12 серпня 2015 рокусправа № 208/910/15-а(2-а/208/65/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 16 березня 2015 року у справі № 208/910/15-а (2-а/208/65/15) за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська (далі - Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач-2), у якому просив визнати неправомірними дії Відповідача-2 щодо відмови у нарахуванні надбавки до пенсії на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вислугою років у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних та зобов'язати Відповідача-2 здійснити нарахування та виплату таких виплат, починаючи з квітня 2014 року.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 березня 2015 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав свою правову позицію по справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 07.04.2014 року отримує пенсію за вислугу років як військовослужбовець, є непрацюючим та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
На утриманні Позивача перебуває його син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до довідки Дніпродзержинського індустріального коледжу державного вищого навчального закладу «Українського державного хіміко-технологічного університету» № 20 від 30.06.2014 року навчався на денному відділенні з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2014 року.
Станом на 01 вересня 2014 року навчається на денному відділенні ДВНЗ «Українського державного хіміко-технологічного університету. (а.с.6)
З 01.10.2012 р. виплата надбавки на утриманців до пенсії за вислугою років ОСОБА_1 були скасовані у зв'язку з досягненням сином повноліття.
26 листопада 2014 року Позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в дніпропетровській області із заявою про перерахунок його пенсійного забезпечення та нарахування надбавки до пенсії у розмірі 50 % прожиткового мінімуму.
Листом від 30.12.2014 р. № 30785/10101 Позивачу було відмовлено у призначенні до пенсії надбавки на утримання неповнолітнього члена сім'ї. (а.с.7)
Незгода Позивача з діями Відповідача щодо відмови в призначенні надбавки до пенсії на утримання неповнолітнього члена сім'ї у розмірі 50 % прожиткового мінімуму з квітня 2014 року та зобов'язання здійснити призначення та виплату такої надбавки і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи в призначенні надбавки до пенсії на утримання неповнолітнього члена сім'ї у розмірі 50 % прожиткового мінімуму відповідач виходив з того, що студенти не відносяться до кола непрацездатних членів сім'ї, а тому підстави для нарахування надбавки, передбаченої п. “а” ч.1 ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача, та вважає за необхідне зазначити і наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Згідно зі ст. 30 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, до якої відсилає ст. 16 цього ж Закону, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що у статті 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” дається посилання на статтю 30 зазначеного Закону в цілому, а не окремої її частини, а тому право на отримання надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, виникає при наявності серед членів сім'ї не лише осіб, визначених частиною 4 статті 30 цього Закону, але і усіх інших осіб, зазначених у цій статті.
Таким чином, стаття 30 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає перелік осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, разом з тим у контексті ст. 16 цього ж Закону, ті ж особи вважаються непрацездатними членами сім'ї та на їх утримання нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам.
Зазначений висновок обґрунтовується й Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 від 3 червня 1999 року, у мотивувальній частині якого зазначено, що “утриманцями військовослужбовця можуть вважатись і члени його сім'ї, які належать до кола утриманців годувальника, визначеного Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Цивільним кодексом Української РСР та іншими законами. Виходячи з положень цих нормативних актів до категорії “член сім'ї”, який перебуває на утриманні військовослужбовця, можна віднести дітей та інших членів сім'ї віком до 18 років; членів сім'ї, які є вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами; членів сім'ї, які визнані у встановленому порядку непрацездатними через хворобу чи є такими за віком; працездатних членів сім'ї, які займаються такими видами трудової діяльності, як догляд за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною - інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, тощо”. У пункті 3 резолютивної частини зазначеного Рішення діти віком до 18 років, непрацездатні та члени сім'ї, які є студентами, у рівній мірі віднесені до кола утриманців військовослужбовця.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплати Позивачу надбавки до пенсії на утримання неповнолітнього члена сім'ї у розмірі 50 % прожиткового мінімуму з квітня 2014 року та зобов'язання здійснити нарахування та виплату відповідних сум.
У межах доводів апеляційних скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області- залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 16 березня 2015 року у справі № 208/910/15-а (2-а/208/65/15)- залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва