не виконав, зокрема участі повноважного представника, керівника і головного бухгалтера ТОВ "Доброслав-Тернопіль" для дачі пояснень в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому процесуальним законодавством порядку.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
02 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (надалі - Покупець) та Малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Плай" (надалі - Продавець) укладено договір поставки товару № 1 (надалі-Договір).
За умовами даного правочину Продавець (позивач по справі) зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця м'ясо, м'ясопродукти згідно замовлень Покупця, надалі "Товар", а Покупець (відповідач по справі) зобов'язується приймати Товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього договору. Асортимент та кількість Товару визначаються у накладних, товарно-транспортних накладних чи інших документах, що підтверджують фактичне відвантаження товару Покупцем.
Згідно пункту 4.1. Договору, розрахунки між продавцем та Покупцем за кожну поставлену партію Товару проводяться протягом п'яти днів з дня отримання кожної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку.
Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема на протязі 2007-2008 років, поставлено та передано у власність Відповідача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1801129,10 грн., що підтверджується накладною ВГП №340 від 21.08.2007р., №384 від 15.09.2007р., ВГП №391 від 21.09.2007р., довіреністю серії ЯНЦ від 14.09.2007р., накладною ВГП №486 від 08.11.2007р., ВГП №498 від 16.11.2007р., довіреністю серії ЯОД №563937 від 15.11.2007р., накладною ВГП №513 від 23.11.2007р., довіреністю серії ЯОД №563965 від 22.11.2007р., накладною ВГП №530 від 05.12.2007р., довіреністю серії ЯОС №980202 від 04.12.2007р., накладною ВГП №537 від 07.12.2007р., довіреністю серії ЯОС №980213 від 06.12.2007р., накладною ВГП №2 від 02.01.2008р., ВГП №4 від 04.01.2008р., НВ №25 від 17.01.2008р., довіреністю серії ЯОС №980317 від 17.01.2008р., НВ №31 від 21.01.2008р., НВ №489 від 15.09.2008р., довіреністю №980725 від 15.09.2008р., ВГП №644 від 13.11.2008р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджувались у судовому засіданні).
Проте, відповідач частково розрахувався за отриманий товар в розмірі 1 421 000 грн., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку боргу, станом на 29.05.2009р. становить 380 129,10 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач частково проводив оплату за отриманий товар, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 13.03.2009р. в розмірі 380 129,10 грн., що підтверджується, поряд із іншим., і актом звірки взаєморозрахунків між ТзОВ "Доброслав-Тернопіль" і МП "Плай" у формі ТзОВ за період з 1 січня 2008р. до 13 березня 2009р., який підписаний представниками контрагентів за договірними зобов'язаннями.
Із матеріалів справи слідує, що відповідачем на адресу позивача надсилався гарантійний лист від 21.07.2008р., в якому ТОВ "Доброслав - Тернопіль" визнав існування заборгованості перед позивачем в розмірі 695 911,66 грн., та гарантував її погашення у повному обсязі до 31 грудня 2008 року, відповідно до графіку погашення зазначеного у цьому листі (оригінал гарантійного листа в матеріалах справи).
Також, відповідач листом №324 від 30 січня 2009 року та №339/1 від 23 лютого 2009 року, просив відтермінувати погашення заборгованості за поставлену сировину на строк до 10 березня 2009 року (факсограми листів у матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1. Договору, контрагенти встановили, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з січня 2008 року по березень 2009 року становить 206099 грн. 84 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з січня 2008 року по березень 2009 року становить 25825 грн. 16 коп.
Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ річних від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.
Згідно розрахунку поданого позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов'язань, які виникли у 2008 році, по накладній ВГП №2 від 02.01.2008р. за період з 08.01.2008р. по 07.07.2008 року становить 25 593 грн. 35 коп., по накладній ВГП №4 від 04.01.2008р. становить 32092 грн. 73 коп., по накладній ВН №25 від 17.01.2008 року становить 9465 грн. 65 коп., по накладній ВН №31 від 21.01.2008 року становить 9166 грн. 40 коп., по накладній ВН №489 від 15.09.2008 року становить 11343 грн. 73 коп., по накладній ВГП №644 від 13.11.2008 року становить 14806 грн. 72 коп., в загальній сумі 102468,55 грн.
Оцінивши даний розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, та враховуючи відсутність заяви передбаченої ч.3 ст.267 ЦК України, заявлена позивачем сума пені у розмірі 102468,55 грн. підлягає до задоволення.
А згідно розрахунку поданого позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов'язань, які виникли у 2007 році, а період з 07.01.2008р. по 01.06.2008 року становить 28 466 грн. 56 коп.
Разом з тим, ухвалою суду від 03.06.2009р. позивача було зобов'язано подати в засідання обґрунтований розрахунок пені по зобов'язаннях 2007 року з посиланням на первинні документи, що засвідчують дату виникнення зобов'язання.
Проте, позивачем в судове засідання обґрунтованого розрахунку пені по зобов'язаннях 2007 року з посиланням на первинні документи, що засвідчують дату виникнення зобов'язання не подано, що позбавляє суд можливості перевірити чи проведений він з дотриманням положень ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, а відтак позов в цій частині слід залишити без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Посилаючись на те що у наданих позивачем товарних накладних, як підставу для здійснення операції зазначено угода, а не Договір від 02.01.2007 року відповідач вказує на те, що господарські операції між учасниками спору проводились не на підставі вказаного правочину, а згідно з іншими цивільно - правовоими угодами.
З метою з'ясування фактичних обставин, пов'язаних із існуванням між учасниками спору господарських зобов'язань, які виникли з інших ніж визначені договором від 02.01.2007 року правовідносин, судом в судовому засіданні 19.06.2009р. при участі повноважного представника відповідача Сольського В.В. було викликано в судове засідання керівника та головного бухгалтера ТОВ "Доброслав-Тернопіль" для дачі пояснень з даного приводу. Проте, відповідачем вимогу суду проігноровано.
Натомість один із керівників та головний бухгалтер позивача у судовому засіданні 24.06.2009 року пояснили, що жодних інших угод, крім № 1 від 02.01.2007 року , в тому числі і в усній формі з відповідачем про поставку йому товарів , які зазначені у товарних накладних ВГП №340 від 21.08.2007р., №384 від 15.09.2007р., ВГП №391 від 21.09.2007р., ВГП №486 від 08.11.2007р., ВГП №498 від 16.11.2007р., ВГП №513 від 23.11.2007р., ВГП №530 від 05.12.2007р., ВГП №537 від 07.12.2007р., ВГП №2 від 02.01.2008р., ВГП №4 від 04.01.2008р., НВ №25 від 17.01.2008р., НВ №31 від 21.01.2008р., НВ №489 від 15.09.2008р., ВГП №644 від 13.11.2008р. ними не укладалось.
Стаття 626 даного Кодексу визначає цивільно-правовий договір як домовленість (угоду) сторін, спрямовану на досягнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір №1 від 02.01.2007 року підписаний посадовими особами суб'єктів господарювання, в матеріалах справи відсутній протокол розбіжностей, до нього, як і докази визнання його в судовому порядку недійсним.
Натомість матеріалами справи підтверджується наявність у діях відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин. Зокрема, довіреності та накладні, які містяться в матеріалах справи підтверджують отримання відповідачем продукції, яка зазначена у договорі №1.
Згідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
В силу ст.32-34 ГПК України доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу, в тому числі і відповідача.
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення заборгованості відповідачем не представлено, обставини, на які посилається суб'єкт господарювання у встановленому порядку ним не доведені.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" - 380 129 грн. 10 коп. основного боргу, 102468 грн. 55 коп. пені, 206099 грн. 84 коп. індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, 25825 грн. 16 коп. 3% річних за користування коштами, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не спростовані відповідачем.
Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (вул. Промислова,1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, Код ЄДРПОУ 33282246, р/р 26002000545001 в Філії ВАТ КБ "Надра" ТРУ, МФО 338705) на користь малого підприємства "Плай" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область код ЄДРПОУ 13804556, р/р 26004012320900 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 380 129 грн. 10 коп. основного боргу, 102468 грн. 55 коп. пені, 206099 грн. 84 коп. індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, 25825 грн. 16 коп. 3% річних за користування коштами.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (вул. Промислова,1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, Код ЄДРПОУ 33282246, р/р 26002000545001 в Філії ВАТ КБ "Надра" ТРУ, МФО 338705) на користь малого підприємства "Плай" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область код ЄДРПОУ 13804556, р/р 26004012320900 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 7147 (сім тисяч сто сорок сім) грн. 55 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В частині стягнення пені в розмірі 28466,56 грн. позов залишити без розгляду.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "15" липня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя