ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/236
17.07.09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Ри"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд"
про стягнення 166 820,40 грн.
За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Ри"
про стягнення 230 929,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від ТОВ "Титан-Ри" Брагінський М.І.(дов. від 05.01.2009)
Від ТОВ "Квіза - Трейд" Голяченко Г.С.(дов. від 08.04.2009)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № 4600023253 від 24.07.2008 у розмірі 166 820,40 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2009 порушено провадження у справі №50/236 та призначено її до розгляду на 22.04.2009.
22.04.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.
Представник позивача подав доповнення до позовної заяви, в яких просить стягнути з відповідача 221 443,56 грн. основного боргу, 2214,43 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Дане збільшення позовних вимог мотивоване тим, що сума позовних вимог була розрахована на підставі даних по розрахунках станом на 12.03.2009, але після цієї дати настав строк оплати ще однієї партії товару, одержаного відповідачем по видатковій накладній № ВН-35 від 22.01.2009 на суму 54 623,16 грн. Суд прийняв до уваги дані доповнення до позовної заяви.
Представник відповідача заявив про подачу ним через канцелярію суду зустрічної позовної заяви.
Представник позивача подав усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості отримання та ознайомлення із зустрічною позовною заявою. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 15.05.2009.
15.05.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі та подали спільне клопотання про розгляд справи у більш тривалий термін, ніж передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу на укладення мирової угоди по справі. Представник позивача не заперечував проти вказаного клопотання. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 17.06.2009.
17.06.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву на 01.07.2009 для подання додаткових доказів по справі.
24.06.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:
1. Стягнути з ТОВ „КВІ3А-ТРЕЙД" на користь ТОВ „Титан-РИ" суму в розмірі 221443,56 грн. (двісті двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні, 56 коп.).
2. Визнати неукладеним договір поставки №4600023253 від 24.07.08р.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 2214,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., а також покласти на відповідача всі інші судові витрати у справі.
4. Кошти, стягнені на користь ТОВ „Титан-РИ" перерахувати на розрахунковий рахунок № 26004310644401 в АБ " Південний" у м. Одесі, МФО 328209.
Судом встановлено, що до даної заяви позивачем не додано доказів сплати державного мита за збільшені позовні вимоги, в тому числі за немайнову вимогу.
Крім того, згідно ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Позивачем об'єднано в одній позовній заяві дві вимоги, чим порушено правила поєднання вимог, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
За таких обставин, суд зобов"язує позивача роз"єднати свої позовні вимоги та привести їх у відповідність до ст. 58 ГПК України.
01.07.2009 представник позивача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання прибув представник відповідача, дав пояснення по справі та просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом його зустрічну позовну заяву, що надійшла до суду 22.04.2009.
Розгляд справи було відкладено на 17.07.2009.
17.07.2009 в судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі.
Суд перейшов до розгляду питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.
В своїй зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить суд:
1) в задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою відмовити повністю;
2) залучити до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічною позовною заявою ТОВ «КомАрх»;
3) задовольнити повністю позовні вимоги за зустрічним позовом;
4) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-РИ»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»суму упущеної вигоди в розмірі 164 948,88 грн., суму штрафу в розмірі 65 979,55 грн., державне мито в розмірі 2 309,29 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника позивача за первісним позовом, прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/236 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. У зв'язку з наведеним суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-РИ»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»суму упущеної вигоди в розмірі 164 948,88 грн., суму штрафу в розмірі 65 979,55 грн., державне мито в розмірі 2 309,29 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть за клопотанням сторін бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї із сторін.
Таким чином, суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом в задоволенні вимог щодо залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічною позовною заявою ТОВ «КомАрх», оскільки рішення по даній справі жодним чином не вплине на права або обов"язки ТОВ «КомАрх»щодо будь-якої із сторін по даній справі.
Представник позивача за первісним позовом просив розглянути його заяву про зміну позовних вимог.
Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Позивачем за первісним позовом об'єднано в одній позовній заяві(заяві про зміну позовних вимог) дві вимоги, чим порушено правила поєднання вимог, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, до заяви про зміну позовних вимог позивачем за первісним позовом не додано доказів сплати державного мита за збільшені позовні вимоги, зокрема за немайнову вимогу.
У зв'язку з наведеним суд відмовляє у прийнятті заяви позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог в частині визнання неукладеним договору поставки №4600023253 від 24.07.2008.
Щодо збільшених позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми в розмірі 54 623,16 грн., то суд приймає дане збільшення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що сума позовних вимог була розрахована на підставі даних по розрахунках, станом на 12.03.2009, але після цієї дати настав строк оплати ще однієї партії товару, одержаного відповідачем за первісним позовом по видатковій накладній №ВН-35 від 22.01.2009, вартістю 54 623 грн. 16 коп.
Представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги відповідно до заяви про збільшення позовних вимог та просив задовольнити їх у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач за первісним позовом клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за первісним позовом за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови(первісний та зустрічний), об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
24.07.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Ри" (далі-позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд" (далі-відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, покупець за договором) було укладено договір № 4600023253(далі -договір).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник зобов'язався поставити товари разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
Згідно з п. 3.1. договору вартість товарів що поставляються, вказується в Специфікації і товарних накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку товарів на умовах DDP -до місця призначення, зазначеного у замовленні, тобто постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу та в строк вказані у такому замовленні і на умовах вказаних у договорі.
На виконання умов договору позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом товар згідно видаткових накладних № РН-911 від 20.11.2008 на суму 70 159,44 грн., № РН-951 від 15.12.2008 на суму 96 660,96 грн. та № ВН-35 від 22.01.2009 на суму 54 623,16 грн., а всього на суму на загальну суму 221 443,56 грн.
Виконання позивачем за первісним позовом договору поставки № 4600023253 від 24.07.2008 підтверджується вищевказаними видатковими накладними, на яких стоїть відмітка відповідача за первісним позовом, транспортною накладною № 911 від 20.11.2008 та податковими накладними № 967 від 20.11.2008 та № 1012 від 15.12.2008 копії яких додані до позову, а оригінали надані суду для огляду.
Вищевказані документи приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу за первісним позовом та прийняття його останнім.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що всі суми, що підлягають сплаті за договором, сплачуються в безготівковій формі на банківські рахунки, що визначені договором у строк 75 календарних днів з дати поставки товару.
Однак, в порушення умов договору відповідач за первісним позовом в обумовлений договором строк не розрахувався за поставлений позивачем за первісним позовом товар і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за первісним позовом становить 221 443,56 грн.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 221 443,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 221 443,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У своїй зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму упущеної вигоди в розмірі 164 948,88 грн., штраф у розмірі 65 979,55 грн. та судові витрати.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом надав перелік замовлень, які з його слів були надіслані відповідачу за зустрічним позовом. Цей перелік підписаний позивачем за зустрічним позовом та скріплений його печаткою, що не є обґрунтованим доказом його достовірності та доказом отримання цих замовлень відповідачем за зустрічним позовом.
Посилання позивача за зустрічним позовом на ТОВ «КомАрх»не доводить той факт, що будь-які повідомлення щодо замовлення товарів надсилалися відповідачу за зустрічним позовом.
Крім того судом встановлено, що при підрахуванні суми збитку позивач за зустрічним позовом, виходив з того що усі замовленні товари будуть реалізовані, але затягування з оплатою поставлених товарів він пояснював поганою реалізацією, тобто розрахунок суми збитків ґрунтується на припущенні, а не на твердому розрахунку і не може бути підставою для задоволення зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та задоволення первісних позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягуються понесені позивачем за первісним позовом витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
1. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
2. Первісний позов задовольнити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза - Трейд" (Залізничне шосе, 57, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 30437110, рахунок № 26002000227941 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023 (або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Ри" (провулок Каретний, 17, кв. 24, м. Одеса, 65021, код ЄДРПОУ 24530317, р/р 26004310644401 в АБ «Південний», МФО 328209) основний борг в сумі 221 443 (двісті двадцять одна тисяча чотириста сорок три) грн. 56 коп., 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 43 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 29.07.2009