Запорізької області
31.08.09 Справа № 7/161/09
Суддя
За позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діондрук”, м.Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізький гідроенергетичний коледж Запорізької державної інженерної академії, м.Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
від позивача: Хрипченко Ю.Ю., дов. №01/50 від 27.04.2009р.
від відповідача: Солодуненко В.М., дов. № 5 від 01.06.2009р.
від третьої особи: Попова К.Р., дов. № 5/1761 від 02.10.2008р.
22.04.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Діондрук” 3964грн.30коп. неустойки та про зобов'язання ТОВ “Діондрук” повернути третій особі - Запорізькому гідроенергетичному коледжу Запорізької державної інженерної академії майно, яке є предметом договору оренди від 20.02.2006р. № 1851/д, а саме: вбудоване в перший поверх навчального корпусу № 2 нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 175,5 кв.м, відповідно до плану першого поверху з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мінська, 10 шляхом підписання акту прийому-передачі майна.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2009р. порушено провадження у справі № 7/161/09, судове засідання призначено на 01.06.2009р. Розгляд справи переносився до 18.06.2009р. Ухвалою суду від 18.06.2009р. продовжувався строк розгляду на один місяць., судове засідання відкладалось до 25.06.2009р., 13.07.2009р., 31.08.2009р.
13.07.2009р. представником позивачем була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з 8591грн. 96 коп. неустойки за період з 24.01.2009р. по 13.07.2009р., решту позовних вимог просить суд залишити без змін.
Заява позивача подана згідно зі ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням їх збільшення, посилається на обґрунтування викладені в позовній заяві, а саме що згідно зі ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009рік”, державне майно, яке було предметом договору оренди, в подальшому може бути передане в оренду виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець, при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки (редакція на час звернення з позовною заявою до суду).
Відповідач проти позову заперечує (відзив та доповнення до нього долучено до матеріалів справи).
Представник третьої особи надав пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 31.08.2009р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розгляд справи здійснювався із допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:
20.02.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізької області (позивач) та ТОВ «Діондрук»(відповідач) укладено договір № 1851/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії.
За умовами договору оренди позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мінська, 10. Про це свідчить акт приймання-передачі (додаток № 2 до договору № 1851/д від 20.02.2006р.).
Договір оренди укладався сторонами терміном до 15.02.2007 року та був продовжений 23.01.2009 року договором про зміни № 1 від 28.12.2007 р.
Листом від 24.12.2008 р. за № 24/08 відповідач звернувся до позивача із заявою про продовження терміну дії договору оренди.
Попередньо питання продовження договору оренди було погоджено відповідачем балансоутримувачем - Запорізьким гідроенергетичним коледжем Запорізької державної інженерної академії, м.Запоріжжя.
Позивач листом від 23.03.2009 р. за № 11-13-01550 повідомив відповідача про те, що договір оренди припинив дію 23.01.2009 року, що листом від 30.01.2009р. за № 11-13-00575 позивач повідомляв відповідача про таке припинення, що згідно ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»державне та комунальне майно передається в оренду виключно конкурсних засадах, що відповідач має підписати акт приймання-передачі майна, що за відмову повернути майно на вимогу орендодавця стягується неустойка. Проте, у вказаному листі не міститься ні повідомлення про відмову позивача продовжувати договір оренди, ні будь-якої вимоги повернути орендоване майно.
У квітні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою про повернення майна та стягнення з відповідача неустойки.
Як зазначає позивач, 30.01.2009 р. ним направлено на адресу відповідача лист за № 11 -13-00575 щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення майна по акту приймання-передачі. З огляду на вказане, позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію 23.01.2009 року і не був продовжений сторонами.
Проте, договір оренди на даний час є діючим з огляду на наступне:
З тексту листа позивача № 11-13-00575 від 30.01.2009 р. вбачається, що як на підставу для припинення договору позивач послався на ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідно до ч. 4 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік” - редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), на яку посилається позивач, «після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обоє 'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна».
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зроблено висновок, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Конституція не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, Законом “Про Держбюджет” не можуть регулюватися орендні відносини.
За загальним правилом, у разі суперечності норм чинного законодавства, потрібно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.
Ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є спеціальною нормою, тому, при вирішені питання щодо продовження строку дії договору оренди комунального чи державного майна необхідно керуватися, насамперед, Законом “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якого:
- саме цим законом регулюються організаційні та майнові відносини між орендодавцями орендарями, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій (ст. Закону);
- за конкурсом передаються в оренду тільки цілісні майнові комплекси (п. 7 ст. 9 Закону):
- за відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору протягом одного місяця після його закінчення договір оренди може бути продовжений на той самий строк, на який він укладався (п. 2 ст. 17 Закону);
- якщо орендар після закінчення строку дії договору відмовляється від його продовження (у тому числі через банкрутство), він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах передбачених договором (ч. 1 ст. 27 Закону);
- після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договоре припиняється (п. 3 ст. 17 Закону).
Звертає на себе увагу той факт, що законодавець вказує на можливість саме продовження договору оренди (тобто існуючого договору, а не орендних відносин взагалі), а не на укладення нового договору оренди після проведення конкурсу.
У листі ж позивача № 11-13-00575 від 30.01.2009 р. мова йде про те, що термін дії договору оренди припинився 23.01.2009 року, що у 2009 році державне та комунальне майно передається в оренду за конкурсом.
Після припинення дії договору оренди, якщо сторони не продовжили його, участь орендаря у конкурсі щодо об'єкту оренди формує нові орендні відносини між орендодавцем та орендарем і здійснюється вже поза межами переважного права на продовження договору оренди.
10.06.2009 року ч. 4 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»було викладено у новій редакції наступного змісту: «Орендар, який належ-но виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строге дії якого закінчується, мас право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки». Тобто, на даний момент відпала (відсутня) правова підстава для виселення та зобов'язання орендаря через конкурс продовжувати дію договору оренди.
П. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»було викладено у наступній редакції: «Після закінчення терміну договору оренди орендар, належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних у на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше німе за три місяця закінчення терміну договору». Законодавець ще раз підкреслив, що відмова у продовженні договору оренди з належним орендарем має бути пов'язаною з виключними обставинами, а саме необхідністю використання майна для власних потреб. Необґрунтована відмова у продовженні орендних відносин не допускається.
Процедура припинення договору оренди у зв'язку із закінченням його терміну пов'язана з переважним правом орендаря на продовження договору оренди. Тобто, п. 2 та п. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не можуть застосовуватися окремо. Зі змісту вказаних норм очевидно вбачається, що переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється лише у разі недосягнення домовленості щодо умов договору.
Орендодавець, в особі територіального управління Фонду держмайна України, має право на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після цієї дати заявити про припинення договору, надавши заперечення проти його продовження.
Такі заперечення мають бути обґрунтованими.
Право орендодавця на припинення дії договору оренди не має порушувати переважного права орендаря на продовження такого договору.
Будь-який конкурс на право оренди державного та комунального майна має проводитись лише у тому випадку, якщо строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом продовження договору.
Як вже зазначалося вище, відповідач заявив про свій намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди, подавши відповідну заяву позивачу та узгодивши дане питання з балансоутримувачем.
Заява позивача про припинення договору оренди з посиланням на ст. 73 Закону України Державний бюджет України на 2009 рік»не може вважатися нормативно обґрунтованою, оскільки суперечить приписам спеціального закону - ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і іншій діючій редакції ст. 73 вищезазначеного закону, а отже не може прийматися до уваги.
З листа позивача № 11-13-00575 від 30.01.2009 р., який міститься у матеріалах справи, не вбачається, що останній не мав наміру продовжити чи заперечував про продовження договору оренди. Зазначається, що з 23.01.2009 року договір оренди припинив дію у зв'язку з закінченням терміну. Також міститься інформація про те, що у 2009 році державне та комунальне майно передаються в оренду за конкурсом відповідно до ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Повідомляється про акт приймання-передачі, який необхідно підписати та повернути позивачу.
Таким чином, вказаний лист неможливо розглядати, як заяву позивача про припинення договору оренди за правилами п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Всі дії позивача та балансоутримувача після 23.01.2009 року свідчать про те, що договір оренди є продовженим та діє.
Зокрема це підтверджується тим, що відповідачу щомісяця виставляються рахунки на сплату саме орендної плати, у яких міститься посилання на договір оренди.
Вказані рахунки належним чином оплачуються відповідачем, що не заперечується позивачем.
За фактом наданих послуг з оренди відповідачу щомісяця надаються акти виконаних робіт, тобто сторони договору оренди ведуть податкових та бухгалтерський облік саме орендних відносин між собою.
Таким чином, все вищенаведене свідчить про те, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем не припиняв свою дію, є продовжений згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»до 23.01.2010 року та виконується сторонами.
Таким чином, недоведеним є твердження позивача про те, що договір оренди припинив свою дію.
Позивачем заявлені позовні вимоги саме про зобов'язання ТОВ “Діондрук” повернути балансоутримувачу -третій особі - Запорізькому гідроенергетичному коледжу Запорізької державної інженерної академії майно, яке є предметом договору оренди від 20.02.2006р. № 1851/д, а саме: вбудоване в перший поверх навчального корпусу № 2 нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 175,5 кв.м, відповідно до плану першого поверху з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Мінська, 10 шляхом підписання акту прийому-передачі майна.
Пунктом 2.5 договору, сторони чітко визначили порядок повернення об'єкта нерухомості, а саме було зазначено, що майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою Орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.
Згідно наданого до суду акту прийому-передачі до договору оренди від 20.02.2006р., об'єкт нерухомості передався першим заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та приймався директором ТОВ “Діондрук”.
Отже, з урахуванням п.2.5 договору, орендар повинен повернути об'єкт нерухомості Регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області або балансоутримувачу (за вказівкою Орендодавця).
Позивач доказів повідомлення відповідача про необхідність передати майно балансоутримувачу (Запорізький гідроенергетичний коледж Запорізької державної інженерної академії) не надав, як пояснив представник позивача в судовому засіданні таких розпоряджень не видавалося.
Вимоги позивача про зобов'язання ТОВ “Діондрук” повернути орендоване державне нерухоме майно третій особі є необґрунтованою. В акті приймання - передачі вказано, що відповідач передає, а регіональне відділення Фонду Державного майна України за участю бансоутримувача приймає орендоване майно.
Таким чином, заявлена вимога є безпідставною, не доведеною, суперечить матеріалам справи і задоволенню не підлягає.
За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Діондрук” 8591грн. 96коп. неустойки.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки, як зазначалося вище договір оренди не припиняв своєї дії і є діючим на даний момент, відсутні правові підстави для застосування неустойки, передбаченої п. 9.3 договору оренди.
П. 9.3. договору оренди передбачено, що «за відмову орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від даті припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна».
Як зазначалося вище, позивач не пред'являв відповідачу вимоги про повернення орендованого майна. Відсутні докази відмови з боку відповідача повернути орендоване майно у зв'язку з припиненням дії договору.
Таким чином, вимоги про стягнення неустойки є необґрунтованими належними доказами і не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання “03” вересня 2009р.
Суддя Н.С. Кутіщева