Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
Іменем України
16.06.2009
Справа №2-7/2139-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, 9-й поверх Бізнес - центру «Парус»; 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-А, ідентифікаційний код 35059482)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» (97400, м. Євпаторія, вул.. Інтернаціональна, 130; 97400, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 19, ідентифікаційний код 34787197)
Про стягнення 231 447,25 грн.
Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний
представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» 231 447, 25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №99 від 27.05.2008 р. відповідачем не здійснюється своєчасно та в повному обсязі сплата лізингових платежів, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» по простроченим лізинговим платежам перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» складає 219 917,06 грн., яка до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 530,19 грн.
Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
27.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №99, пунктом 1.1 якого передбачено, що Лізингодавець зобов'язується придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувачу на певний строк майно, спеціально придбане Лізингодавцем у визначеного Лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти цей Предмет лізингу, користуватися ним, сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі, та в кінці строку дії Договору придбати Предмет лізингу собі у власність, шляхом укладення договору купівлі-продажу, за умови сплати всіх існуючих за цим договором платежів, у відповідності до діючого законодавства та положень цього Договору.
Предметом лізингу згідно є Екскаватор Sumitomo SH 450LHD-3 у кількості 1 (один) (пункт 1.2. Договору).
Повна специфікація Предмету лізингу, із зазначенням його найменування (в тому числі номенклатури, асортименту, серійних номерів, технічної характеристики), кількості, вимог щодо якості та комплектності, ціни, визначаються в Специфікації, яка є Додатком №2 до Договору (пункт 1.2.1. Договору).
У пункті 2.1. лізингового договору сторонами було встановлено, що вартість предмета лізингу складає 970 000,00 грн., крім того, ПДВ - 194 000,00 грн., всього разом 1 164 000,00 грн., що в еквіваленті гривні до долара США по курсу, встановленому Національним банком України на дату укладення цього договору, становить 240 000, 00 доларів США.
Згідно з п.3.1.2 договору лізингові та будь-які інші платежі мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з Графіком лізингових платежів зазначеного в Додатку №1 до даного Договору. Якщо відповідні рахунки фактури не були отримані Лізингоодержувачем (електронною поштою, або по факсу) до 5 числа поточного місяця, то він повинен самостійно вернутися до Лізингодавця за рахунком фактурою, та сплатити Лізинговий платіж у строки встановлені у Графіку платежів.
Для сплати лізингових платежів, які зазначені у Графіку платежів, відповідні суми перераховуються у валюту платежу (гривню), згідно з офіційним курсом Національного банку України до іноземної валюти, встановленим на дату пред'явлення рахунку до сплати. При цьому платіж вважається вчиненим в той день, коли відповідна сума зарахована на банківський рахунок Лізингодавця.
Графік здійснення лізингових платежів був погоджений сторонами в додатку №1 до договору (а. с. 12).
Матеріали справи свідчать, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором, придбаний об'єкт лізингу - Екскаватор Sumitomo SH 450LHD-3 та переданий у користування відповідача за актом приймання-передачі від 11.06.2008 р. (а. с. 22).
З матеріалів справи вбачається, що право власності на Екскаватор гусеничний Sumitomo SH 450LHD-3, заводський №450L-3-5010 належить ТОВ «Кредит Європа Лізинг», що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машин сер.АБ№557182 від 14 серпня 2008 р., виданим Інспекцією Державного Технічного нагляду м. Києва.
У той же час, відповідач, всупереч умовам укладеного договору, з листопада 2008 року припинив сплачувати лізингові платежі, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 08.04.2009 р. у розмірі 219 917, 06 грн., що, в свою чергу, стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами п.3. ч.2. ст..11 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізінгоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості у сумі 219 917,06 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №99 від 27.05.2008 р., у зв'язку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» 219 917,06 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за не своєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором Лізингоодержувач, на підставі окремо виставленого рахунку, сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та обґрунтовані і документально підтвердженні витрати, сплачені Лізінгодавцем для стягнення платежу.
Судом встановлено, що розмір пені у сумі 11 530,19 грн. обчислений позивачем правомірно, а тому підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест».
Судові витрати у вигляді сплаченого держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншаат-Груп-Інвест» (97400, м. Євпаторія, вул.. Інтернаціональна, 130; 97400, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 19, ідентифікаційний код 34787197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, 9-й поверх Бізнес - центру «Парус»; 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-А, ідентифікаційний код 35059482) 219 917,06 грн. заборгованості, 11 530,19 грн пені, 2 314,47 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.