83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.09.09 р. Справа № 2/124пд
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк
про визнання договору № 134/1045 на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків, укладений між ВАТ “Точмаш” та КП “Донецькміськводоканал” від 01.08.2003р. недійсним
За участю
представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гнатюк О.І. - за довір.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк про визнання договору № 134/1045 на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків, укладений між ВАТ “Точмаш” та КП “Донецькміськводоканал” від 01.08.2003р. недійсним.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на укладання угоди від імені Товариства, ціна якої перевищує суму, що дорівнює триразовому розміру статутного фонду Товариства, необхідна згода Наглядової ради Товариства, станом на 01.04.2009р. ціна договору склала понад 4,6 млн. грн., що перевищує триразовий розмір статутного фонду позивача та наглядова рада не надавала згоди на укладання договору. Як на правові підстави позову посилається на ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 28.05.2009р. № 02-41/24080, де проти позову заперечує та вказує на той факт, що на момент укладання договору його ціна ні яким чином не перевищувала трикратного розміру статутного фонду.
Ухвалою господарського суд від 16.06.2009р. провадження у справі було зупинялось, у зв'язку з находженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.05.2009р.
26.08.2009р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 15.06.2009р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд
01.08.2003р. між Державним комунальним підприємством “Доненцькміськводоканал” (Водоканал) та в особі керівника Моісеєва М.С. (правонаступником якого є відповідач) та Відкритим акціонерним товариством “Точмаш” (Споживач) в особі голови правління Кислицина В.А. був укладений договір № 1341/1045 про водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків.
За цим договором Водоканал зобов'язується відпускати споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять до каналізаційної мережі.
Відповідно до п. 3 договору Водоканал зобов'язується забезпечити в продовж року обґрунтовані потреби споживача в воді в об'ємах, відповідно наданої ним заявці на строк дії договору. Орієнтовний об'єм водоспоживання 20м3 на місяць, водовідведення 27000м3 в місяць.
Розділом “Ціна та порядок розрахунків” встановлено, що послуги з водопостачання та водовідведення Споживач оплачує щотижнево, виходячи з ј частини середньомісячного нарахування, та кінцевий платіж здійснює в триденний строк після отримання рахунку або іншого платіжного документу від Водоканалу.
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання договору про водопостачання та приймання господарських стоків недійсним, вважаючи, що Наглядова рада ВАТ “Точмаш” не надавала згоди на укладання спірного Договору, у зв'язку з чим підписання угоди керівником (органом) юридичної особи без відповідних повноважень є підставою для визнання такої угоди недійсною.
Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначеною статтею визначені способи такого захисту.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана стаття визначає й способи захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Посилання позивача на той факт, що вказана оспорювана угода є недійсною, оскільки укладена без надання згоди наглядової ради на її укладання у зв'язку з тим, що станом на 01.04.2009р. ціна договору склала понад 4,6 млн. грн., що перевищує триразовий розмір статутного фонду ВАТ “Точмаш” та таке перевищення суперечить п. 10.9.18 Статуту, судом до уваги не береться з огляду на наступне.
Вирішуючи спор про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповість змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 11.10. Статуту голова правління укладає від імені Товариства без доручення угоди (договори, контракти) і забезпечує їх виконання, а також без довіреності підписує, оформляє та передає від імені Товариства акти, фінансові та інші юридичні документи, що мають обов'язкову силу для товариства, з урахуванням обмежень, передбачених цим статутом.
Згідно до п. 10.6. Статуту до повноважень Спостережної ради належить надання згоди на укладання угод від імені Товариства, якщо ціна такої угоди перевищує суму, що дорівнює трикратному розміру статутного фонду Товариства.
Спірний договір є письмовою угодою, який укладений шляхом складання документу, що визначає її зміст, і підписаний зі сторони відповідача головою правління - Кислициною В.А. на підставі статуту та керівником відповідача - Моісеєєвим М.С. на підставі статуту.
Для укладання угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами.
Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи їх представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акту.
За приписами ст. 46 Закону України “Про господарські товариства” в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Тобто вказаною нормою закону передбачено не укладання договорів, а надання згоди на укладання.
З огляду на вказане судом встановлено, що установчими документами акціонерного товариства право виконавчого органу товариства на укладання договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, тому сам лише факт не затвердження (не надання згоди) на укладення договору після його підписання та фактичного виконання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Дослідивши спірний договір судом встановлено, що за його умовами, Водоканал був зобов'язаний на протязі місяця орієнтовано поставити 20м3 води та орієнтовно прийняти 27000м3 стоків. На момент укладання договору діяли тарифи на питну воду 2,70грн. (без ПДВ) за 1 м3 та на стоки 0,64 (без ПДВ) за 1 м3 та 2,70грн. (без ПДВ) за 1 м3 стоків для перукарні.
Тобто, за період з 01.08.2003р. по 31.12.2003р. відповідач повинен був поставити питну воду орієнтовно в кількості 100м3 води, що дорівнює 270грн. (без ПДВ) та прийняти стоки орієнтовно в кількості 135000м2, що навіть при тарифі для перукарні становить 364500,00грн. (без ПДВ). Таким чином на період дії договору, що обумовлений п. 13 договору, ціна договору не перевищувала триразовий розмірі статутного фонду Товариства, який відповідно до п. 4.6. договору складає 1468608,00грн.
Крім того, умовами договору передбачене подальше продовження дії договору. Об'єм водопостачання та водовідведення визначається в відповідності із заявкою Споживача, а отже й загальна сума поставки на наступний рік.
За таких обставин, Споживачем самостійно визначався об'єм водопостачання та водовідведення, а отже й сума договору збільшувалася з урахуванням заявки Споживача на надання послуг з водопостачання та водовідведення та не наданням заяви про відмову від договору або про перегляд, що передбачено умовами договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем спільно з позивачем щомісячно знімалися показання водолічильника та на підставі вказаних показань виставлялися рахунки, які приймалися та частково оплачувалися позивачем.
Крім того, згідно до ухвали за результатами попереднього засідання по справі № 42/41б від 02.07.2009р. вбачається, що Відкритим акціонерним товариством “Точмаш” визнані вимоги кредитора Комунального підприємства “Донецькміськводоканала” в розмірі 542445,10грн. Зазначені вимоги, як вказує відповідач утворилися у зв'язку з несвоєчасною оплатою позивачем виставлених рахунків за послуги з водопостачання та водовідведення надані відповідно до умов договору № 1341/1045.
За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем, до матеріалів справи доказів того, що ціна договору станом на 01.04.2009р. склала понад 4,6 млн. грн., що перевищує триразовий розмір статутного фонду ВАТ “Точмаш” не надано та матеріалами справи не підтверджено.
Таким чином, позивачем не доведено, що при укладанні договору його ціна триразово перевищувала розмір статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Точмаш”, з огляду на це, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Законом України “Про господарські товариства”, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк до Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк про визнання договору № 134/1045 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків, укладений між ВАТ “Точмаш” та КП “Донецькміськводоканал” 01.08.2003р. недійсним - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя