10 серпня 2015 рокусправа № 324/1031/15-а (6-а/324/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області на ухвалу Пологівського районного суду Запорізькій області від 02 червня 2015 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 16.09.2011 року по справі № 2а-1657/2011 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії,-
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Пологівського районного суду від 16 вересня 2011 року у справі № 2а/1657/2011 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії.
Ухвалою Пологівського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2015 року подання державного виконавця задоволено. Змінено порядок та спосіб виконання постанови суду з зобов'язання на стягнення додаткової пенсії.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні подання у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
16.09.2011 року Пологівським районним судом Запорізькій област винесено постанову по справі №2-а/1657/11 за адміністративним ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії якою адміністративний позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області провести ОСОБА_1 виплату додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 49, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком обрахованих відповідно до чю1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20 жовтня 2010 року по 22 липня 20111 року включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На виконання вказаної постанови суду 21 листопада 2011 року видано виконавчий лист, який прийнято до виконання відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. Боржником рішення суду не виконано.
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з правових позицій з цього питання Верховного Суду України, які викладені останнім у постановах від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-506а14, 17 лютого 2015 року № 21-622а14, та полягають у наступному.
Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Посилання ВДВС на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтею 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).
Таким чином, відсутні правові підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена управлінням ПФУ після надходження відповідних сум із державного бюджету.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що для відновлення права позивача на пенсію, визначеної ст.ст. 49,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд першої інстанції, прийняв постанову про зобов'язання органу ПФУ провести виплату додаткової пенсії в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_1 пенсії за спірний період судами не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до незаконного судового рішення, тому ухвалу суду від 02 червня 2015 року слід скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області - задовольнити.
Ухвалу Пологівського районного суду Запорізькій області від 02 червня 2015 року по справі №324/1031/15-а - скасувати.
У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Пологівського районного суду від 16 вересня 2011 року у справі № 2а/1657/2011 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко