ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/218-51/251-08
15.09.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стірол»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»
Про стягнення 28 296,00 грн.
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр
«Енергомаш»
До Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стірол»
Про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача (за первісним позовом) Короленко В.В. -представник за довіреністю;
Від відповідача (за первісним позовом) не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 28296,00 грн. суми заборгованості , право вимоги якої позивач отримав за Договором уступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 282,96 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу -118,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2008 позов задоволено,а саме: присуджено до стягнення з ТОВ «ІК «Енергомаш»на користь ВАТ «Концерн «Стирол» 28296,00 грн. суми заборгованості за Договором № 2803-7 від 28.03.2007, а також судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2008 скасовано.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2009 справу направлено до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009 порушено провадження в справі № 47/218-51/215-08 та призначено розгляд справи на 12.05.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено до 26.05.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 зустрічний позов ТОВ «ІЦ «Енергомаш»було повернуто без розгляду на до оформлення на підставі п. 1, 4, 10 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви від 22.05.2009, ТОВ «ІЦ «Енергомаш»звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, у зв'язку з чим справу було скеровано до відповідного суду для розгляду апеляційної скарги, внаслідок чого судове засідання 26.05.2009 -не відбулось.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 про повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін, а справу повернуто до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2009 розгляд справи було призначено на 15.09.2009.
В судове засідання 15.09.2009 з'явився представник позивача.
Відповідач в судове засідання 15.09.2009 своїх представників не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в даному судовому засіданні.
Представник позивача проти заявленого клопотання про відкладення розгляду справи -заперечив, посилаючись на його безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи те, що в матеріалах справи наявний необхідний обсяг документів для вирішення спору, наявні пояснення та заперечення сторін по суті спору, розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач був завчасно повідомлений про розгляд справи і не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зокрема зазначалось і в ухвалах суду про відкладення розгляду справи, з метою уникнення затягування розгляду спору, суд вирішив відхилити заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано зустрічний позов до ВАТ «Концерн «Стірол»про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008, укладеного між ТОВ «Стіролелектроприбор»та ВАТ «Концерн «Стірол»- недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні 15.09.2009 суд дослідивши матеріали первісного позову та матеріали зустрічного позову встановив, що оскільки предметом спору за первісним позовом є стягнення з ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»на користь ВАТ «Концерн «Стірол»28296,00 грн. суми заборгованості, право вимоги якої ВАТ «Концерн «Стірол»отримав за Договором уступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008, дійсність якого оспорюється ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»у зустрічному позові, а тому зустрічний позов ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» є взаємно пов'язаним з первісним, а тому приймається судом в судовому засіданні 15.09.2009 для спільного розгляду в одному провадженні разом з первісним позовом ВАТ «Концерн «Стирол»про стягнення з ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»28296,00 грн. суми заборгованості.
В судовому засіданні 15.09.2009 представник позивача заявлені позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що позивачем на підставі Договору відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008 було набуто від ТОВ «Стіролелектроприбор»право вимоги до відповідача щодо оплати останнім виконаних ТОВ «Стіролелектроприбор»підрядних робіт по Договору № 2803-7 від 28.03.2007 в сумі 28 296,00 грн. Позивач, як новий кредитор, виставив відповідачу рахунок -фактуру № СФ-020826 від 24.09.2008 на суму 28 296,00 грн. на погашення заборгованість в розмірі 28 296,00 грн. Але відповідач заборгованість в сумі 28 296,00 грн. -не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом.
ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»у письмовому відзиві на первісний позов проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на те, що Договір відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008 є недійсним в силу статті 230 Цивільного кодексу України і не створив жодних юридичних наслідків, в тому числі і обов'язку ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»сплатити на користь ВАТ «Концерн «Стірол»суму заборгованості в сумі 28 296,00 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»за зустрічним позовом мотивовані тим, що на думку позивача за зустрічним позовом Договір відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008, укладений між ТОВ «Стролелектроприбор»(первісний кредитор) та ВАТ «Концерн «Стірол»(новий кредитор) внаслідок навмисного введення в оману первісним кредитором нового кредитора щодо обставин, які мають істотне значення, а саме стосовного того, що документи, які засвідчують права первісного кредитора містять ознаки підробки, оскільки виготовлені раніше дати укладення договору, а саме: кошториси на виконання робіт по Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007 та акти виконаних робіт згідно даних системи ТК-ИСС виготовлені 13.02.2007, а Договір підряду № 2803-7 укладено 28.03.2007.
Відповідач за зустрічним позовом - ВАТ «Концерн «Стірол»у письмовому відзиві на зустрічний позов проти заявлених вимог -заперечив, посилаючись на те, що документи до Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007 дійсно були виготовлені 13.02.2007, але вони були погоджені сторонами шляхом їх підписання та посвідчення печатками вже після укладення 28.03.2007 Договору підряду № 2803-7 між ТОВ «Стіролелектроприбор», як підрядником, та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», як замовником, що вимогам чинного законодавства не суперечить.
Також, в додаткове обґрунтування заперечень за зустрічним позовом відповідач за зустрічним позовом у відзиві посилався на те, що ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»не є стороною оспорюваного Договору відступлення права вимоги № 1 від 21.07.2008, а стаття 230 Цивільного кодексу України визначає, що угода може бути визнана недійсною тільки у випадку, якщо обман здійснила одна з сторін угоди по відношенню до іншої сторони, а не по відношенню до третьої особи, якою у даному випадку і є ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш».
У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за первісним та за зустрічним позовоами, заслухавши представника позивача за первісним позовом, Господарський суд міста Києва,-
28.03.2007 між ТОВ «Стіролелектроприбор», як підрядником, та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», як замовником, було укладено Договір підряду № 2803-7 (далі -Договір підряду № 2803-7 від 28.03.2007), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи з монтажу та налагоджуванню електричного обладнання парового котла КУП-100-4.1-44 на об'єкті ТОВ «Концерн «Стірол»(п. 1.1), вартість робіт по договору складає 28296, 00 грн. (п. 2.1).
Також, між ТОВ «Стіролелектроприбор», як підрядником, та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», як замовником, було погоджено Кошторис № 1 на суму 9 148,80 грн. та Кошторис № 2 на суму 19 147,20 грн. за березень 2007 до Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007.
Відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт № 1 за березень 2007 на суму 9 148,80 грн. та № 2 за березень 2007 на суму 19 147,20 грн., підписаних представниками ТОВ «Стіролелектроприбор», як підрядником, та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», як замовником, і посвідчених печатками зазначених підприємств, загальна вартість виконаних підрядником та прийнятих замовником без зауважень та заперечень підрядних робіт по Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007 складає 28 296,00 грн.
21.07.2008 між ТОВ «Стіролелектроприбор», як цедентом, та позивачем за первісним позовом -ТОВ «Концерн «Стірол», як цесіонарієм, було укладено Договір уступки права вимоги (цесії) № 1 (далі -Договір уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008), який підписаний представниками ТОВ «Стіролелектроприбор»та ТОВ «Концерн «Стірол»і посвідчений печатками зазначених підприємств, відповідно до умов якого цедент уступив цесіонарію, а цесіонарій отримав право вимоги, яке належить цеденту, і є кредитором по Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007, який укладений між цедентом та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш».
Умовами Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 ТОВ «Стіролелектроприбор»та ТОВ «Концерн «Стірол»погодили, що за даним договором цесіонарій (позивач за первісним позовом) отримує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань загалом на суму 28 296,00 грн., а саме: за виконані роботи по монтажу електричного обладнання парового котла КУП-100-4.1-44 за березень місяць в сумі 19 147,20 грн. та за виконання налагоджувальних робіт електричного обладнання парового котла КУП-100-4.1-44 за березень місяць в сумі 9 148,80 грн.; до цесіонарія переходять зазначені права вимоги цедента в обсягах та на умовах, які існували на момент укладення цього договору (п. 2), за надану уступку права вимоги цесіонарій перераховує на рахунок цедента 28 296,00 грн. на протязі 10 календарних днів з моменту укладення даного договору (п. 5), до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання зобов'язань боржника (п. 6).
28.07.2007 між ТОВ «Стіролелектроприбор», як цедентом, та позивачем за первісним позовом -ТОВ «Концерн «Стірол», як цесіонарієм , було складено Акт приймання -передавання документів, відповідно до якого згідно укладеного Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, ТОВ «Стіролелектроприбор»передав, а ТОВ «Концерн «Стірол»отримав наступні документи: Договір підряду № 2803-7 від 28.03.2007, Акт № 1 примання виконаних підрядних робіт за березень 2007 на суму 9 148,80, Кошторис № 1 на суму 9 148,80 грн., Акт № 2 примання виконаних підрядних робіт за березень 2007 на суму 19 147,20 грн., Кошторис № 2 на суму 19 147,20 грн. за березень 2007.
Згідно платіжного доручення № 6839 від 28.07.2008 на суму 28296,00 грн., ТОВ «Концерн «Стірол»було перераховано на користь ТОВ «Стіролелектроприбор»загалом 28 296,00 грн. з призначенням платежу: згідно Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008.
24.09.2008 позивачем за первісним позовом було надіслано відповідачу за первісним позовом рахунок-фактуру № СФ-020826 від 24.09.2008 на суму 28 296,00 грн., зазначивши підставу виставлення рахунку Договір уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, який було отримано відповідачем за первісним позовом 07.10.2008, що підтверджується реєстром поштових відправлень та поштовим повідомленням про вручення з відповідними відбитками поштової установи про направлення та отримання адресатом документів.
Як зазначав позивач за первісним позовом, на його вимогу, як нового кредитора, про погашення боржником -ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»заборгованості в сумі 28 296,00 грн. погашена не була і станом на момент розгляду спору заборгованість відповідача за первісним позовом, право вимоги якої отримав позивач на підставі Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, складає 28 296,00 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом, як новий кредитор на підставі Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 та згідно п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України набув від ТОВ «Стіролелектроприбор»право вимоги сплати відповідачем за первісним позовом, як боржником, заборгованості за Договором підряду № 2803-7 від 28.03.2007в сумі 28 296,00 грн.
Позивач за первісним позовом, як новий кредитор, виставленим відповідачу за первісним позовом шляхом надсилання рахунку-фактури № СФ-020826 від 24.09.2008 на суму 28 296,00 грн. заявив відповідачу за первісним позовом, як боржнику, вимогу про виконання останнім свого зобов'язання по сплаті 28 296,00 грн., який був отриманий відповідачем 07.10.2008. Оскільки строк виконання відповідачем за первісним позовом свого зобов'язання по сплаті 28 296,00 грн. сторонами погоджений у встановленому законом порядку -не був, як не був він і визначений у рахунку-фактурі № СФ-020826 від 24.09.2008 28 296,00 грн., відповідно зазначене зобов'язання по сплаті позивачу за первісним позовом 28 296,00 грн. мало бути виконане відповідачем за первісним позовом згідно статті 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк з дня отримання вимоги, тобто у строк до 14.10.2008.
Але відповідач за первісним позовом всупереч ст. 509 Цивільного кодексу України, свого зобов'язання по сплаті позивачу за первісним позовом, як новому кредитору, на його вимогу заборгованості в розмірі 28 296,00 грн. -не виконав, заборгованість в сумі 28 296,00 грн. відповідачем за первісним позовом до 14.10.2008 -погашена не була і доказів протилежного суду на момент вирішення спору надано не було.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом, як нового кредитора, про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості в розмірі 28 296,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати останнім вартості підрядних робіт на суму 28 296,00 грн. по Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007, право вимоги за яким позивач за первісним позовом набув на підставі Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 -є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Також, розглянувши зустрічний позов ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»про визнання недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, укладеного між ТОВ «Стіролелектроприбор» та ВАТ «Концерн «Стірол», суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 “Про судову практику про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом звернувся з вимогою про визнання недійсним Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, укладеного між ТОВ «Стіролелектроприбор»та ВАТ «Концерн «Стірол», як такого, що порушує права та охоронювані законом інтереси ВАТ «Концерн «Стірол», оскільки на думку ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», саме ТОВ «Стіролелектроприбор» ввів ВАТ «Концерн «Стірол»в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не є стороною оспорюваного Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, укладеного між ТОВ «Стіролелектроприбор»та ВАТ «Концерн «Стірол», жодними повноваженнями щодо представлення та захисту інтересів сторін оспорюваного договору -ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»- не наділений, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом саме свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а тому суд дійшов висновку, що жодних прав та охоронюваних законом інтересів саме ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»укладеним Договором уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 -не порушувалось, і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Також суд враховує і ту обставину, що ВАТ «Концерн «Стірол»не заперечував того, що проекти документів до Договору підряду № 2803-7 від 28.03.2007 дійсно були виготовлені 13.02.2007 і надані для попереднього ознайомлення іншій стороні, але вони були погоджені сторонами шляхом їх підписання та посвідчення печатками вже після укладення 28.03.2007 Договору підряду № 2803-7 між ТОВ «Стіролелектроприбор», як підрядником, та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», як замовником, що вимогам чинного законодавства не суперечить і не є підставою для визнання недійсним Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008.
Посилання позивача за зустрічним позовом як на підставу недійсності укладеного Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 на те, що ВАТ «Концерн «Стірол»було введено в оману при укладенні зазначеного договору - судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить дійсним обставинам справи, оскільки ВАТ «Концерн «Стірол»жодним чином не оскаржував дійсність оспорюваного Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008, пунктом 4 оспорюваного правочину ВАТ «Концерн «Стірол»(новий кредитор) підтвердив, що йому було передано всю необхідну інформацію (документацію), пов'язану із Договором підряду № 2803-7 від 28.03.2007, також суд враховує і те, що у випадку непогодження з будь-якими умовами оспорюваного договору та підставами виникнення боргу в розмірі 28 296,00 грн., ВАТ «Концерн «Стірол»мав право не підписувати оспорюваний договір та не посвідчувати його печаткою, чого ним зроблено не було.
З огляду на викладене, судом встановлено, що оспорюваний Договір уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 укладений в порядку та на умовах, визначених законом, обставини щодо того, що він укладений внаслідок введення в оману згідно статті 230 Цивільного кодексу України - відсутні, а тому суд дійшов висновку, що обставини, на які позивач за зустрічним позовом посилається як на підстави для визнання Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 недійсним, як такого, що укладений внаслідок омани -відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для визнання Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 недійсним у звязку з недодержанням вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених статтями 203, 215, 230 Цивільного кодексу України -відсутні. А тому позовна вимога позивача за зустрічним позовом про визнання оспорюваного Договір уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 недійсним визнається судом необґрунтованою, не доведеною належними та допустимими доказами і задоволенню не підлягає.
Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самого клопотання у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом - покладаються на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним -на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Прийняти зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»до Відкритого акціонерного товариства «Стірол»про визнання недійсним Договору уступки права вимоги № 1 від 21.07.2008 для спільного розгляду в одному провадженні разом з первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»про стягнення заборгованості 28296,00 грн.
2. Первісний позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»(код ЄДРПОУ 24268388, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Луначарського, 4) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Стірол»(код ЄДРПОУ 05761614, місцезнаходження: 84610, Донецька обл., г.Горловка, вул. Горлівської дивізії,10) суму заборгованості в розмірі 28 296 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 00 коп., а також також 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Вдати наказ у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення -23.09.2009