"12" серпня 2009 р.
Справа № 6-27/43-09-1972
Позивач: Комунальне підприємство „Іллічівське муніципальне пароплавство”
Відповідач: Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”
Про: стягнення 1534869,6грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача: Курбанов Р.Ф. - довіреність
Від відповідача: Попова Н.О. -довіреність, Колодийчук М.О. -довіреність
Суть спору: Комунальне підприємство „Іллічівське муніципальне пароплавство” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення 1534869,6грн. в якості відшкодування вартості капітального ремонту корпусу судна „Радужный”.
Позивач позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзивах.
В судовому засіданні оголошувались перерви до 13.07.2009р. та 27.07.2009р.
22.07.1997р. між Комунальним підприємством „Іллічівське муніципальне підприємство”
та Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” було укладено договір фрахтування судна без екіпажу -стандартний бербоут чартер № 35 строком на 5 років.
Додатковою угодою № 1 від 30.04.2004р. строк дії стандартного бербоут-чартера № 35 від 22.04.1999р. було продовжено до 22.04.2009р.
12.05.2005року КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” уклало Контракт № 04-12\05\05-К з товариством з обмеженою відповідальністю „Порт-Сервіс” відповідно до умов якого Замовник (позивач по справі) передав, а Виконавець (ТОВ „Порт-Сервіс”) прийняло на ремонт т\х „Радужный”.
Як зазначає позивач в позовній заяві, вартість капітального ремонту вказаного судна склала 1534869,6грн.
Позивач, посилаючись статтю 776 ЦК України просить відшкодувати йому вказану вартість ремонтних робіт шляхом стягнення з відповідача 1534869,6грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що умовами бербоут-чартера не було передбачено, що капітальний ремонт судна повинен проводитись за рахунок ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.
Крім того, портом заявлено про застосування строків позовної давності, оскільки на думку відповідача, КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” пропустило строк на звернення до господарського суду з позовною заявою.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає , що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Як зазначалось вище, позовні вимоги КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” ґрунтуються на положеннях статті 776 ЦК України, якою встановлено наступне:
1. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
3. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:
1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, за рахунок наймодавця (відповідача по справі) проведення капітального ремонту судна „Радужный” повинно було здійснюватись в разі, якщо інше не було б встановлено договором -стандартним бербоут-чартером № 35 від 22.04.1999р.
Яке вбачається з абзаців (а) та (б) пункту 9 частини II вказаного бербоут-чартеру -зобов'язання по виконанню всього необхідного ремонту судна у всіх випадках, коли це буде необхідно в період фрахту, - було покладено на КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” і саме за рахунок позивача.
Таким чином, виходячи із зазначених умов бербоут-чартеру, суд вважає, що витрати по проведенню будь-якого ремонту (поточного або капітального) було покладено на позивача.
Тому, вимоги щодо відшкодування відповідачем витрат на проведення ремонту в сумі 1534869,6грн. -є необґрунтованими.
Крім того, з наданої позивачем до матеріалів справи копії контракту № 04-12\05\05-К від 12.05.2005р. не вбачається, що КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” було замовником капітального ремонту т\х „Радужный”, оскільки в цьому контракті мова йде тільки про ремонт, витрати на який, згідно вищевказаного абзацу (б) пункту 9 частини II бербоут-чартеру, покладались на позивача по справі.
Позивач в позові посилається на те, що відповідачу було відомо про необхідність проведення капітального ремонту судна оскільки з цього приводу КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” неодноразово зверталось з листами до ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.
Суд зазначає, що відшкодуванню витрат на капітальний ремонт, відповідно до частини 3 статті 776 ЦК України, повинно було передувати нездійснення такого ремонту наймодавцем (відповідачем).
Враховуючи те, що т\х „Радужный” знаходився в користуванні у позивача, відповідачу не могло бути відомо чи є необхідність у капітальному ремонті корпусу судна і в якому обсязі мав бути здійснений цей ремонт.
З листів № 24\01 від 10.02.2005р., № 52\01 від 24.03.2005р.та № 43\01 від 03.03.2005р., які направлялись позивачем на адресу ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до укладення між КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” та ТОВ „Порт-Сеервіс” контракту № 04-12\05\05-К від 12.05.2005р. на ремонт т\х „Радужный”, - вбачається, що позивач повідомляв відповідача про проведення ремонту головного двигуна лівого борту судна.
Між тим, позовні вимоги заявлено про відшкодування витрат на капітальний ремонт корпусу т\х „Радужный”, хоча про необхідність проведення такого ремонту із зазначенням переліку робіт, які слід було здійснити відповідачу (наймодавцю), виходячи з умов передбачених частиною 3 статті 776 ЦК України -позивач в жодному з листів відповідача не повідомляв.
В своїх письмових запереченнях проти заяви відповідача про застосування строку позовної давності та клопотанні про вихід за межі позовних вимог позивач посилається на те, що в даному випадку мало місце витрати на поліпшення речі, які не можуть бути відокремлені від цієї речі, тому підлягають відшкодуванню. Якщо це необхідно для його захисту прав і законних інтересів, позивач просить в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України вийти за межі позовних вимог.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання оскільки витрати на поліпшення речі, відповідно до статті 778 ЦК України, відшкодовуються наймачу, якщо такі поліпшення зроблено за згодою наймодавця. Такої згоди відповідач не надавав.
Крім того, в даному випадку проведеним ремонтом взагалі не було здійснено поліпшень в розумінні ст.778 ЦК України, оскільки поліпшеннями є виконані роботи з модернізації, модифікації, добудовою, дообладнанням, реконструкцією об'єкта тощо.
Будь-які вдосконалення, конструктивні зміни, встановлення нового обладнання з поділом між сторонами витрат на такі поліпшення було передбачено умовами абзацу (а) пункту 9 частини II бербоут-чартеру. Тому, наприклад, по Угоді від 04.06.2008р. між сторонами було поділено витрати на встановлення на судно навігаційного обладнання на загальну суму 1575683,49грн. (70% на відповідача і 30% на позивача).
Аналогічної угоди про поділ витрат на поліпшення, що виникли при проведенні капітального ремонту корпусу судна, між сторонами не укладалось і вимог про укладення такої угоди -не заявлялось, що свідчить про те, що в даному випадку поліпшень об'єкту фрахту не мало місця.
Суд не застосовує наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки цей строк слід відраховувати з моменту виникнення у позивача права на позов, а саме -з моменту розірвання бербоут-чартеру, з огляду на те, що ч.4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору.
Приймаючи до уваги, що бербоут-чартер №35 від 22.04.1999р. було розірвано по Угоді від 03.03.2009р. -перелік строку позовної давності слід відраховувати з цієї дати.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання
Суддя