Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" вересня 2009 р. Справа № 38/120-09
вх. № 3071/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Омельченко О.В. - згідно протоколу № 33 від 20.05.2009 р.; відповідача - Петров О.Ю. -згідно ухвали господарського суду м. Києва від 02.11.2006 р. у справі № 43/664,
розглянувши справу за позовом ТОВ "Енергосоюз", м. Харків
до АТ "Бізнес - сервіс" м. Харків
про визнання договорів недійсним
Позовні вимоги полягають у визнанні недійсними укладених між сторонами договору купівлі-продажу від 22 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю., реєстровий № 1792 та Договору купівлі-продажу від 30 липня 2004 р., укладеного між відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Мацокіною Н.О., реєстровий № 1561.
Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ “Енергосоюз” та АТ “Бізнес-сервіс” 22 липня 2004 року та 30 липня 2004 року були укладені договори купівлі-продажу, за яким ТОВ “Енергосоюз” продло АТ “Бізнес-сервіс” об'єкти нерухомого майна. Всупереч положенням Статуту ТОВ „Енергосоюз”, відчуження основних фондів відбулось без дозволу Загальних зборів учасників товариства. В зв'язку з цим, позивач посилається на невідповідність оспорюваних договорів абз. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, а також ч. 2 ст. 62 Закону України „Про господарські товариства”, що на його думку дає підстави для визнання договорів недійсними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, що підтримав позов в повному обсязі, відповідача, що проти позову заперечував, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергосоюз” та Акціонерним товариством “Бізнес-Сервіс” 22.07.2004 року був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю., реєстровий № 1792, згідно умов якого ТОВ „Енергосоюз” продало АТ „Бізнес-сервіс” за 220400, 00 грн. будівлі оздоровчого комплексу „Відпочинок”, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, до складу якого входять жилий будинок, дерево, під літ. „А1”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А2”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А3”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А4”, загальна площа якого 37,6 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А5”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А6”, загальна площа якого 37,7 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А7”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А8”, загальна площа якого 32,4 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А9”, загальна площа якого 37,7 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А10”, загальна площа якого 39,1 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А11”, загальна площа якого 52,2 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А12”, загальна площа якого 52,2 кв. м., жилий будинок, цегла, під літ. „А13”, загальна площа якого 127,5 кв. м., жилий будинок, цегла, під літ. „А14”, загальна площа якого 79,3 кв. м., жилий будинок, цегла, під літ. „А15”, загальна площа якого 59,0 кв. м., жилий будинок, цегла, під літ. „А16”, загальна площа якого 66,0 кв. м., жилий будинок, дерево, під літ. „А18”, загальна площа якого 49,4 кв. м., корпус профілакторії, цегла, під літ. „А19”, загальна площа якого 729,3 кв. м., профілакторія на 100 місць, цегла, під літ. „А20”, загальна площа якої 1916,9 кв. м., амінкорпус, цегла, під літ. „А21”, загальна площа якого 143,0 кв. м., пожарне депо, цегла, під літ. „Б”, загальна площа якого 180,5 кв. м., кладова, цегла, під літ. „В”, загальна площа якої 5,3 кв. м., їдальня, цегла, під літ. „Г”, загальна площа якої 351,8 кв. м., склад, цегла, під літ. „Д”, загальна площа якого 49,5 кв. м., погріб, під літ. „Ж”, загальна площа якого 68,3 кв. м., котельня, цегла, під літ. „З”, загальна площа якого 181,5 кв. м., лодочна станція, цегла, під літ. „Е”, загальна площа якої 46,2 кв. м., очисні споруди, цегла, під літ. „К”, загальна площа якого 91,8 кв. м., хозблок, цегла, під літ. „Л”, загальна площа якого 72,6 кв. м.
30 липня 2004 р. за Договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Мацокіною Н.О., реєстровий № 1561, ТОВ „Енергосоюз” продало АТ „Бізнес-сервіс” за 180000,00 грн. 767/1000 частини всіх нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Пролетарська, буд. 2, та складаються з торгового центру під літ. „А-1” загальною площею 1245,4 кв.м.
Виходячи з тлумачення ст. 139 Господарського кодексу України та пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єкти нерухомого майна, що були предметом спірних договорів, відносяться до складу основних фондів.
Від імені ТОВ „Енергосоюз” спірні договори було підписано Грош Романом Володимировичем (далі за текстом - представник), якому президентом позивача видано довіреність від 22 липня 2004 року, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Молодчою Г.М. за реєстровим номером 5488. При цьому, за твердженнями позивача, загальними зборами ТОВ „Енергосоюз” будь-яких рішень з приводу відчуження основних фондів не приймалось та на їх порядок денний не виносилось. Тобто, питання про відчуження основних фондів за спірними договорами, прийнято президентом та представником особисто, без будь-яких попередніх або наступних схвалень з боку вищого органу управління товариством.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, статутом товариства може визначатись коло питань, вирішення яких відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства законом або статутом товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. Згідно ч. 2 ст. 162 Закону України „Про господарські товариства”, дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.
В свою чергу, відповідно до п.п. „о” п. 6.2 Статуту ТОВ „Енергосоюз”, відчуження основних фондів будь-яким способом, незалежно від їх вартості, входить до виключної компетенції зборів учасників товариства.
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Однак, укладення оспорюваних договорів не було схвалено загальними зборами учасників ТОВ „Енергосоюз” і, ані представник, ані президент не мали права на підписання договорів про відчуження основних фондів без відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ „Енергосоюз”.
Як вбчається з установчих документів ТОВ „Енергосоюз”, АТ „Бізнес-сервіс”, є учасником цього товариства та володіє часткою в розмірі 20% статутного капіталу. Частка у 80% належить ВАТ „Харківський індустріальний союз”. Таким чином, АТ „Бізнес-сервіс” було відомо про статутні обмеження повноважень виконавчого органу ТОВ „Енергосоюз” щодо відчуження майна.
Згідно ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством. Це право учасника реалізується, зокрема, шляхом його участі в загальних зборах при прийнятті рішень з найважливіших питань діяльності товариства. Коло цих питань визначається установчими документами товариства, та складає компетенцію загальних зборів. Враховуючи, що в силу ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства” загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а також те, що згідно ч. 3 ст. 59 вказаного закону, рішення загальних зборів з питання відчуження основних фондів приймається простою більшістю голосів, то можна стверджувати, що при прийнятті загальними зборами учасників ТОВ „Енергосоюз” рішення про відчуження основних фондів, голос ВАТ „Харківський індустріальний союз” був би вирішальним.
Отже, спірні договори порушують суб'єктивні права ВАТ „Харківський індустріальний союз” на управління справами товариства.
Як було встановлено в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. в справі № 18-рп/2004, легітимний інтерес товариства не є простою сукупністю законних інтересів його учасників. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси окремого учасника та стратегічні інтереси товариства у цілому. З огляду на це, легітимні інтереси товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим учасником, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших учасників, так і законним інтересам усього товариства, а уповноваженими на це виконавчими органами останнього (статті 1, 23, 41, 46, 48 та інші Закону України "Про господарські товариства", статті 1, 21, 28 Господарського процесуального кодексу України). На такі органи покладається і захист індивідуальних інтересів учасників та всього товариства.
Як встановлено в судовому засіданні, виконання спірних договорів порушує майнові інтереси товариства, на користь якого і були встановлені обмеження повноважень виконавчого органу ТОВ „Енергосоюз”, тому саме воно, в світлі вищевказаного рішення Конституційного суду України, є належним позивачем в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що оспорювані договори суперечать ч. 1 ст. 116 та абз. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, а також ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 59 та ч. 2 ст. 62 Закону України „Про господарські товариства”.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, однією із загальних вимог чинності правочину є відповідність його змісту актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання цієї вимоги в силу ст. 215 кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.
З огляду на вказане, господарський суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними Договору купівлі-продажу від 22 липня 2002 р. та Договору купівлі-продажу від 30 липня 2004 р. є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат у справі на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 липня 2002 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ЕНЕРГОСОЮЗ” і АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „БІЗНЕС-СЕРВІС”,посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю., реєстровий № 1792.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 липня 2004 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ЕНЕРГОСОЮЗ” і АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „БІЗНЕС-СЕРВІС”, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Мацокіною Н.О., реєстровий № 1561.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „БІЗНЕС-СЕРВІС” на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ЕНЕРГОСОЮЗ” 170 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Суддя