ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.08.2015Справа №910/10271/15
За позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення грошових коштів
Суддя Ю.В. Цюкало
Представники сторін:
від позивача: Іванська О.А. (за довіреністю);
від відповідача: Рубінс А.А. (за довіреністю).
В судовому засіданні 06 серпня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
21 квітня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" (позивач) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) про стягнення 9 021,41 грн. 3% річних, 325 081,23 грн. втрат від інфляції, 53 332,46 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К від 07.10.2013 року (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10271/15. Розгляд справи призначено на 03.06.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.06.2015р.
Судове засідання, призначене на 22.06.2015 року, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суд м. Києва від 06.07.2015р. розгляд справи призначено на 20.07.2015р.
В судовому засіданні 20.07.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 27.07.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, оголошено перерву до 04.08.2015р.
В судовому засіданні 27 липня 2015 року представником відповідачем заявлено усне клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, яке було задоволено судом, оскільки на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -
07.10.2013 року між відповідачем в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) (разом - сторони) був укладений Договір на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) (надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити частини машин і апаратів, призначених виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК).
Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К від 07.10.2013 року (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) щодо своєчасної оплати поставленого товару, у останнього виникло зобов'язання зі сплати 9 021,41 грн. 3% річних, 325 081,23 грн. втрат від інфляції, 53 332,46 грн. пені.
Відповідач у відзиві зазначив, що посилання позивача на прострочення оплати товару в сумі 538 041,60 грн. (на яку нараховано заявлені позовні вимоги) протягом 204 днів є необґрунтованими, оскільки оплата поставленого товару здійснювалася вчасно відповідно до умов, укладеного між сторонами договору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як було встановлено судом, 07.10.2013 року між сторонами був укладений Договір на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити частини машин і апаратів, призначених виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що строки поставки продукції - етап № 1 по енергоблоку № 1 - 30 робочих днів з дати виконання покупцем п. 3.5.1. Договору. Етап № 2 по енергоблоку № 2 - 30.06.2014 року, в подальшому змінено на 01.11.2014 року.
Згідно з п. 3.5.1. Договору поставки, покупець перераховує аванс на підставі виставленого постачальником рахунку в розмірі 30% від суми договору, що складає 1 375 027,20 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 3.5.2. Договору, остаточна оплата продукції проводиться в 2014 році протягом 10 (десяти) банківських днів з дати пред'явлення покупцю актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів починаючи з січня 2014 року.
В подальшому, п. 3.5.2. Договору було доповнено абзацом у наступній редакції, остаточна оплата актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів здійснюється покупцем шляхом утримання 30% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів в погашення сплаченого авансу згідно п. 3.5.1. договору, залишок 70% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів підлягає оплаті згідно умов договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/5799/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року, встановлені обставини, які відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішення даного спору, а саме те, що позивач свої зобов'язання щодо поставки продукції у 2013 році (І етап) виконав в повному обсязі, про що свідчать копії актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів, які підписані належним чином обома сторонами. Крім того, судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлену продукцію у встановлений умовами договору строк (січень 2014) не виконав, прострочив оплату поставленого обладнання, Акти прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів у встановлений Договором № ПУ-33764-К не оплатив у термін - 10 банківських днів. В порушення умов Договору, оплата остаточно відповідачем була здійснена лише 20.08.2014 в розмірі 538 041,60 грн. (вказаний факт також підтверджується банківською випискою).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) від 07.10.2013 року.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про його арифметичну невірність, так за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 68 245,08 грн. інфляційних втрат та 9 021,41 грн. 3% річних.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.6. Договору поставки передбачено, що за порушення вказаних в договорі строків оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його арифметичну невірність, так за розрахунком суду з відповідача, підлягає стягненню 44 856,46 грн. пені.
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягуються з відповідача до Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНКОІНВАЛІДІВ "СПІЛКА ОНКОІНВАЛІДІВ""ФАВОРИТ-ПЛЮС" (01001, м. Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 23, ідентифікаційний код 25285759), на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 68 245,08 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті сорок п'ять гривень 08 копійок) втрат від інфляції, 9 021,41 грн. (дев'ять тисяч двадцять одна гривня 41 копійка) 3% річних, 44 856,46 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 46 гривень) пені. Видати наказ.
3. Стягнути з Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, до Державного бюджету України грошові кошти: 2 442,46 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві гривні 46 копійок) судового збору. Видати наказ.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 14.08.2015р.
Суддя Ю.В. Цюкало