13 серпня 2015 рокусправа № 804/3023/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про скасування рішення, відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання рішення № 507 від 30.01.2015 р. таким, що порушує право згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_1 на приватизацію займаної квартири; скасування рішення № 507 від 30.01.2015 р.; відшкодування моральної шкоди в сумі 3000грн.; зобов'язання КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів, передбачених цим Законом, щодо приватизації квартири, яку позивач займає на підставі ордера № 1031 від 17.08.1992р.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішенням відповідача про відмову в передачі в приватну власність шляхом приватизації квартири та зазначає, що має права отримати у власність квартиру шляхом приватизації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015р. провадження у справі закрито, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачеві роз'яснено право звернення до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга обґрунтована тим, що вказаний спір, у відповідності до ст..17 КАС України, має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про закриття провадження у справі прийшов до висновку, що порушенні позивачем питання, які пов'язані з приватизацією квартир, відносяться до житлових прав, спір про які має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Предметом даного спору є правомірність та обґрунтованість рішення відповідача, яке вже прийнято за результатами розгляду заяви про приватизацію квартир та яке, як зазначено вище, стосується житлового права позивача (а.с. 7).
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно-правовий спір.
В даному випадку, між сторонами виник спір, предметом оскарження якого є рішення КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири.
Відповідно до ст.9 ЖК України право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, належить до житлових прав громадян.
Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту житлових прав, які позивач вважає порушеними.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на те, що вказаний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, оскільки приписами пункту 1 частині 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлює правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства.
При цьому, згідно із п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Таким чином позивач не позбавлений можливості порушити питання про визнання неправомірним рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, під час вирішення справи у порядку цивільного судочинства.
Про необхідність розгляду справ компетентним судом йдеться і в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014р. №210530а14.
Таким чином, вирішення правовідносин визначений у вказаній позовній заяві належить в порядку цивільної юрисдикції, розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ст.17 цього Кодексу, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції з додержанням норм процесуального права прийняв рішення про закриття провадження у справі, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про скасування рішення, відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення складено 13 серпня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник