ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/234
09.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства “Донецький завод високовольтних опор”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроформат Україна”
про стягнення 11 383,88 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача Булахтін Г.І. -представник за довіреністю;
Від відповідача Бакулін О.Ю. -представник за довіреністю.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних -11 383,88 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -113,84 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 було порушено провадження в справі № 47/234 та призначено розгляд справи на 26.05.2009 (з урахуванням ухвал про виправлення описки).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 розгляд справи було відкладено до 09.06.2009.
В судовому засіданні 09.06.2009 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про покриття гарячим цинком металоконструкцій опор № 161/08 від 18.03.2008, роботи по якому було виконано відповідачем та прийнято позивачем загалом на суму 58 966,16 грн., про що сторонами підписано Акт прийому-передачі № 1 від 03.04.2008. Позивачем було здійснено оплату за виконані позивачем роботи шляхом перерахування грошових коштів в сумі 58 966,16 грн. Також, позивачем помилково було перераховано на користь відповідача по Договору № 161/08 від 18.03.2008 суму в розмірі 10 000,00 грн. за навіску металевих виробів, але зазначеним договором не передбачалось проведення додаткових робіт по навісці металевих виробів, оскільки технологія цинкування не передбачає проведення таких робіт. У зв'язку з тим, що позвича помилково перераховану суму у розмірі 10 000,00 грн..ю а відповідач відмовляється повертати, ці кошти, позивач просив суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. у судовому порядку на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті грошові кошти.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.06.2009 проти заявлених вимог заперечив у повному обсязі. Просив суд у позові відмовити. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на те, що пунктом 2.4 Договору № 161/08 від 18.03.2008 сторони погодили, що позивач попередньо зобов'язаний надати виконавцю лист-заявку з кресленням виробів. Відповідачем було отримано від позивача лист-заявку № 960-ф-07 від 01.04.2008 на виконання робіт по Договору № 161/08 від 18.03.2008 і з поданих креслень було з'ясовано, що опора має два отвори, що не було обумовлено умовами зазначеного договору, а тому навіска не була врахована сторонами при розрахунку ціни робіт. В свою чергу, позивачем було загалом перераховано на користь відповідача як вартість робіт з цинкування -58 966,16 грн., так і за роботи з навіски - 10 000,00 грн., які є додатковими витратами виконавця. Також, відповідач посилався на те, що перерахування позивачем 10 000,00 грн. платіжним дорученням № 1679 від 08.04.2008 свідчить про прийняття позивачем пропозиції позивача про зміну Договору № 161/08 від 18.03.2008 щодо його ціни в порядку статті 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-
18.03.2008 між відповідачем -ТОВ «Євроформат Україна», як виконавцем, та позивачем -ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор», як замовником, було укладено Договір № 161/08 (далі -Договір № 161/08 від 18.03.2008), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками підприємств, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався провести покриття гарячим цинком металоконструкцій опор, які надаються замовником, а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти оцинковані вироби та оплатити роботу виконавця.
Умовами Договору № 161/08 від 18.03.2008 сторони погодили, що кількість та види виробів у партії, яка підлягає гарячому цинкуванню, зазначаються у відповідній заявці замовника (п.1.2), замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності з умовами договору (п. 1.3), замовник попередньо зобов'язаний надати виконавцю лист-заявку з переліком номерів креслень на цинковані вироби та їх подетальні конструкторські креслення, конструкторську документацію на металоконструкції, які підлягають гарячому цинкуванню, яка відповідає ГОСТам, стандартам, діючим на території України, раніше погодженим з виконавцем (п. 2.4), вартість оцинкування 1 тони виробів складає 2900 грн. з урахуванням НДС (п. 3.1), вартість оцинкування може змінюватись в зв'язку зі зміною цін на матеріали та електроенергію, змінами у податковому законодавстві, вказані зміни оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 3.2), розрахунок за виконані роботи оформлюється на підставі рахунку, який виставляється виконавцем до виконання робіт, після зважування поставленої партії під цинкування на підставі фактичної ваги та підлягає оплаті не пізніше 3 банківських днів (п. 4.1), при прийманні виробів складається акт вхідного контролю, а після виконання робіт по цинкуванню -Акт виконаних робіт, при цьому обов'язково присутній представник замовника, який своїм підписом засвідчує вищезазначені документи (п. 6.3).
Згідно Акту № 1 від 03.04.2008 приймання - передавання, підписаного представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками підприємств, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні, ТОВ «Євроформат Україна»прийняв, а ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор»здав деталі металоконструкцій опор для оцинкування згідно Договору № 161/08 від 18.03.2008 (лист-заявка № 960-ф-07 від 01.04.2008): деталь 5С32-7200 шт. (20016 кг).
Листом від 07.04.2008 № 960-ф-07 позивач просив відповідача на підставі Договору № 161/08 від 18.03.2008 провести цинкування деталей згідно креслення, обсяг партії під цинкування -20 т., орієнтовно 7200 шт.
Відповідно до рахунку -фактури № СФ-0218 від 07.04.2008, який було виставлено відповідачем позивачу для оплати робіт по Договору № 161/08 від 18.03.2008, відповідачем було пред'явлено до оплати роботи по цинкуванню деталі 5С32 у кількості 20333,160 кг вартістю 49 137,11 грн. (без НДС), роботи по навісці виробів у кількості 7236 шт. вартістю 15 703,48 грн. (без НДС), а загалом з НДС -77 808,71 грн.
Згідно платіжних доручень № 1644 від 08.04.2008 на суму 58 966,16 грн. та № 1679 від 08.04.2008 на суму 10 000,00 грн., позивачем було перераховано на користь відповідача загалом 69 966,16 грн. з призначенням платежів «Передоплата за цинкування деталей згідно рахунку СФ-0218 від 07.04.2008 по Договору № 161/08 від 18.03.2008»та «Передоплата за цинкування деталей згідно рахунку СФ-0218 від 07.04.2008».
13.06.2008 та 05.08.2008 позивачем на адресу відповідача було направлено претензії № 10019 та № 10589, відповідно до яких позивач зазначаючи про те, що предметом Договору № 161/08 від 18.03.2008 не передбачені додаткові роботи по навісці виробів, оскільки все це передбачає технологія цинкування, просив повернути зайво сплачені грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., перераховані платіжним дорученням № 1679 від 08.04.2008.
У відповідь на претензію позивача від 05.08.2008 відповідач надав відповідь на претензію № 501 від 18.08.2008, в якій зазначав про те, що у зв'язку з тим, що до ціни Договору № 161/08 від 18.03.2008 не була включена вартість навіски опор, відповідачем було надано позивачу для погодження рахунок-фактуру № СФ-0218 від 07.04.2008 загалом на суму 68 966,16 грн. А оскільки позивачем пропозиція відповідача щодо збільшення ціни договору була прийнята шляхом перерахування 68 966,16 грн. на рахунок відповідача, підстави для повернення 10 000,00 грн. -відсутні.
Позивачем для долучення до матеріалів справи додано проект Додаткової угоди до Договору № 161/08 від 18.03.2008 про розірвання Договору № 161/08 від 18.03.2008, який підписано та посвідчено печаткою в односторонньому порядку лише позивачем.
Як зазначав позивач у позові, ним було отримано від відповідача Додаткову угоду № 1 від 07.04.2008 до Договору № 161/08 від 18.03.2008, яка доповнювала п. 1.1 та п. 3.1 зазначеного Договору додатковими умовами щодо включення до обсягу робіт роботи по навісці виробів на суму 10 000.00 грн., яка позивачем підписана не була.
В свою чергу, відповідач у письмовому відзиві зазначав про те, що шляхом направлення ним позивачу Додаткової угоди № 1 від 07.04.2008 до Договору № 161/08 від 18.03.2008, яка доповнювала п. 1.1 та п. 3.1 зазначеного Договору додатковими умовами щодо включення до обсягу робіт роботи по навісці виробів на суму 10 000.00 грн., Договір № 161/08 від 18.03.2008 є зміненим в силу статті 188 Господарського кодексу України в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.04.2008.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Додаткова угода № 1 від 07.04.2008 до Договору № 161/08 від 18.03.2008, яка доповнювала п. 1.1 та п. 3.1 зазначеного Договору додатковими умовами щодо включення до обсягу робіт роботи по навісці виробів на суму 10 000,00 грн., Договір № 161/08 від 18.03.2008 -не є укладеною між позивачем та відповідачем згідно вимог статті 188 Господарського кодексу України, а тому Договір № 161/08 від 18.03.2008 -не є зміненим в редакції вказаної Додаткової угоди № 1 від 07.04.2008 і станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів в розумінні статті 33,34 Господарського процесуального кодексу України зміни Договору № 161/08 від 18.03.2008 в порядку статті 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, судом встановлено, що згідно пункту 1.1 Договору № 161/08 від 18.03.2008 відповідач, як виконавець, зобов'язався виконати роботи по покриттю гарячим цинком опор металоконструкцій, які мали надаватись позивачем, як замовником відповідних робіт; проведення робіт по навісці опор умовами Договору № 161/08 від 18.03.2008 - не передбачались і проведення відповідачем даних робіт умовами саме Договору № 161/08 від 18.03.2008 -не регулюється, а тому посилання відповідача у відзиві на позов на те, що вимогами статті 844 Цивільного кодексу України передбачено право відповідача проведення необхідних робіт і перевищення приблизного кошторису -судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки кошторис по Договору № 161/08 від 18.03.2008 передбачає вартість робіт по цинкуванню, а не по навісці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем до рахунку -фактури № СФ-0218 від 07.04.2008 було включено вартість робіт по цинкуванню, проведених згідно Договору № 161/08 від 18.03.2008, та роботи по навісці виробів, проведення яких саме Договором № 161/08 від 18.03.2008 -не передбачалось, але зазначені в рахунку -фактурі № СФ-0218 від 07.04.2008 роботи були оплачені позивачем: по цинкуванню - в сумі 58 966,16 грн. (платіжним дорученням № 1644 від 08.04.2008) та по навісці - в сумі 10000,00 грн. (платіжним дорученням № 1679 від 08.04.2008). А оскільки проведення робіт по навісці умовами Договору № 161/08 від 18.03.2008 -не було передбачено, у позивача зобов'язання по оплаті цих робіт в сумі 10 000,00 грн. саме згідно умов Договору № 161/08 від 18.03.2008 -відсутнє, а тому перераховані позивачем на користь відповідача платіжним дорученням № 1679 від 08.04.2008 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. підлягають поверненню відповідачем позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України з відповідача 10 000,00 грн., перерахованих позивачем відповідачу платіжним дорученням № 1679 від 08.04.2008.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 151,00 грн. інфляційних втрат та 232,88 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Вимогами статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а оскільки у відповідача відсутнє прострочення виконання перед позивачем саме грошового зобов'язання по Договору № 161/08 від 18.03.2008, оскільки заявлені позивачем до стягнення грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. є грошовими коштами, які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а не грошовою заборгованістю відповідача перед позивачем, враховуючи те, що законом не передбачено нарахування інфляційних втрат та 3% річних саме на грошові кошти, які стягуються в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, вимог про стягнення процентів згідно статті 536 Цивільного кодексу України станом на момент вирішення спору позивачем не заявлялось, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 151,00 грн. інфляційних втрат та 232,88 грн. 3% річних -задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 10 000,00 грн. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Україна»(код ЄДРПОУ 33149757, місцезнаходження: 04073 м.Київ, вул. Куренівська, 21, літ «Г») з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор»(код ЄДРПОУ 33135718, місцезнаходження: 83058 м.Донецьк, вул. Бехтерєва, 17) грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а також 100 (сто) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 103 (сто три) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Підписано: 14.08.2009р.