ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/261
30.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брілліон Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бояринов»
про стягнення 32 461,40 грн.
Суддя Хоменко М. Г.
Представники:
від позивача Доценко В.В. (за довіреністю від 15.04.2009)
від відповідача Ковбасюк М.С. - директор
У судовому засіданні 30.06.2009 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брілліон Трейд»(далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бояринов»(далі -відповідач) про стягнення 32 461,40 грн. боргу за поставлене обладнання, з яких сума основного боргу складає 29 000,00 грн., інфляційні втрати -1 276,00 грн., пеня -1 942,28 грн. та 3% річних -243,12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 15/261 та призначено розгляд справи на 05.05.2009.
Ухвалою від 05.05.2009 розгляд справи відкладено на 02.06.2009.
Ухвалою від 02.06.2009 продовжено строк розгляду спору у справі № 15/261 до 30.10.2009, розгляд справи відкладено на 30.06.2009.
У судовому засіданні 30.06.2009 представник позивача письмово повідомив суд, що станом на 30.06.2009 за договором від 17.12.2008 № 2008/22 основний борг відповідача перед позивачем становить 29 000,00 грн. та усно підтримав позовні вимоги.
У засіданні 30.06.2009 директор відповідача надав суду письмовий відзив, в якому відповідач визнає основний борг перед позивачем у сумі 21 000, 00 грн., оскільки відповідачем було сплачено 8 000,00 грн., та просить не стягувати з відповідача пеню та штрафні санкції у зв'язку зі скрутним економічним станом.
На підтвердження сплати 8 000,00 грн. боргу відповідач надав суду оригінали платіжних доручень № 13 від 02.06.2009 на суму 3 000,00 грн. та № 68 від 22.06.2009 на суму 5 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.12.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки обладнання № 2008/22 (далі -договір).
Згідно з умовами договору позивач зобов'язався здійснити поставку та зібрати холодильні камери, а відповідач -прийняти та оплатити вартість обладнання (п. 1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару, який постачається, визначаються в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно зі Специфікацією позивач зобов'язався здійснити поставку середньотемпературної та низькотемпературної холодильних камер на загальну суму 58 000, 00 грн.
Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, поставивши відповідачу обладнання на загальну суму 58 000,00 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000132 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2008.
Відповідно до пунктів 3.1.1. та 3.1.2. договору оплата повинна була здійснюватися відповідачем у 2 етапи: перший -платіж в розмірі 50% від загальної суми договору, що становить 29 000,00 грн., протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; другий -29 000,00 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання-здачі обладнання.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не належним чином, на день подачі позову до суду оплатив поставлене обладнання лише частково - у сумі 29 000, 00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором на день подачі позову до суду склала 29 000,00 грн.
Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 8 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 13 від 02.06.2009 на суму 3 000,00 грн. та № 68 від 22.06.09 на суму 5 000,00 грн.
За таких обставин, сума заборгованості відповідача за поставлене обладнання складає 21 000,00 грн.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на порушення відповідачем умов договору, що не заперечується відповідачем, на підставі викладених норм та враховуючи те, що в процесі розгляду справи відповідач сплатив частину боргу у розмірі 8 000,00 грн., з відповідача підлягає стягненню 21 000,00 грн. основного боргу. Решта суми позовних вимог щодо стягнення основного боргу є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 276,00 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 243,12 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі викладених норм та доданого до позовної заяви розрахунку позивача, перевіреного та визнаного судом обґрунтованим, з відповідача підлягає стягненню 1 276,00 грн. інфляційних нарахувань та 243,12 грн. 3% річних від простроченої суми.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення розрахунків у розмірі 1 942,28 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п. 8.2. договору за порушення відповідачем строків оплати, передбачених пунктами 3.1.1.-3.1.3. договору, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення платежу, за кожен день прострочення, від суми боргу, що підлягає сплаті, але не сплачено у строк.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони.
Виходячи з викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені є такою, що заявлена правомірно та підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.
Разом з тим, враховуючи, що позивач не заявляв про те, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором завдало його підприємству значних збитків, а також те, що заявлена до стягнення сума пені є значною сумою у порівнянні з загальною ціною позову, зважаючи на світову фінансову кризу та посилання відповідача на скрутне фінансове становище, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню основний борг у розмірі 21 000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 276,00 грн., 3% річних у розмірі 243,12 грн., а також пеня у розмірі 100,00 грн.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем після подачі позову до суду, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 324,61 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бояринов»(03113, м. Київ, просп. Перемоги, 74, код ЄДРПОУ 34431327) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брілліон Трейд»(49006, м. Дніпропетровськ, просп. Пушкіна, 55, к. 218, код ЄДРПОУ 34059298) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 1 276 (одну тисячу двісті сімдесят шість) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 243 (двісті сорок три) грн. 12 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 324 (триста двадцять чотири) грн. 61 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.Г. Хоменко
Дата підписання рішення -