14.08.2015
Справа № 127/5321/15-к
Провадження № 1-кп/127/616/15
14 серпня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19.02.2015 р. за № 12015020010001022, 17.01.2015 р. за № 12015020010000265, 19.03.2015 р. за № 12015020010001817, 21.04.2015 р. за № 12015020010002568, 16.04.2015 р. за № 12015020010002450, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Южне Кириливського району Вологської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
16.06.2006 р. Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
17.02.2015 р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
16.06.2006 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
27.02.2007 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України, -
14.01.2015 р. ОСОБА_7 перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де останній під час відпочинку та розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побачив на столі мобільний телефон марки «Samsung», що належав ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення даного мобільного телефону. Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 викрав вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung» вартістю згідно з висновком експерта № 151 від 25.02.2015 р. 411,13 грн. Після цього ОСОБА_7 викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, здавши його до ломбарду, заподіявши ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 411,13 грн.
Крім того, 11.02.2015 р. біля 14.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у дворі будинку № 11 по просп. Коцюбинського в м. Вінниці, зустрів знайомого - неповнолітнього ОСОБА_10 , з яким розпочав розмову. В ході вказаної розмови у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем ОСОБА_7 попросив ОСОБА_10 надати йому грошові кошти або здати належний йому мобільний телефон до ломбарду з подальшим отриманням грошових коштів. Однак, на дане прохання ОСОБА_10 відповів відмовою. В цей час на мобільний телефон ОСОБА_10 біло здійснено дзвінок ОСОБА_11 . У цей час ОСОБА_7 , підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, попросив ОСОБА_10 надати йому для спілкування з ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Nokia» вартістю згідно з висновком експерта № 298/15-21 від 04.03.2015 р. 1423,58 грн. На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився і передав ОСОБА_7 вказаний мобільний телефон. В подальшому ОСОБА_7 , отримавши доступ до мобільного телефону ОСОБА_10 , заволодів ним та, ігноруючи неодноразові прохання останнього щодо повернення мобільного телефону, направився до ломбарду «УМВК і Ко», розташованого за адресою: просп. Коцюбинського, 4 в м. Вінниці. Перебуваючи у зазначеному ломбарді, ОСОБА_7 попросив свого знайомого - ОСОБА_6 - здати вищевказаний мобільний телефон на свій паспорт громадянина України.
ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Nokia», який належить ОСОБА_10 , не маючи попередньої домовленості на збут викраденого майна, умисно здав отриманий від ОСОБА_7 мобільний телефон до ПТ «Ломбард «УМВК і Ко», розташованого за адресою: просп. Коцюбинського, 4 в м. Вінниці, шляхом укладання від свого імені відповідного договору № 78-5870, згідно з яким ОСОБА_6 отримав грошові кошти в сумі 550 грн. Отримані кошти ОСОБА_6 в подальшому передав ОСОБА_7 , який ними розпорядився на власний розсуд, заподіявши законному представнику неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_12 - матеріальної шкоди на суму 1423,58 грн.
Також 21.04.2015 р. біля 14.00 год. ОСОБА_7 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, піднялись на четвертий поверх будинку АДРЕСА_2 , де підійшли до дверей квартири АДРЕСА_4 . Після цього ОСОБА_7 , використовуючи заздалегідь приготовлені розвідний ключ, кусачки та викрутку, шляхом пошкодження циліндричного механізму замка вхідних дверей вказаної квартири, таємно з ОСОБА_6 проник до вищевказаної квартири. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викрали з вищевказаної квартири ноутбук марки «Dell», ноутбук марки «Asus», нетбук марки «Aplle», мобільний телефон марки «Nokia», які належать ОСОБА_13 .
Згідно з висновком експерта № 468 від 05.06.2015 р. залишкова вартість комп'ютерної мишки марки «4 Tech» на момент проведення експертизи могла складати 171,00 грн., залишкова вартість нетбуку марки «Aplle» могла складати 20235,75 грн., залишкова вартість мобільного телефону марки «Nokia» могла складати 270,00 грн.
ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викраденим розпорядились на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 30 тис. грн.
Крім того, 15.04.2015 р. біля 22.45 год. ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будинку № 106 по вул. Некрасова в м. Вінниці, знайшов подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка була поміщена до пакету з полімерного матеріалу. Після цього, переконавшись, що вказана подрібнена речовина є канабісом, ОСОБА_7 вирішив зберігати її для власних потреб без мети збуту, помістивши її до лівої внутрішньої кишені своєї куртки.
В подальшому 15.04.2015 р. ОСОБА_7 був зупинений працівниками міліції біля будинку № 115 по вул. Некрасова в м. Вінниці, якими біля 23.05 год. за його добровільної згоди під час проведення огляду у лівій внутрішній кишені було виявлено та вилучено полімерний пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору.
Згідно з висновком експерта № 479 від 23.04.2015 р. речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом масою 22,55 г у перерахунку на висушену речовину.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та суду пояснив, що вчинив їх за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Так, дати не пам'ятає, він з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та ще однією дівчиною випивали в кафе. Після цього вони зайшли до ОСОБА_16 , випили каву і почали розходитись. Він побачив мобільний телефон. Про те, що той належав ОСОБА_17 йому відомо не було, тому він взяв телефон і збав його до ломбарду за 150 грн. Первинні показання щодо знахідки телефону на тролейбусній зупинці пояснити не може. Телефон він знайшов на столі і забрав його. Як він забирав телефон ніхто не бачив.
ОСОБА_7 , вказаний у договорі з ломбардом - його брат, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі.
За епізодом щодо заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_18 - той сам віддав йому мобільний телефон: він зустрівся з потерпілим, взяв у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, і пішов з ним. Пізніше до нього підійшов ОСОБА_19 і він попросив ОСОБА_16 здати мобільний телефон до ломбарду на свій паспорт. Він був у стані алкогольного сп'яніння. Він забрав мобільний телефон потерпілого у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. ОСОБА_19 під час заволодіння мобільним телефоном присутній не був. Потерпілий йшов за ним до ломбарду і просив, щоб він повернув йому мобільний телефон. Він сказав потерпілому, що здасть його мобільний телефон до ломбарду, проте він мав намір повернути його за два тижні. Проти здачі телефону до ломбарду потерпілий заперечував.
Він повідомив ОСОБА_20 , що ОСОБА_21 заборгував йому гроші, тому він забрав у того мобільний телефон.
Він йшов по вул. Некрасова біля 22-ї год., знайшов невеликий пакет, подивився вміст і виявив, що то була трава - конопля. Пізніше біля військової частини він побачив працівників міліції, яким віддав знайдену ним траву.
21.04.2015 р. він пішов з ОСОБА_14 до квартирантів останнього, після чого він піднявся на 4-й поверх і викруткою та розвідним ключем зламав замок вхідних дверей, після чого зайшов до квартири. В квартирі він знайшов три ноутбука та мобільний телефон. До нього підійшов ОСОБА_19 і він передав тому ноутбуки. Через деякий час вони продали викрадені речі.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та суду пояснив, що йому не відомо, що відбулось між ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , але ОСОБА_24 попросив його, щоб він на свій паспорт здав мобільний телефон. Про те, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_25 йому відомо не було.
В квітні він з ОСОБА_22 поїхав до квартирантів і поки він був з ними, ОСОБА_24 вчинив крадіжку ноутбуків та мобільного телефону. Як ОСОБА_24 проник до квартири йому не відомо, він побачив ОСОБА_7 в квартирі. Оскільки до цього вони разом вчиняли злочини, він зрозумів, що ОСОБА_24 викрав вказані речі. Викрадені речі вони продали за 2 тис. грн., але гроші витратити не встигли, оскільки були затримані працівниками міліції.
Потерпілий ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що він зустрівся з ОСОБА_22 на вулиці й той попросив дати гроші, але їх у нього не було. Тоді ОСОБА_24 запропонував здати його мобільний телефон до ломбарду, проте він відмовився. ОСОБА_24 вмовив його дати тому мобільний телефон, після чого ОСОБА_24 почав телефонну розмову з ОСОБА_27 , після чого мобільний телефон залишився у ОСОБА_7 . Він попросив повернути мобільний телефон, але ОСОБА_24 відмовився, після чого пішов до ломбарду. По дорозі вони зустріли ОСОБА_16 , якому ОСОБА_24 повідомив, що телефон належить йому (потерпілому) і попросив здати його до ломбарду. Він (потерпілий) просив цього не робити, а коли обвинувачені здали телефон до ломбарду, почав просити їх, щоб вони викупили його за п'ять днів. За телефон ОСОБА_19 отримав у ломбарді 550 грн.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона зі співробітницею зайшла до кафе, де зустріли ОСОБА_16 , а пізніше до них приєднався і ОСОБА_7 кафе вони сиділи до закриття, після чого поїхали на 50-р. Перемоги, де її співробітниця з ОСОБА_14 сіла в таксі й кудись поїхали. Через деякий час вони зателефонували до них і сказали, щоб вони приєднувались, тому вона з ОСОБА_22 поїхала до ОСОБА_28 . Будучи в ОСОБА_16 , вона зателефонувала до чоловіка, поговорила з ним і після розмови поклала мобільний телефон на стіл й вийшла в туалет. Коли вона зібралась йти додому, ОСОБА_24 запропонував її провести. Коли вона приїхала додому, до неї зателефонувала свекруха і запитала, де її мобільний телефон, пояснюючи тим, що до неї з її (потерпілої) мобільного телефону дзвонили невідомі і просили повідомити пін-код. Після цього вона з чоловіком почала телефонувати на її мобільний телефон, але ніхто не відповідав.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що дату він не пам'ятає, приблизно в обідній час до нього зателефонував ОСОБА_21 і попросив вийти. Коли він вийшов, він побачив ОСОБА_18 , який був з ОСОБА_22 . Останній запитав у нього, чи немає в нього грошей, на що він відповів, що немає, після чого ОСОБА_24 запропонував здати його (свідка) мобільний телефон до ломбарду. Він відмовився, після чого вони пішли здавати мобільний телефон ОСОБА_29 .
З ОСОБА_22 також був ОСОБА_19 і прохання потерпілого, повторене декілька разів, щодо повернення мобільного телефону чув.
Йому не відомо, на що ОСОБА_24 витратив кошти, отримані за телефон ОСОБА_18 ОСОБА_24 говорив ОСОБА_25 , що кошти поверне через декілька днів.
Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що він працює в ломбарді. ОСОБА_24 у ломбарді в січні закладав мобільний телефон, надавши документ, що засвідчує його особу. Телефон марки «Самсунг», за який отримав біля 100 грн. При укладенні договору він ввів прізвище і якщо воно наявне у базі даних, прізвище програмою підтягується автоматично. Він при цьому перевірив лише прізвище та ініціали, повні ім'я та по батькові не перевіряв, тому допустив помилку в зазначенні сторони при оформленні відповідного договору.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України обмежується вирішенням лише тих питань, які винесені сторонами провадження на розгляд суду. Таким чином, судом було досліджено й інші надані суду докази, а саме:
-заяву ОСОБА_7 від 17.02.2015 р., відповідно до якої останній добровільно видав свою сім-карту, яку вставляв до мобільного телефону, викраденого у громадянки на ім'я ОСОБА_31 ;
-висновок експерта № 151 від 25.02.2015 р., згідно з яким залишкова вартість мобільного телефону марки «Samsung GT C33223» на момент скоєння крадіжки, станом на 14.01.2015 р., могла становити 411,13 грн.;
-лист за підписом директора ПТ «Ломбард «УМВК у Компанія» від 10.03.2015 р. за № 082, з якого вбачається, що договір застави на мобільний телефон марки «Samsung GT C33223» укладався з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_5 ;
-протокол пред'явлення особи для впізнання від 23.03.2015 р., відповідно до якого ОСОБА_30 впізнав особу, зображену на фото № 2, яка 15.01.2015 р. здала до ломбарду мобільний телефон; згідно з довідкою на фото № 2 зображено ОСОБА_7 ;
-протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2015 р. з ОСОБА_7 , згідно з яким останній розповів та показав на місці, яким чином ним було викрадено мобільний телефон ОСОБА_9 ;
-копію листа за підписом директора ПТ «Ломбард «УМВС і Компанія» від 05.03.2015 р. за № 078, відповідно до якого договір застави мобільного телефону марки «Нокіа» укладався з ОСОБА_6 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_6 ;
-висновок експерта № 298/15-21 від 04.03.2015 р., згідно з яким ринкова вартість мобільного телефону марки «Нокіа X-Dual», який був придбаний 07.02.2015 р., станом на 11.02.2015 р. складала 1423,58 грн.;
-протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2015 р., згідно з яким ОСОБА_7 розповів та показав на місцевості, яким чином він заволодів мобільним телефоном ОСОБА_10 , який в подальшому попросив ОСОБА_6 здати до ломбарду; також повідомив, що перш ніж передати мобільний телефон ОСОБА_6 , він дістав з мобільного телефону сім-карту та повернув її ОСОБА_10 ;
-протокол огляду місця події від 21.04.2015 р., з якого вбачається, що оглянуто квартиру АДРЕСА_7 , зафіксовано обстановку в квартирі, в ході проведення огляду місця події вилучено частину циліндрового механізму замка та слід взуття та слід пальців рук;
-протокол огляду місця події від 21.04.2015 р., згідно з яким в ході огляду автомобіля таксі було оглянуто ОСОБА_7 , у якого вилучено розвідний ключ, пласку викрутку, кусачки, два мобільних телефони марки «Нокіа»; у ОСОБА_6 вилучено пачку сигарет, запальничку, грошові кошти в сумі 2426, паспорт громадянина України на його ім'я, мобільний телефон марки «Нокіа»;
-висновок експерта № 533 від 21.05.2015 р., відповідно до якого слід взуття, вилучений при огляді місця події за фактом крадіжки з квартири ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_8 , залишений кросівком на ліву ногу, вилученим у ОСОБА_6 ;
-висновок експерта № 468 від 05.06.2015 р., згідно з яким залишкова вартість нетбуку марки «Aplle» могла складати 20235,75 грн., ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia» могла складати 270,00 грн.;
-висновок експерта № 168-т від 27.05.2015 р., відповідно до якого частина цилінрового механізму замка, вилучена 21.04.2015 р. під час огляду місця події за фактом крадіжки з квартири ОСОБА_13 по АДРЕСА_8 , зламана за допомогою групи предметів, до якої належить універсальний розвідний ключ, який був вилучений 21.04.2015 р. у ОСОБА_7 ;
-протокол огляду місця події від 15.04.2015 р., згідно з яким під час проведення огляду ОСОБА_7 у останнього виявлено та вилучено пакетик з полімерного матеріалу з речовиною рослинного походження зеленого кольору;
-висновок експерта № 479 від 23.04.2015 р., відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом самою 22,55 г у перерахунку на висушену речовину.
Аналізуючи показання обвинувачених, потерпілих та свідків, клопотання про допит яких було заявлене сторонами кримінального провадження, надані суду та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні факту заволодіння мобільним телефоном, належним ОСОБА_9 , не заперечував, зазначивши, що він з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та іншою дівчиною вживав спиртні напої, а коли ОСОБА_9 вирішила йти додому, забрав її мобільний телефон. В первинних показаннях обвинувачений повідомляв, що знайшов вказаний мобільний телефон на тролейбусній зупинці, проте в подальшому змінив свої показання та повідомив, що взяв вказаний мобільний телефон на столі в помешканні, де вони разом розпивали спиртні напої. Вказані показання обвинуваченого узгоджуються і з відомостями, отриманими в ході проведення з ним слідчого експерименту.
Факт подальшого збуту ОСОБА_7 викраденого мобільного телефону до ломбарду, окрім зізнавальних показань обвинуваченого, підтверджується й листом з ломбарду, показаннями свідка ОСОБА_32 та протоколом пред'явлення особи для впізнання.
Разом з тим, суд приймає до уваги наступне.
Згідно з наданими суду матеріалами 16.06.2006 р. Замостянським районним судом м. Вінниці ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі постанови Літинського районного суду Вінницької області від 06.10.2008 р. ОСОБА_7 був звільнений 14.10.2008 р. умовно-достроково з невідбутим покаранням 1 рік 2 місяці 13 днів. Згідно з положеннями ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України строк погашення судимості за вчинення тяжкого злочину складає 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового). Зі змісту ч. 5 ст. 90 КК України випливає, що якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново.
З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_7 за вироком від 16.06.2006 р. звільнився 14.10.2008 р. і в подальшому згідно з вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2015 р. вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, 11.09.2014 р., тобто до закінчення строку погашення судимості за злочин за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.06.2006 р., який мав настати 14.10.2014 р. Таким чином, строк погашення судимості за вироком від 16.06.2006 р. перервано 11.09.2014 р. у зв'язку з вчиненням нового злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Тобто, враховуючи положення примітки 1 до ст. 185 КК України, в діях ОСОБА_7 за даним фактом вбачаються ознаки повторності. Однак, згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. В ході судового розгляду кримінального провадження прокурор своїм правом на внесення змін до пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення не скористався. Зі змісту ч. 3 ст. 337 КПК України випливає, що суд може вийти за межі пред'явленого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Таким чином, зважаючи, що зміна правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 не покращує, а погіршує його правове становище, суд вважає, що підстави для виходу за межі пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення відсутні.
Також суд приймає до уваги, що підстави для ухвалення виправдувального вироку, встановлені ч. 1 ст. 373 КПК України, в судовому засіданні встановлені не були, а тому суд вважає за доцільне здійснювати розгляд кримінального провадження в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, згідно з яким останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), без кваліфікуючих ознак.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні також не заперечував факту заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_10 , даючи чіткі та послідовні показання стосовно обставин заволодіння вказаним мобільним телефоном. Вказані показання обвинуваченого узгоджуються з показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_11 .
Також обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що на час заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_6 присутній не був. Аналогічні показання дав і потерпілий ОСОБА_10 , який повідомив, що по дорозі до ломбарду вони зустріли ОСОБА_6 , якому ОСОБА_7 повідомив, що телефон належить йому (потерпілому) і попросив здати його до ломбарду. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_6 по дорозі до ломбарду чув прохання потерпілого, повторене декілька разів, щодо повернення йому мобільного телефону. Крім того, з протоколу проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_7 випливає, що перед тим, як передати мобільний телефон ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_7 дістав з нього сім-карту та передав її ОСОБА_10 .
Таким чином, твердження обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стосовно непричетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину суд оцінює критично і вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт обізнаності обвинуваченого ОСОБА_6 у належності переданого йому обвинуваченим ОСОБА_7 мобільного телефону. Також суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт обізнаності обвинуваченого ОСОБА_6 щодо неправомірного заволодіння обвинуваченим ОСОБА_7 вказаним мобільним телефоном. Дана обставина, окрім показань потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_11 , які повідомили, що потерпілий неодноразово просив повернути йому мобільний телефон, підтверджується і показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні повідомив, що він сказав ОСОБА_6 , що ОСОБА_21 заборгував йому гроші, тому він забрав у того мобільний телефон.
З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_7 за фактом заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_10 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно. Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за даним фактом охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 198 КК України, за ознаками заздалегідь не обіцяного збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Обвинувачений ОСОБА_7 , окрім наведеного, в судовому засіданні не заперечував факту здійснення крадіжки з помешкання ОСОБА_13 , повідомивши, що він разом з ОСОБА_6 пішов до квартири останнього, де проживають квартиранти. Поки ОСОБА_6 був з квартирантами, він піднявся на 4-й поверх, де пошкодив замок і проник до квартири. Потім до нього приєднався ОСОБА_6 , якому він передав викрадені ноутбуки. Обвинувачений ОСОБА_6 вказаної обставини не заперечував, повідомивши, що коли він піднявся до ОСОБА_7 , він зрозумів, що той вчиняє крадіжку, оскільки раніше вони вже вчиняли злочини. Крім того, суд приймає до уваги, що під час огляду місця події 21.04.2015 р. у ОСОБА_7 було вилучено знаряддя злочину, яким згідно з висновком експерта № 168-т від 27.05.2015 р. було здійснено пошкодження замка до вхідних дверей помешкання ОСОБА_13 . Крім того, згідно з висновком експерта № 533 від 21.05.2015 р. слід взуття, вилучений з квартири ОСОБА_13 залишений кросівком на ліву ногу, вилученим у ОСОБА_6 .
Про наявність умислу на вчинення крадіжки з проникненням, на думку суду, свідчить і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_7 заздалегідь заготував знаряддя злочину, за допомогою яких здійснив пошкодження замка вхідних дверей помешкання ОСОБА_13 .
З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за фактом викрадення майна ОСОБА_13 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також з проникненням у житло.
Обвинувачений ОСОБА_7 також не заперечував факту вилучення в нього наркотичної речовини. Дана обставина, окрім показань ОСОБА_7 підтверджується протоколом огляду місця події, а також висновком проведеної судово-хімічної експертизи, згідно з яким вилучена у ОСОБА_7 речовина рослинного походження є наркотичним засобом - канабісом. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що знайшовши вказану речовину, він усвідомлював, що це канабіс. Відповідного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання наркотичних засобів у ОСОБА_7 на час вилучення канабісу не було.
З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_7 за даним фактом охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених, їхнє ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують їх покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив ряд умисних, в тому числі й тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте у вчиненому розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку в лікаря-нарколога у зв'язку з вживанням канабіоїдів, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває. Разом з тим, суд приймає до уваги, що завдані потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_13 збитки не відшкодовані.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, при цьому суд враховує, що ОСОБА_6 за вчинення тяжкого злочину розкаявся, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Разом з тим, суд приймає до уваги, що завдані потерпілому ОСОБА_13 збитки не відшкодовані.
Посилання прокурора на ту обставину, що обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 оголошено про нові підозри, як на обставини, що негативно характеризують обвинувачених та свідчать про їх схильність до вчинення злочинів, суд відповідно до ч. 1 ст. 88 КПК України до уваги не приймає, оскільки сторона захисту згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 88 КПК України не погодилась, щоб вказані докази були визнані допустимими.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжуються покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочинів.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, осіб обвинувачених, які вчинили новий злочин в період непогашеної судимості за вчинення умисного тяжкого злочину, враховуючи обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених, суд вважає, що виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства не можливе, а покаранням, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, що передані на зберігання потерпілим, слід залишити останнім.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України витрати за проведення криміналістичних досліджень слід покласти на обвинувачених.
Цивільний позов законного представника потерпілого підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2015 р. більш суворим призначеним покаранням визначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2015 р. з призначеними покараннями за ч. 2 ст. 309 та ч. 3 ст. 185 КК України визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залити утримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 21.04.2015 р.
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ст. 198 КК України, та призначити покарання:
- за ст. 198 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залити утримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 21.04.2015 р.
Речові докази: сім-карту оператора стільникового зв'язку «Life», що знаходяться в матеріалах справи - залишити при справі.
Речові докази: запаховий слід, два сліди пальців рук, слід взуття, циліндровий механізм, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.
Речові докази: ноутбукb марки «Lenovo», «Dell», «Asus», «MacBook», мобільний телефон марки «Nokia», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_13 , - залишити останньому.
Речові докази: розвідний ключ, кусачки, кросівки, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.
Речові докази: грошові кошти в сумі 2426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) грн., що знаходяться на депозитному рахунку Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, - звернути в дохід держави.
Речові докази: два мобільних телефони марки «Nokia», що знаходяться в камері зберігання речових доказів Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, - звернути в дохід держави.
Речові докази: речовину рослинного походження, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках на користь держави 1538 (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім) грн. 48 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.
Стягну з ОСОБА_7 на користь:
- держави 921 (дев'ятсот двадцять одну) грн. 30 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень;
- ОСОБА_12 1423 (одну тисячу чотириста двадцять три) грн. 58 коп. матеріальної шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими - в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя: