83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.09.09 р. Справа № 15/122
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства “Гірмаш” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 30540229)
до відповідача закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 33185989)
про стягнення боргу в сумі 12744,00 грн.
за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка
до закритого акціонерного товариства “Гірмаш” м. Дніпропетровськ
про стягнення попередньої оплати на суму 194400,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Спєваков І.Ю. за довіреністю № 156 від 20.07.2009 р.
від відповідача: Бойко М.І. за довіреністю № 403/0109 від 19.01.2009 р., Піщулін А.В. за довіреністю № 495/0109 від 23.07.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Гірмаш” м. Дніпропетровськ до закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення в сумі 12744,00 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/122, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.2009 р. строк вирішення спору продовжений до 24.07.2009 р.
Ухвалою господарського суду від 23.07.2009 року строк вирішення спору продовжений до 24.09.2009 р.
Ухвалою від 31.08.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка до закритого акціонерного товариства “Гірмаш” м. Дніпропетровськ про стягнення попередньої оплати на суму 194400,00 грн. до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 15/122.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
В обґрунтування позовних вимог первісний позивач посилається на наступні обставини:
25.04.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 625/08. Предметом даного договору є зобов'язання постачальника поставити, а покупця прийняти та оплатити запчастини до обладнання виробництва ЗАТ „Гірмаш” (завірена копія договору додана до позову). Кількість, номенклатура, вид транспорту та рік випуску обладнання зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - специфікації). Поставка обладнання здійснюється за цінами, що вказані у специфікаціях, строки поставки також визначені специфікаціями. Оплата за поставлене обладнання буде проводитися згідно умовам, обумовленим у специфікаціях. Даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2008 р. Усі зміни та доповнення до цього договору є невід'ємною його частиною та дійсні лише у тому випадку, коли вони здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
До договору № 625/08 від 25.04.2008 р. позивач додає завірені копії специфікації № 1 від 25.04.2008 р., № 2 від 25.04.2008 р., № 2 від 02.07.2008 р., № 3 від 20.05.2008 р. як додатків до спірного договору. Усі вказані документи містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками цих сторін, у специфікаціях сторони визначили усі істотні умови, необхідні для договору поставки, тому суд вважає цей договір фактично укладеним.
Постачальник поставив покупцю обладнання згідно специфікації № 1 від 25.04.2008 р., № 2 від 02.07.2008 р., № 3 від 20.05.2008 р. на загальну суму 823680 грн. за товарними накладними № 36 від 29.07.2008 р., № 447 від 29.08.2008 р., № 12427 від 24.09.2008 р. Факт отримання відповідачем товару по спірним накладним підтверджено підписами осіб, які отримували товар на підставі довіреностей відповідача, завірені копії яких також додані до позову. У довіреностях відповідач підставою отримання товару вказує „договір”. Також вказані факти підтверджено податковими накладними, які також містять посилання на спірний договір (завірені копії податкових накладних є в матеріалах справи).
Отримувати виготовлену продукцію, передбачену специфікацією № 2 від 25.04.2008 р. - клапани газові дросельні на суму 648000,00 грн., покупець відмовляється, посилаючись на відсутність коштів для оплати у зв'язку з економічною кризою.
Позивач вказує на те, що вартість отриманого за договором товару відповідач оплатив частково (в тому числі шляхом попередньої оплати), що підтверджується завіреними копіями банківських виписок: від 29.04.2008 р. на суму 38592,00 грн., від 08.05.2008 р. на суму 194400,00 грн., від 23.05.2008 р. на суму 48960,00 грн., від 10.07.2008 р. на суму 159552,00 грн., від 15.08.2008 р. на суму 114240,00 грн., від 15.09.2008 р. на суму 186144,00 грн., від 26.09.2008 р. на суму 69048,00 грн., усього на загальну суму 810936,00 грн.
В усіх вищевказаних банківських виписках підставою для оплати вказаний договір № 625/08 від 25.04.2008 р., найменування товару співпадає з найменуванням товару у спірних накладних. Винятком є факт оплати від 08.05.2008 р. на суму 194400,00 грн., де призначенням платежу зазначено „предоплата за клапани газові дросельні згідно договору № 625/08 від 25.04.2008 р.”, тобто предоплата саме за той товар, який відповідач від позивача фактично не отримав.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути борг за договором № 625/08 від 25.04.2008 р. за товар, отриманий по спірним накладним, у сумі 12744,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 823680,00 грн. (вартість фактично отриманого товару по спірним накладним) - 810936,00 грн. (фактична оплата, отримана від відповідача за спірним договором, в тому числі предоплата на суму 194400,00 грн. за непоставлений товар) = 12744,00 грн.
11.08.2009 року від позивача надійшла заява № 145/78 від 31.07.2009 р. В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 207144,00 грн., інфляцію в сумі 32239,39 грн., пеню в сумі 47554,14 грн. При цьому позивач змінює як підстави позовних вимог (виключає з цих підстав товар, отриманий по спірним накладним згідно специфікації № 3 від 20.05.2008 р.), так і одночасно змінює предмет позову шляхом пред'явлення нових вимог про стягнення інфляції та пені.
Така заява позивача не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, яка передбачає альтернативне право позивача змінювати підстави або предмет позову, одночасна зміна і підстав і предмету позову законом не передбачена. За вказаних обставин суд не приймає до розгляду заяву позивача № 145/78 від 31.07.2009 р. та розглядає по суті позов про стягнення основного боргу на суму 12744,00 грн.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що поставлений товар по спірним накладним оплачений відповідачем не в повному обсязі.
Строки оплати сторонами узгоджені наступні: згідно специфікацій № 1 від 25.04.2008 р. та № 2 від 02.07.2008 р. - 30% предоплата, 70% по факту поставки протягом 10 днів; згідно специфікації № 3 від 20.05.2008 р. - 30% предоплата на протязі 10 банківських днів з моменту підписання специфікації, 70% по факту поставки обладнання протягом 15 банківських днів. Виходячи з дат підписання специфікацій та дат поставки товару по спірним накладним, строк оплати для відповідача давно наступив, що вказує на невиконання відповідачем грошового зобов'язання у встановлений договором строк.
Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач у відзиві на позовні вимоги № 682/0144 від 02.07.2009 р. не заперечує правовідносини за спірним договором, факти поставки товарів по спірним накладним, за винятком наступного: за накладною від 24.09.2008 р. № 12427 позивачем поставлено відповідачу 2 шт. коліс ходових на суму 132960,00 грн., а не 4 шт. на суму 265920,00 грн., як зазначає позивач у позові. Інші 2 колеса нібито не були прийняті відповідачем за якістю товару та вивезені позивачем на допрацювання з метою усунення недоліків. В якості доказів відповідач посилається на акти приймання товару від 26.09.2008 р. № 2033, 12476 та від 02.10.2008 р. № 2033А, які додані до додаткового відзиву на позов. Але перші два акти складалися без представника постачальника, а в останньому акті представник постачальника записав свою думку про якість поставленого обладнання, яка не співпадає з висновком приймальної комісії покупця. Будь-якого експертного висновку у підтвердження невідповідності товару за якістю відповідним нормам відповідач до суду не надав.
Пунктом 6.4 спірного договору передбачено, що у випадку фактичної поставки обладнання, яке не відповідає специфікаціям за якістю, покупець зобов'язаний прийняти його на зберігання та протягом 10 днів повідомити постачальника про зазначену невідповідність. По факту виявлених недоліків складається акт за участю уповноважених представників сторін, а також з залученням експерта у разі розбіжностей.
Тому акти відповідача без представників постачальника та акт з розбіжностями між сторонами судом не приймаються до уваги як такі, що складені з порушенням умов договору про порядок приймання неякісного товару. Інших доказів з цього питання відповідач не надав, тому суд вважає факт поставки неякісного товару не доведеним належним чином.
Факт повернення позивачу цього товару для усунення недоліків відповідач намагався довести службовими записками посадових осіб відповідача, записом в журналі вивозу ТМЦ через КПП № 4, відмітками на самій накладній № 12427 від 24.09.2008 р. (примірник відповідача), листом позивача № 04 від 28.01.2009 р. Але вказані документи суд не приймає до уваги як належні докази фактичного вивезення товару позивачем, тому як згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт повернення товару повинен бути підтверджений первинним документом за підписом представників обох сторін, яким може бути накладна на повернення або акт прийому-передачі про прийняття позивачем товару у зв'язку з неналежною якістю. Таких документів відповідач до суду не надав. Усі інші документи мають однобічний характер, тому як не містять відмітки іншої сторони про прийняття повернутого товару. За умови заперечень позивача в судовому засіданні по факту повернення товару такі документи не можуть бути беззаперечним доказом такого факту. У матеріалах справи є примірник накладної № 12427 від 24.09.2008 р., доданий позивачем до позову, з довіреністю відповідача на отримання товару до цієї накладної. Примірник позивача не містить будь-яких поміток про повернення товару, а навпаки свідчить про отримання товару відповідачем у повному обсязі без будь-яких заперечень. Щодо листа позивача до відповідача № 04 від 28.01.2009 р., то в ньому позивач веде мову про заборгованість відповідача за відвантажений товар та товар, виготовлений позивачем, але не поставлений відповідачу у зв'язку з відмовою останнього від отримання цього товару (в тому числі 4 шт. колеса ходових відомих відвантажено та 2 шт. таких колеса виготовлено та знаходяться на складі позивача з причини відмови у їх отриманні покупцем (специфікація № 2 від 02.07.2008 р. передбачає поставку 8 шт. таких колес). Вказаний лист не містить ніякої інформації про товар, отриманий для усунення недоліків за якістю.
Відповідач у даній справі подав до позивача зустрічний позов про стягнення суми предоплати у розмірі 194400,00 грн., перерахованої на виконання умов договору від 25.04.2008 р. № 625/08, вказана заява була прийнята судом до розгляду в одному провадженні із первісним позовом та розглянута по суті.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані п. 3.6 спірного договору та специфікацією № 2 від 25.04.2008 р., за якими поставка обладнання здійснюється на протязі 90 днів з моменту перерахування попередньої оплати у розмірі 30% вартості обладнання. Вартість обладнання за цією специфікацією складає 648000,00 грн., 30% предоплати складають 194400,00 грн.
Платіжним дорученням № 5350 від 08.05.2008 р. покупець за договором перерахував предоплату в повному обсязі на суму 194400,00 грн., що підтверджується відміткою банку про проведення платежу. Факт отримання цих коштів підтвердив сам постачальник за договором шляхом надання банківської виписки.
Товар у встановлений договором 90 денний строк не був поставлений покупцю, що також не заперечує постачальник. Але при цьому відповідач у відзиві на зустрічний позов вказує на свою готовність поставити товар у передбачений договором термін, причиною порушення строку поставки вважає допущене іншою стороною порушення строків оплати раніше поставленого товару, а в подальшому і відмови від отримання товару за договором.
На думку позивача за зустрічним позовом постачальник порушив свої зобов'язання за договором щодо поставки товару у встановлений строк, що є підставою згідно ст. 693 ч. 2 ЦК України для покупця відмовитися від отримання виконання зобов'язання в натурі та вимагати повернення суми предоплати. Таку заяву вих.. № 001/955 від 17.08.2009 р. покупець направив постачальнику, що підтверджено описом вкладення до листа з оголошеною цінністю та квитанцією про оплату поштового відправлення від 17.08.2009 р., які в завірених копіях разом із заявою додані до зустрічного позову.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Норми даної статті не встановлюють для сторін строк виконання зобов'язання про повернення коштів, тому повинні бути застосовані загальні норми ст. 530 ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Тобто, в нашому конкретному випадку днем пред'явлення вимоги слід вважати день поштового відправлення заяви про повернення коштів, але з врахуванням строку поштового перебігу, який між населеними пунктами різних областей (від Макіївки до Дніпропетровська) складає 5 днів (передбачено розділом 4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 р. № 1149 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”). Фактично днем пред'явлення вимоги є 22.08.2009 р., з 23.08.2009 р. починає витікати 7-денний строк згідно ст. 530 ЦК України щодо виконання зобов'язання для постачальника на повернення предоплати, який закінчується 29.08.2009 р. І тільки з 30.08.2008 р. постачальником було порушено право покупця на отримання суми предоплати, і саме з цього дня у покупця виникає законне право на судовий захист.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що термін повернення йому предоплати закінчився 25.08.2009 р., тому він наступного дня подав позов до суду.
Зустрічний позов надійшов до суду 26.08.2009 р., тобто до дати фактичного порушення прав позивача за зустрічним позовом. Крім того, провадження у даній справі було порушено судом 27.04.2009 р., що вказує на те, що сторона при подачі зустрічного позову має право на судовий захист за умови порушення її законних прав та інтересів у період до порушення провадження по справі. За інших обставин сторона має право на судовий захист шляхом подачі позову до суду в загальному порядку.
Відсутність порушеного права, яке підлягає захисту станом на день порушення провадження у справі є безумовною підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Таким чином суд задовольняє позовні вимоги по первісному позову на суму 12744,00 грн. та відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Державне мито, додатково сплачене позивачем по основному позову згідно заяви про зміну позовних вимог, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету на підставі довідки суду у зв'язку із відмовою у прийнятті до розгляду вказаної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 47; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги по основному позову задовольнити .
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (юридична адреса: 86101, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; код ЄДРПОУ 33185989; розрахунковий рахунок 260023107491 в АКБ “ЮНЕКС” м. Києва, МФО 322539) на користь закритого акціонерного товариства “Гірмаш” (юридична адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Знаменська, 1; код ЄДРПОУ 30640299; розрахунковий рахунок 26003109825001 в КБ “ПриватБанк”, МФО 305299) борг на суму 12744,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 127,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову.
У судовому засіданні 23.09.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення підписаний судом 28.09.2009 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати позивачу по основному позову довідку на повернення з державного бюджету держмита в сумі 2869,57 грн. у зв'язку з неприйняттям судом до розгляду заяви про зміну позовних вимог.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя