01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
14.09.09 Справа № 17/052-09
За позовом Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”
до Приватне підприємство “Grain”
про стягнення 271 581,87 дол. США
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно з протоколом судового засідання
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі -Позивач) до Приватного підприємства “Grain” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 271 581,87 дол. США.
Ухвалою суду від 21.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.06.2009р.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 28 листопада 2005 року позивач керуючись умовами Кредитного договору та розрахунковим документом (платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 28.11.2005 року), наданим відповідачем, оформив ордер-розпорядження № 1 про надання останньому кредиту в сумі 569 568,12 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача. В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором, між відповідачем та позивачем були укладені Договір застави автотранспорту № КГ8Д-31 від 25.10.2005 року та Договір застави майна № КГ8Д-32 від 25.10.2005 року. Повернення наданого кредиту мало проводитись відповідачем у відповідності до п.1.3., п.2.2.3. Кредитного договору та Графіку погашення кредиту. Згідно Графіку погашення кредиту 20.12.2005 року відповідачем було погашено лише 63 285,64 доларів США, наступні ж платежі відповідачем не проводились.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2007р. у справі № 590/10-06 позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі. 19.02.2007 року був виданий судовий наказ, який переданий на виконання до відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції. Однак, у зв'язку з тим, що торги по реалізації заставного майна відповідача не відбулися, ВДВС Баришівського РУЮ у відповідності до ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження” передав 27.06.2008 року, згідно акта прийому-передачі рухомого майна, у власність позивача арештоване майно відповідача за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, згідно висновків ТОВ “Українська експертна група”, а саме за ціною 2 368 099 грн.
Таким чином, за посиланням позивача, за період знаходження судового наказу господарського суду Київської області від 19.02.2007 року на виконанні у ВДВС Баришівського РУЮ та до моменту передачі ним майна ПП “Grain” у власність Банка відповідачу були нараховані штрафні санкції по кредитному договору № КГ8Д у вигляді пені та прострочені проценти за користування кредитними коштами. Згідно розрахунку заборгованості по вище зазначеному кредитному договору розмір прострочених процентів за період з 30.01.2007 р. по 26.06.2008 р. складає 119 275,19 доларів США (що еквівалентно 918 418,96 грн. по курсу НБУ 1 ШБ = 7,70 грн. станом на 02.04.2009 р); розмір пені за порушення строків сплати процентів за період з 30.01.2007 р. по 26.06.2008р. складає 29 585,76 доларів США (що еквівалентно 22 781 035,20 грн. по курсу НБУ 1 ШБ = 7,70 грн. станом на 02.04.2009р); розмір пені за порушення строків повернення кредиту за період з 30.01.2007р. по 26.06.2008р. складає 122 720,92 доларів США (що еквівалентно 944951,08 грн. по курсу НБУ 1 ШБ = 7,70 грн. станом на 02.04.2009 р).
Отже, у відповідача станом на 03.04.2009р. існує заборгованість за кредитним договором № КГ8Д у розмірі 271 581,87 доларів США (що еквівалентно 2 091 180,40 грн. по курсу НБУ 1 ШО = 7,70 грн. станом на 02.04.2009р).
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 5 від 01.06.2009р. проти позову заперечує та просить відмовити позивачу в їх задоволені. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що дію кредитного договору № КГ8Д від 25.10.05 р. було припинено після набрання сили рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2007р. у справі № 590/10-06 про звернення стягнення на заставне майно відповідача, яким і було погашено борг відповідача по вказаному Кредитному договору в повному обсязі.
Як зазначає відповідач, його вина у неналежному та несвоєчасному виконанні відділом ДВС Баришівського РУЮ прийнятого судом рішення відсутня. Будь - яких перешкод з боку відповідача, щодо передачі позивачеві заставленого майна ВДВС не було, а отже затримка в передачі майна позивачеві сталася не з вини відповідача, більше того, після звернення судом стягнення на заставне майно, ВДВС Баришівського РУЮ дане майно було описане, з власності відповідача вилучене і передано на зберігання позивачеві, де і перебувало більше двох років.
Тому Відповідач вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій (пені та прострочених відсотків) за Кредитним договором за період з моменту прийняття рішення судом по 26 червня 2008 року (дату звернення до суду з позовом), отже, зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків відповідачем було припинено з зв'язку зі стягненням заставленого майна, а тому підстав для нарахування штрафних санкцій за його невиконання немає.
Крім того, за посиланням відповідача, статтею 86 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі не виконання рішення суду з її вини.
01.06.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2009р. У зв'язку з неподанням витребуваних документів розгляд справи неодноразово відкладався. В судовому засідання 07.09.2009р. суд оголосив перерву в розгляді справи до 14.09.2009р.
14.09.2009р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
25 жовтня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (далі -Позивач, Банк) та Приватним підприємством “Grain” (далі -Відповідач, Позичальник) укладений кредитний договір № КГ8Д (надалі - Кредитний договір, належним чином завірена копія в матеріалах справи).
У відповідності до умов п. 2.1.2 Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів відповідача в межах 569 568,12 доларів США.
Повернення наданого кредиту мало проводитись відповідачем у відповідності до п.1.3., п.2.2.3. Кредитного договору та Графіку погашення кредиту.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Угода № КГ8Д від 25.10.2005р. є Кредитним договором (§ 2. Кредит, глави Глава 71 “Позика. Кредит. Банківський вклад” ЦК України).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором, між відповідачем та позивачем були укладені: Договір застави автотранспорту № КГ8Д-31 від 25.10.2005 року і Договір застави майна № КГ8Д-32 від 25.10.2005 року, згідно умов яких відповідач передав позивачу в заставу наступне майно: - трактор колісний марки “Саsе SТХ 500”, 2005 року випуску, заводський № JEE0106966, двигун № 79091144, реєстраційний № 23459 КА; - культиватор марки “НОRSCH АГРО-СОЮЗ”, модель РО-18/30, № 34150056; - пневматична сівалка марки “НОRSCH АГРО-СОЮЗ”, модель АТБ-18.35, № 33780107.
30 листопада 2006р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Grain” про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 554 769,71 доларів США (що еквівалентно 2 801 587,04 грн. по курсу НБУ 1 ГІ8Б = 5,05 грн. станом на 30.01.2007 р.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2007р. у справі № 590/10-06 позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі. Звернуто стягнення на майно Приватного підприємства “Grain” заставлене за договором застави автотранспорту № КГ8Д-З1 від 25.10.2005 року та договором застави майна № КГ8Д-З2 від 25.10.2005 року (трактор колісний марки «Саsе SТХ 500», 2005 року випуску, заводський № JEE0106966, двигун № 79091144, реєстраційний № 23459 КА, культиватор марки “НОRSCH АГРО-СОЮЗ”, модель FG-18/30, № 34150056, пневматична сівалка марки “НОRSCH АГРО-СОЮЗ”, модель ATD-18.35, № 33780107), для погашення заборгованості перед Закритим акціонерним товариством Комерційний банк “ПриватБанк” в сумі 554 769,71 доларів США, що еквівалентно 2 801 587,04 грн.
Зазначеним рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2007р. у справі № 590/10-06, яке набрало законної сили, було встановлено:
“25 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем (позичальником) укладений кредитний договір № КГ8Д (далі -Кредитний договір).
У відповідності до умов п.2.1.2 Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів відповідача в межах 569 568,12 доларів США.
28 листопада 2005 року позивач згідно умов Кредитного договору та розрахунковим документом (платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 28.11.2005 року), наданим відповідачем, оформив ордер-розпорядження № 1 про надання відповідачу кредиту в сумі 569 568,12 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача.
Відповідач зобов'язався повернути кредит у відповідності до п.1.3., п.2.2.3. Кредитного договору та Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору). Згідно Графіку погашення кредиту 20.12.2005 року відповідачем було погашено 63 285,64 доларів США. Наступні платежі -20.09.2006 року, 20.10.2006 року, 20.11.2006 року відповідачем не проводились.
Станом на день подачі позову до суду прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по погашенню кредиту склала: 100 627, 98 доларів США.
Станом на день подачі позову до суду за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору, та строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 Кредитного договору, відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 1881,61 доларів США, що складається: - 379,71 доларів США за порушення строків оплати процентів; - 1501,90 доларів США за порушення строків повернення кредитних коштів.
В зв'язку з порушенням позичальником ( відповідачем ) зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, позичальник повинен повернути Банку залишкову частину наданого кредиту у розмірі 411 354,50 доларів США ( згідно розрахунку на 21.11.2006 року, який додано до матеріалів справи).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подачі позову до суду склала 537 045,77 доларів США.
30.01.2007р. позивач в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 554 769,71 доларів США.”.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У зв'язку з тим, що торги по реалізації заставного майна Відповідача не відбулися, ВДВС Баришівського РУЮ, у відповідності до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", передав 27.06.2008 року, згідно акта прийому-передачі рухомого майна, у власність позивача арештоване майно відповідача за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, згідно висновків ТОВ “Українська експертна група”, а саме за ціною 2 368 099 грн.
В обґрунтування зазначеного позову позивач посилається на те, що за період знаходження судового наказу господарського суду Київської області від 19.02.2007 року на виконанні у ВДВС Баришівського РУЮ та до моменту передачі ним майна ПП “Grain” у власність позивача відповідачу були нараховані штрафні санкції по кредитному договору № КГ8Д у вигляді пені та прострочені проценти за користування кредитними коштами.
Зокрема, згідно розрахунку заборгованості по вище зазначеному кредитному договору № КГ8Д від 25.10.2005р. (а.с. 15-16, т.2) розмір позовних вимог становить:
- Розрахунок № 2 по нарахованим процентам згідно п. 4.1 Кредитного договору, всього за період з дати видачі кредиту 28.11.2005р. по 29.01.2007р. було нараховано процентів заборгованості за ставкою 11% річних -62 948,05 дол. США, з яких 33 396,01 дол. США погашено відповідачем, залишок у сумі 29 323,17 дол. США було винесена на рахунок прострочених процентів;
- Розрахунок № 3 по простроченим процентам згідно п. 4.2 кредитного договору, за період кредитування нараховано прострочених процентів за подвійною ставкою (22%) - 157 707,74 дол. США, + 29 323,17 дол. США нарахованих процентів несплачених в строк -67 755,72 дол. США які були погашені за рахунок реалізації залогу, таким чином залишок становить 119 275,19 дол. США.
- Розрахунок № 4 заборгованості пені за порушення строків повернення кредиту з 22.09.2006р. по 02.09.2009р. згідно п.п. 5.1 та 5.4 Договору 127 616,65 дол. США, + пеня в сумі 24 691,03 дол. США на прострочені не сплачені в строк проценти = 152 306,68 дол. США.
Таким чином, заборгованість по простроченим процентам становим на 02.09.2009р. становить -119 275,19 дол. США. Заборгованість по пені станом на 02.09.2009р. становить 152 306,68 дол. США.
У відповідності до умов п. 4.1 Кредитного договору за користування кредитом з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1 Кредитного договору, відповідач зобов'язався сплатити 11 (одинадцять)% річних.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, відповідно до ст.. 212 ЦК України при порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3 Кредитного договору відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитом у розмірі: - 22 (двадцять два)% річних від суму залишку платежу згідно графіку погашення кредиту; - при порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, передбаченого п. 2.3.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитом в розмірі 22% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з п. 5.1 Кредитного договору при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 даного договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5 даного договору, відповідач сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.4 Кредитного договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання, передбачений п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано відповідачем.
У відповідності до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо позовних вимог, оскільки законом не передбачено припинення зобов'язання (в даному випадку щодо сплати основного боргу та процентів за користування кредитом) за рішенням суду про стягнення заборгованості.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів припинення зобов'язань за Кредитним договором до моменту отримання позивачем у власність заставленого майна відповідач суду не надав.
Що ж до посилань відповідача на наявність вини з боку органів ДВС у несвоєчасній передачі заставленого майна у власність позивача, то суд вважає їх також необґрунтованими, оскільки згідно зі ст.. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів щодо вини органу ДВС (зокрема, бездіяльності) відповідачем не надано, оскільки такими доказами може бути ухвала суду, винесена згідно зі ст. 1212 ГПК України, у справі № 590/10-06, зокрема за скаргою боржника. Проте, доказів подання скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС відповідач (боржник) суду також не подав.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 271 581,87 дол. США є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Grain” (код 32886460) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (код 14360570) 271 581,87 дол. США, а також судові витрати: держмито у розмірі 2 715,82 дол. США.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Grain” (код 32886460) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (код 14360570) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя