Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
16.06.2009
Справа №2-24/2207-2009
За позовом Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" ( 65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 01128110)
до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" (98310, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, ідентифікаційний код 30411181)
про стягнення 103 470,51 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Волкова Н.С., довіреність № 535 від 25.06.2008 р., у справі
Обставини справи: Позивач - Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" суми заборгованості за виконані роботи за Договорами № 318-2 та № 318-5 та пені загальною сумою 103 470,51 грн., у тому числі податок на додану вартість.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов Договору № 318-2 від 03.04.2008р. здійснена лише часткова оплата виконаних позивачем робіт з теми: «Виконання гідрографічних вишукувальних робіт та складання гідрологічних розрахунків на ділянці морського порту Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" загальною вартістю 98158,80 грн. Позивач у позовній заяві зазначає, що робота виконана позивачем та прийнята відповідачем згідно акту сдачі-приймання №1 від 30.07.2008р. у повному обсязі. Відповідачем же станом на 13 квітня 2009 року було сплачено аванс у розмірі 49080,00 грн., в тому числі податок на додану вартість та здійснена часткова оплата виконаних робіт у розмірі 24000,00 грн., проте кінцевий розрахунок відповідачем по справі не здійснено.
Крім того, відповідачем також порушені умови Договору № 318-5 від 03.04.2008р., щодо несплати у повному обсязі прийнятих виконаних Державним підприємством "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" робіт - першого етапу роботи за темою: «ЗАТ"Камиш-Бурун"». Паспортизація причалів № 1-4 на підставі контрольно-інспекторського дослідження» загальною сумою 114000, 00 грн. Позивач у позовній заяві зазначає, що робота виконана позивачем та прийнята відповідачем згідно акту сдачі-приймання №1 від 07.07.2008р. Відповідачем же станом на 13 квітня 2009 року було сплачено аванс, який відповідно до пункту 2.2 Договору № 318-5 був зарахований пропорційно (73,3%) у сумі 28534,22 грн., у тому числі податок на додану вартість, проте кінцевий розрахунок за виконані роботи першого етапу у сумі 61465, 78 грн., у тому числі податок на додану вартість, не здійснено.
Позивач у позовній заяві зазначив, що претензіонні листи Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" № Ю-110/1840/1 від 07.10.2008р. та 3 Ю1-10/1840/2 від 07.10.2008р. з вимогою сплатити борг залишені без відповіді з боку відповідача.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за двома Договорами № 318-2 та № 318-5 та нараховану за прострочення виконання зобов'язань за вказаними договорами пеню.
Крім того, позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" суми заборгованості у розмірі 76 544,58 грн., пені у розмірі 16 925,93 грн., державне мито та витрати на забезпечення судового процесу у розмірі 1152,71 грн.
Зазначені зменшення розміру позовних вимог сталися у зв'язку з тим, що відповідачем вже після надходження позову до суду (12.05.2009 р.) була сплачена заборгованість за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. у розмірі 5000,00 грн., за договором № 318-5 від 03.04.2008 р. у розмірі 5000,00 грн.
Зазначені зменшення позовних вимог були прийняті судом до розгляду ухвалою господарського суду АР Крим від 01.06.2009 р.
Відповідач явку представника у судове засідання забезпечив, проте письмового відзиву на позов не надав. У судовому засіданні просив залучити до матеріалів справи акти звірок взаєморозрахунків між сторонами, відповідно до яких відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. у розмірі 25078,80 грн. та за договором № 318-5 від 03.05.2008 р. у розмірі 51072,00 грн.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
03.04.2008 р. між ДП "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" (Підрядник) та ЗАТ "Камиш-Бурун"(Замовник) був укладений договір № 318-2 (а.с. 8-12).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання роботи: Виконання гідрографічних досліджень та складання гідрологічних розрахунків на ділянки морського порту ЗАТ «Камиш - Бурун».
Підрядник приступає до виконання робіт по Договору після отримання від Замовника підписаного Договору, отримання повної суми авансу на розрахунковий рахунок Підрядника та письмового сповіщення про наявність дозволу на виконання робіт відповідно п. 1.8 дійсного договору (п. 1.3 Договору).
Строк виконання робіт встановлений п. 1.2 договору та закріплений у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.13).
Загальна вартість робіт встановлена п. 2.1 Договору та складає 98158,80 грн. з ПДВ.
Замовник здійснює оплату двома платежами: аванс та остаточний розрахунок (п. 2.2 Договору).
Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс у сумі 49080,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами дійсного Договору.
На виконання зазначеного пункту договору відповідачем 20.05.2008 р. на адресу позивача було перераховано суму авансу у розмірі 49080,00 грн. (а.с. 25).
Остаточний розрахунок по Договору виконується протягом 10 банківських днів після прийняття робіт Замовником на підставі акту здачі - приймання (із урахуванням п. 4.3 договору) та наданого Підрядником рахунку (п. 2.4 Договору).
При неотриманні Підрядником оформленого акту здачі - приймання робіт або мотивованої відмови від приймання в строк, встановлений п. 4.2 договору, робота вважається прийнятою та підлягає сплаті Замовником на підставі наданого Підрядником рахунку (п. 4.3 Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до виконання Сторонами зобов'язань (п. 10.1 Договору).
Як свідчать матеріали справи, зокрема акт № 1 від 30.07.2008 р. здачі - приймання робіт за договором № 318-2 від 03.04.2008 р., позивачем у відповідності з умовами договору було виконано робіт на загальну суму 98158,80 грн.
Зазначений акт підписаний та погоджений сторонами без будь - яких заперечень.
Враховуючи проведений відповідачем аванс за договором, сторони в акті погодили, що перерахуванню за виконані роботи підлягає сума у розмірі 49078,80 грн.
Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки з банківського рахунку позивача, відповідачем за виконані роботи за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. було сплачено 26.09.2008 р. - 10000,00 грн., 07.11.2008 р. -5000,00 грн., 27.10.2008 р. - 4000,00 грн., 09.02.2009 р. -5000,00 грн., 12.05.2009 р. - 5000,00 грн. (а.с. 27-30,52).
Отже, відповідач не в повній мірі виконав свої обов'язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за Актом приймання виконаних робіт у повному обсязі та у строк, визначений сторонами у договорі, в результаті чого за ним склалася заборгованість за виконані роботи у розмірі із урахуванням суми сплаченого відповідачем авансу 20078,80 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Крім того, 03.04.2008 р. між ДП "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" (Підрядник) та ЗАТ "Камиш -Бурун"(Замовник) був укладений договір № 318-5 (а.с. 15-19).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання роботи: «ЗАТ «Камиш - Бурун». Паспортизація причалів №№ 1-4 на підставі контрольно - інспекторського обстеження.
Підрядник приступає до виконання робіт по Договору після отримання від Замовника підписаного Договору, отримання повної суми авансу та виконання умов п. 5 Програми робіт (п. 1.3 Договору).
Строк виконання робіт встановлений п. 1.2 договору та закріплений у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.20).
Загальна вартість робіт встановлена п. 2.1 Договору та складає 129762,43 грн. з ПДВ.
Замовник виконує оплату робіт поетапно з авансовим платежем Підряднику. Залік авансу виконується пропорційно виконаному об'єму робіт. Вартість етапів робіт вказана в Календарному плані виконання робіт (Додаток № 1) (п. 2.2 Договору).
Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс у сумі 38928,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами дійсного Договору (п. 2.3 Договору).
На виконання зазначеного пункту договору відповідачем 23.05.2008 р. на адресу позивача було перераховано суму авансу у розмірі 38928,00 грн. (а.с. 26).
Відповідно до календарного плану виконання робіт до договору № 318-5 вартість першого етапу робіт - контрольно - інспекторське обстеження причалів №№ 1-4 - складає 95000,67 грн. без ПДВ, що дорівнюється 73,3 % загального об'єму робіт за договором.
Розрахунок за зданий проміжний етап, а також остаточний розрахунок з дійсного договору виконується протягом 10 банківських днів після прийняття етапу (роботи) Замовником на підставі акту здачі - приймання (із урахуванням п. 4.3 Договору) та наданого Підрядником рахунку (п. 2.4 Договору).
При неотриманні Підрядником оформленого акту здачі - приймання робіт або мотивованої відмови від приймання в строк, встановлений п. 4.2 договору, етап (робота) вважається прийнятою та підлягає сплаті Замовником на підставі наданого Підрядником рахунку (п. 4.3 Договору).
Як свідчать матеріали справи, зокрема акт № 1 від 07.07.2008 р. здачі - приймання робіт за договором № 318-5 від 03.04.2008 р., позивачем у відповідності з умовами договору було виконано першій етап робіт на загальну суму 114000,00 грн.(а.с.21).
Зазначений акт підписаний та погоджений сторонами без будь - яких заперечень.
Враховуючи приписи п. 2.2 договору та додатку № 1 до нього, в рахунок виконаного об'єму першого етапу зарахована часткова сплата авансу (73,3 %) в сумі 28534,22 грн.
Враховуючи викладене, сторони в акті погодили, що для перерахування за виконаний перший етап робіт підлягає сума у розмірі 85465,78 грн.
Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки з банківського рахунку позивача, відповідачем за виконані роботи за договором № 318-5 від 03.04.2008 р. було сплачено 26.09.2008 р. - 10000,00 грн., 07.11.2008 р. -5000,00 грн., 27.10.2008 р. - 4000,00 грн., 09.02.2009 р. -5000,00 грн., 12.05.2009 р. - 5000,00 грн. (а.с. 27-30,52).
Отже, відповідач не в повній мірі виконав свої обов'язки за договором № 318-5 від 03.04.2008 р. щодо оплати виконаних позивачем робіт за Актом приймання виконаних робіт у повному обсязі та у строк, визначений сторонами у договорі, в результаті чого за ним склалася заборгованість за виконані роботи у розмірі із урахуванням суми сплаченого відповідачем авансу 56465,78 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом ( ст. 887 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно із пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Сторонами були підписані відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт без будь-яких заперечень.
Відповідачем не було надано доказів виконання свого зобов'язання щодо сплати виконаних робіт за договорами № 318-2 та №318-5 від 03.04.20008 р., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов'язання за договорами, здійснені роботи на загальну суму 212158,80 грн., що підтверджено підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт, проте відповідачем сплачені лише частково. У зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 20078,80 грн. заборгованості за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. та 56465,78 грн. заборгованості за договором № 318-5 від 03.04.2008 р. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5.2 Договорів, за прострочення грошових зобов'язань незалежно від періоду прострочення стягується пеня у розмірі 0,1 % від суми простроченого боргу за весь термін прострочення.
На підставі зазначеного положення договорів позивач просить суд стягнути з відповідача 5013,23 грн. пені за договором № 318-2 за період з 25.08.08 р. по 13.04.2009 р. та 11912,70 грн. пені за договором № 318-5 за період з 31.07.2008 р. по 13.04.2009 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.
Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Слід зазначити, що умовами договорів передбаченні 0,1 % нарахування пені, проте позивачем при розрахунку пені була застосована подвійна облікова ставка Національного банку України, що не суперечить законодавству.
Проте, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач не надав суду доказів зміни зазначеного терміну нарахування пені, у зв'язку з чим нарахована пеня підлягає перерахування за 6 місяців відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України.
За договором № 318-2 від 03.04.2008 р. за період з 25.08.2008 р. по 25.02.2009 р.:
З 25.08.2008 р. по 26.09.2008 р. - 49078,80 грн.(сума заборгованості) х 33 дн. (кількість днів прострочення) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. = 1064,94 грн.
З 27.09.2008 р. по 27.10.2008 р. - 39078,80 грн. х 31 дн. х 24% / 365 = 796,57 грн.
З 28.10.2008 р. по 07.11.2008 р. - 35078,80 грн. х 11 дн. х 24% / 365 = 253,72 грн.
З 08.11.2008 р. по 09.02.2009 р. - 30078,80 грн. х 94 дн. х 24% / 365 = 1859,12 грн.
З 09.02.2009 р. по 25.02.2009 р. - 25078,80 грн. х 17 дн. х 24% / 365 = 280,33 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. у розмірі 4254,68 грн.
В частині стягнення 758,55 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.
За договором № 318-5 від 03.04.2008 р. за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р.:
З 31.07.2008 р. по 26.09.2008 р. - 85465,78 грн.(сума заборгованості) х 57 дн. (кількість днів прострочення) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. = 3203,21 грн.
З 27.09.2008 р. по 27.10.2008 р. - 75465,78 грн. х 31 дн. х 24% / 365 = 1538,26 грн.
З 28.10.2008 р. по 07.11.2008 р. - 71465,78 грн. х 11 дн. х 24% / 365 = 516,90 грн.
З 08.11.2008 р. по 31.01.2009 р. - 66465,78 грн. х 85 дн. х 24% / 365 = 3714,80 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені за договором № 318-2 від 03.04.2008 р. у розмірі 8973,17 грн.
В частині стягнення 2939,53 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є сплата частини заборгованості після надходження позову до суду, тобто при пред'явлені позову право позивача у цій частині було порушено. Тому державне мито у розмірі 100,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.06.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" (98310, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, ідентифікаційний код 30411181) на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморніїпроект" ( 65058, м. Одесса, пр. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 01128110; р/р 2600030103861 Філія Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 328845) 76544,58 грн. заборгованості, 13227,85 грн. пені, 997,73 грн. державного мита та 113,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 3698,08 грн. пені у задоволенні позову відмовити.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.