05 серпня 2015 рокусправа № 1170/2а-280/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 1170/2а-2080/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0001232330, в частині, якою ТОВ "Агроспецсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 10557152,00 грн. та за штрафними санкціями - в сумі 5289930,75 грн., №0001262330, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 867656,00 грн., №0001242330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 17884485,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 4471122,00 грн., №0001461730, в частині, якою визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2015,70 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями - в сумі 711,61 грн. У задоволенні інших частин позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ "Житниця", ПП "Інбуд", ТОВ "Компанія "Агрокомплекс", ТОВ Холдингова компанія "Агротехтрейд", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Агронікс-М", ТОВ "ОСОБА_2 -Л", ТОВ "ТД "Укрпостач", ТОВ "Епоха-Агро", ТОВ "Євротурбіна", ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4О, повернення попередньої оплати за непоставлену продукцію по контрагенту СЗАТ «Миколаївське», порушення правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та комунального податку, що було виявлено в ході планової виїзної перевірки позивача.
Представники позивача в судовому засіданні просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку відповідача.
Видами діяльності ТОВ "Агроспецсервіс" за КВЕД є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (46.21), оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (46.36), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), оптова торгівля хімічними продуктами (46.75), неспеціалізована оптова торгівля (46.90).
Посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт від 25.08.2011 р. за № 88/23-30/23693922 (далі - ОСОБА_5 перевірки).
ОСОБА_5 перевірки встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року, в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 17884485 грн.; п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в наслідок чого занижено податку всього на суму 10602569 грн.; п.1.7 ст.1, пп.7.4.1,пп..7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у періоді, що перевірявся на загальну суму 364 157 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 867 656 грн.; пп.3.1.1 та пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 та пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.6.3.1,6.3.2,6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.6.5.1,6.5.2 п.6.5 ст.6, пп.8.1.1,8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9,п.19.2 (а) ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за 2010 рік на загальну суму 4862,17 грн.(Т.1, а.с.32-149).
Як вбачається з ОСОБА_5 перевірки, підставою для таких висновків в частині завищення валових витрат та податкового кредиту є твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій з контрагентами. Щодо заниження податку з доходів фізичних осіб, податковий орган зазначив, що позивач у квітні 2010 р. необґрунтовано застосував податкову соціальну пільгу до осіб, місячний оподатковуваний дохід яких перевищив законодавчо встановлений прожитковий мінімум, помножений на 1,4, а також до осіб, які були зареєстровані як підприємці та які користувались пільгою більше ніж у одного працедавця.
13 вересня 2011 року на підставі ОСОБА_5 перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001232330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 10602569,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 5301285,00 грн., №0001242330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 17884485,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 4471122,00 грн., №0001262330, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 867656,00 грн., №0001461730, яким встановлено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та штрафна санкція за основним платежем у розмірі 4862,17 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1215,54 грн. (т.1 а.с. 18-21).
Також судом встановлено, що позивачем в вересні 2010 року було укладено договір купівлі-продажу насіння соняшнику урожаю 2010 року з ТОВ "ТД "Укрпостач" (Т.1,а.с.150). 28 вересня 2010 року між тими самими сторонами було укладено Додаткову угоду, якою внесені зміни до вищевказаного договору щодо кількості та ціни товару (Т.1,а.с. 161).
Фактичне виконання вказаної угоди позивача з ТОВ "ТД "Укрпостач" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2, а.с.171-175; Т.12 а.с.144, Т.10 а.с.150-179,181-218, 221; Т.12 а.с.145, Т.3 а.с.19-20, 21, 23-24, 30, 55-57; Т.12 а.с.88-89; Т.13 а.с.165, 169, 171, 173, 174, 178, 236, 237, 240). За наслідками вказаного правочину позивачем сформовано податковий кредит на суму 5376577,00 грн та віднесено до валових витрат 26882888,00 грн.
30 вересня 2009 року між позивачем та ТОВ "Компанія "Агрокомплекс" було укладено договір купівлі-продажу насіння соняшника урожаю 2009 року, за яким позивач виступав як покупець (Т.1,а.с.151).
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "Компанія "Агрокомплекс" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.11,а.с.3-12, Т.10, а.с. 64, 66, 69-70, 73-74, 98-106, 129-131; Т.11, а.с.13, Т.2 а.с. 232-235, Т.3 а.с. 17, 40, 44-46, 58-62; Т.12, а.с.139; Т.13, а.с.185, 203, 206, 209, 210, 216, 219, 221, 222, 231, 235; Т.14,а.с.6,10,11). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 27163,00 грн та валові витрати в сумі 135817,00 грн.
05 липня 2010 року між позивачем та ТОВ Холдингова компанія "Агротехтрейд" було укладено договір купівлі-продажу насіння соняшника (Т.1,а.с.154-157). Позивач виступив як покупець.
Фактичне виконання вказаної угод позивача з ТОВ Холдингова компанія "Агротехтрейд" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2,а.с.74-75, Т.10, а.с.107-128; Т.11, а.с.39, Т.2 а.с.188, 191, 196-197, 203, 208, 211, 213-215, 218, 222-225, 229; Т.3, а.с.7,9 -12,16; Т.13,а.с.169,173,178,180-181,235). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 2407584,00 грн. та валові витрати в сумі 12037916,00 грн.
22 вересня 2010 року між позивачес та ТОВ "Агромарин -М" було укладено договір поставки насіння соняшника урожаю 2010 року (Т.1, а.с.163-162). При цьому, 22 вересня 2010 року до даного договору було укладено додаткову угоду №1 щодо кількості та ціни товару. Позивач виступив покупцем товару.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "Агромарин -М" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2 а.с. 22, 24-39, 76-80, Т.10, а.с. 132-149, Т.2, а.с.181, 183, 192-193, 200, 204, 209, а.с.212, 219, 230; Т.3 а.с.13, 35, 69; Т.13, а.с.167, 173, 176, 239). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 635404,00 грн. та валові витрати в сумі 32006195,00 грн.
У травні, червні, липні, вересні 2010 року позивачем у ТОВ "Житниця" було придбано насіння соняшника.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "Житниця" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2, а.с.52-55, 116-126; Т.12, а.с.103-104, 117, Т.10, а.с.56-63, 65, 67-68, 71-72, 74-92, Т.2,а.с. 236-250; Т.3,а.с.1-2, 8, 44-45, 47; Т.12, а.с.100-102; Т.12, а.с.141; Т.13, а.с. 179, 184, 185, 205, 208, 209, 210, 215, 219, 221, 223, 225, 228, 230-231, 235; Т.14, а.с.12-13). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 405258,00 грн. та валові витрати в сумі 2026290,00 грн.
У листопаді 2010 року позивачем у ТОВ "Агронікс-М" було придбано насіння соняшника.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "Агронікс-М" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2, а.с. 81-89; Т.12, а.с.123, Т.10, а.с. 247-255, Т.2, а.с. 177-179, 201, Т.4 а.с.116-128, Т.7, а.с.5-18). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 235653,00 грн. та витрати в сумі 1178264,00 грн.
У грудні 2010 року позивачем у ТОВ "ОСОБА_2 -Л" було придбано насіння соняшника.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "ОСОБА_2 -Л" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2, а.с.90-91, 168-170, Т.10., а.с.219-220, 222-224, Т.3, а.с.19; Т.12, а.с.86-87; Т.13,а.с.188, 194; Т.14, а.с.2,). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 146365,00 грн. та витрати в сумі 731824,00 грн.
У листопаді, грудні 2010 року позивачем у ТОВ "Епоха-Агро" було придбано насіння соняшника.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ "Епоха-Агро" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.11, а.с.14-37, Т.10, а.с.181, 225-246; Т.11, а.с.38, Т.2 а.с.176, 182, 186; Т.3 а.с.29, 41, 63, 20, 30, 32-33, 37, 49-52, 57, 67-68, 70-73; Т.12, а.с.88-99; Т.13, а.с.165, 167; Т.14, а.с.3,18-19). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 1760224,00 грн. та витрати в сумі 25052087,00 грн.
У квітні та липні 2010 року позивачем було придбано у ПП „Інбуд" з'ємники, аерозоль Loctite, фільтр тосолу А77544 (WF20171), привод JD 39299, генератор 11.203.566, строп 4СК1 16,0/4000.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ПП „Інбуд" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2, а.с.67; Т.11,а.с.40-44, Т.10, а.с. 93-97 Т.12, а.с.116, 167; Т.13, а.с.189, 201-202, 225; Т.14, а.с.14 ). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 2584,00 грн. та витрати в сумі 8763,00 грн.
На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ПП "Інбуд" товару, позивачем надано відповідні видаткові та податкові накладні (Т.13, а.с.38-51).
На посвідчення факту транспортування придбаного у вищезазначених контрагентів товару до місця їх подальшої реалізації та переробки в матеріалах справи знаходяться відповідні товарно-транспортні накладні.
На виконання вищезазначених договорів поставки позивач реалізував придбане у ТОВ "Житниця", ТОВ "Компанія "Агрокомплекс", ТОВ Холдингова компанія "Агротехтрейд", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Агронікс-М", ТОВ "ОСОБА_2 -Л", ТОВ "ТД "Укрпостач", ТОВ "Епоха-Агро" насіння соняшника відповідно до договорів поставки між позивачем та ТОВ „Креатив Постач" та ЗАТ „Креатів", в яких позивач виступав як постачальник (Т.6, а.с.173-213, Т.9, а.с.14-46, 65-89, 120-158, 193-245; Т.12, а.с.147-155, 205-250; Т.13, а.с.1-36; Т.14,а.с.38-139).
Як вбачається з договорів позивача з ТОВ „Креатив Постач" та ЗАТ „Креатів" у сукупності із товарно-транспортними накладними, перевезення насіння соняшника, яке придбавалось ним у ТОВ "Житниця", ТОВ "Компанія "Агрокомплекс", ТОВ Холдингова компанія "Агротехтрейд", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Агронікс-М", ТОВ "ОСОБА_2 -Л", ТОВ "ТД "Укрпостач", ТОВ "Епоха-Агро" та поставлялося на користь ТОВ „Креатив Постач" та ЗАТ „Креатів", здійснювалось перевізниками безпосередньо на виробничі потужності, що належали останнім як споживачам цього товару.
У жовтні 2010 року позивач придбав у ТОВ „Євротурбіна" гідроциліндр 80/55-560.
Фактичне виконання вказаних угод позивача з ТОВ «Євротурбіна" та їх оплата підтверджується наданими видатковими накладними та податковими накладними, платіжними документами (Т.2,а.с.73, Т.10,а.с.256, Т.13,а.с.37). За взаємовідносинами з вказаним контрагентом позивач сформував податковий кредит в сумі 517,00 грн. та витрати в сумі 2583,00 грн. Придбані у ТОВ "Євротурбіна" запасні частини в подальшому позивачем були реалізовані ПП "Агрофірма Митрофанівська", що посвідчується відповідною видатковою та податковою накладною (Т.13,а.с.35-36).
01 квітня 2010 року між позивачем та ПП ОСОБА_4 укладено договір надання маркетингових послуг №001, предметом якого є проведення виконавцем маркетингових досліджень за напрямками, визначеними у договорі, зокрема: продаж цукру (Т.1, а.с.152-153). Для посвідчення факту отримання таких послуг позивачем надано акт здачі-прийняття виконаних робіт (Т., а.с.15) та копію платіжного доручення №130 від 07.04.2010 р. (Т. 3, а.с. 64) . Податковий кредит за спірними правовідносинами позивачем не формувався, натомість до валових витрат віднесено 39588,00 грн. На підтвердження результату використання цих послуг, позивачем надано договір купівлі-продажу цукру, укладеного ним з ТОВ "Інтерлексіс" (Т.13,а.с.155-156).
27 квітня 2010 року та 16 березня 2010 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір надання посередницьких послуг №27/4, предметом якого є надання посередницьких послуги в торгівлі сільськогосподарською продукцією (Т.1,а.с.158-160; Т.13,а.с.112-114). Отримання послуг за вищезазначеним договором позивач підтверджує актами здачі-прийняття виконаних робіт (Т.2,а.с.17) та відповідним звітом (Т.13, а.с.115). Податковий кредит за взаємовідносинами із вказаним контрагентом не формувався, до валових витрат віднесено 235723,00 грн. Розрахунок за надані послуги ТОВ "Агроспецсервіс" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчить відповідне платіжне доручення (Т.3,а.с.64,Т.13,а.с.153-154).
На підтвердження використання посередницьких послуг у господарській діяльності позивача, завдяки яким він реалізував товару (цукру) на загальну суму 4956975,00 грн. контрагентам-покупцям: ТОВ "Кіровоградоптсервіс", УМОТБ Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств, ТОВ "ГУТ", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ЗАТ "Шполянський завод продтоварів", ТОВ ВКФ "КОРАДО-ІМПЕКС", ТОВ "Принцеса енд компані", ТОВ "АПК"Розкішна", до справи було долучено договори та видаткові накладні (Т.13,а.с.116-152) про реалізацію даного товару (цукру).
У вересні 2010 року ТОВ „Агроспецсервіс", отримало від СЗАТ „Миколаївське" податкові накладні №18 від 15 вересня 2010 року та № 14 від 30 вересня 2010 року на загальну суму 1525040,00 грн, на підставі яких сформувало податковий кредит на суму ПДВ 254173,33 грн.
У жовтні 2010 року СЗАТ „Миколаївське" було повернуто позивачеві частину попередньої оплати за товар (сільськогосподарську продукцію) в сумі 272500 грн. Відтак, позивач втратив право на формування податкового кредиту за вказаними взаємовідносинами на суму 45417,00 грн.
У квітні 2010 року працівникам ТОВ „Агроспецсервіс" була нарахована заробітна плата двома розрахунково-платіжними відомостями, сума яких у сукупності перевищила розмір суми доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги, була проведена доплата за січень-березень 2010 року з метою приведення заробітної плати працівників за попередні періоди до рівня мінімальної (Т. 13, а.с. 99).
Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з контрагентами не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. В частині нарахування податку з доходів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано збільшено грошові зобов'язання позивача відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки умовою для набуття права на податкову соціальну пільгу є сума доходу, отримана у звітному періоді.
Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
ОСОБА_5 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
ОСОБА_5 з п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
ОСОБА_15 формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
ОСОБА_5 з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу валових витрат та податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з контрагентами сформовано з дотриманням Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та його контрагентами підтверджено долученими до справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також встановлено використання придбаних товарів і послуг у господарській діяльності позивача.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність формування позивачем валових витрат та віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відносно податкового повідомленням-рішенням №0001232330, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 45417,00 грн. суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції що згідно матеріалів справи не вбачається самостійного коригування позивачем показників у податковій звітності за жовтень 2010 року і у наступних (доперевірочних) податкових періодах у зв'язку з поверненням у жовтні 2010 року СЗАТ „Миколаївське" частини попередньої оплати за товар (сільськогосподарську продукцію) в сумі 272500 грн.
Отже, спірні податкові повідомлення-рішення №0001242330 та № НОМЕР_1 повністю та № НОМЕР_2 частково є протиправними.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року №0001461730, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
ОСОБА_5 підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб", податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Доходом, у свою чергу, є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами ( пункт 1.2. статті 1 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб").
Пункт 1.7. статті 1 вказаного Закону визначає звітний податковий період як проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються.
ОСОБА_5 підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону №889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Пунктом 19.2 ст.19 Закону України №889-ІV визначено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Максимальний дохід, до якого у 2010 році застосовувалась податкова соціальна пільга, становив 1220 грн. ( 896,00 грн. х 1,4=1216,60 грн.) та округлено до найближчих 10 гривень).
З аналізу вказаних норм встановлено, що визначальною умовою для набуття особою права на податкову соціальну пільгу є сума доходу, отримана такою особою у відповідному звітному періоді. При цьому законом не встановлено застережень щодо виключення з доходу особи сум, нарахованих (доплачених) такій особі у звітному періоді за попередні періоди.
За таких умов суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, щодо відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення в частині заниження позивачем сум податку на доходи фізичних осіб за квітень 2010 року на 2831,64 грн. щодо працівників ТОВ „Агроспецсервіс“ ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18Л, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22Г, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_26Г, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_32, ОСОБА_2, ОСОБА_33, та заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на суму 14,83 грн внаслідок застосування ТОВ „Агроспецсервіс" податкової соціальної пільги до доходів ОСОБА_34 (Т. 1, а.с. 138).
Також, в спірному податковому повідомленні-рішенні позивачеві протиправно донараховано податкові зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на суму 122,10 грн. внаслідок того, що до доходів ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_10 у квітні 2010 року позивачем було протиправно застосовано податкову соціальну пільгу після припинення трудових відносин таких осіб з ТОВ „Агроспецсервіс". Матеріали справи містять заяви про застосування податкової соціальної пільги від вказаних осіб (Т.5,а.с. 225-230).
У відповідності з підпункту 6.3.2. пункту 6.3 Закону платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Відповідно до пункту 6 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2035, якщо платник податку прийняв рішення про зміну місця отримання (застосування) пільги або втратив право на її отримання, він подає працедавцю за попереднім місцем застосування пільги заяву за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією. Заява про відмову від застосування пільги не подається у разі, коли платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, зазначених у підпунктах "а" - "д" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону.
У разі отримання працедавцем заяви про відмову від пільги вона не застосовується до доходів платника податку у вигляді заробітної плати за місяць, в якому працедавець отримав заяву (пункт 8 цього Порядку).
Зміст вказаних правових норм встановлює, що юридичним фактом з яким законодавець пов'язує припинення застосування податкової соціальної пільги є заява працівника про відмову від такої пільги.
Разом із тим, вказаними нормами не встановлено, що норми пункту 8 Порядку поширюються також на платників податку, які припинили трудові відносини з працедавцем, однак не подали заяви про відмову від застосування податкової соціальної пільги.
Відностно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд апеляційної інстанції зазначає що підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено обмеження для застосування податкової соціальної пільги до доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, сам по собі факт реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності, за умови відсутності доходів від такої діяльності, згідно положень Закону не є перешкодою для отримання такою особою податкової соціальної пільги, оскільки під час перевірки не встановлено факт отримання доходів від підприємницької діяльності вказаними працівниками позивача. За таких осбатвин суд апеляційної інстанції погоджується з рішення суду першої інстанції про протиправність висновку відповідача щодо не утриманого податку з доходів в розмірі 847,21 грн.
Актом перевірки позивача встановлено що позивач безпідставно застосував податкову соціальну пільгу до доходів ОСОБА_13, оскільки така особа користувалась пільгою більше, ніж у одного працедавця. За цим фактом відповідач дійшов висновку про заниження ТОВ „Агроспецсервіс" податку на доходи фізичних осіб в сумі 521,39 грн (Т.1, а.с. 140).
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_13 подала до ТОВ „Агроспецсервіс" заяву про застосування податкової соціальної пільги, в якій зазначила, що їй відомо про застосування податкової соціальної пільги за одним місцем нарахування (виплати) місячного доходу у вигляді заробітної плати (Т. 5, а.с. 22).
Відтак, позивач у встановленому законом порядку відображав у складі податкової звітності факт отримання заяви від ОСОБА_13 про застосування податкової соціальної пільги, а також подавав щоквартально у податковий орган розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку із зазначенням ідентифікаційного номера працівника та факту застосування щодо її заробітної плати податкової соціальної пільги.
Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
При цьому, згідно статті 25 КЗпП України, при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Відтак, позивач не мав права як працедавець вимагати від працівника довідок про те, що ОСОБА_13 користується податковою соціальною пільгою у іншого працедавця, а з будь-яких інших джерел дізнатися цю інформацію - не мав можливості.
Відповідно до вимог підпунктів 6.3.1-6.3.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного інформування платників податку про наявність порушень ними норм підпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.
Працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.
Таким чином, на підставі отриманої від платника податку заяви, працедавець зобов'язаний застосовувати соціальну пільгу з моменту одержання такої заяви. Оскільки законодавством не передбачено обов'язку працедавця перевіряти те, чи користується працівник податковою соціальною пільгою деінде, до нього не може бути застосовано відповідальність за порушення такими працівниками вимог закону щодо отримання податкової соціальної пільги. Така відповідальність повинна застосовуватися до самих працівників - платників податку, а не на роботодавця - податкового агента.
З положень Порядку інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2003р. №461, вбачається, що податковий орган, виявивши порушення щодо застосування податкової соціальної пільги, повідомляє платника податку про наявність такого порушення та про втрату права на застосування податкової соціальної пільги. Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання такого повідомлення на адресу позивача.
Із зазначеного вище вбачається, що обов'язок контролювати дотримання платниками податків вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" покладено саме на органи податкової служби, тому позивач не повинен нести відповідальність за порушення найманими працівниками вимог підпункту 6.3.1 пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що виключає наявність підстав для донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 521,39 грн.
У спірному податковому повідомленні-рішенні позивачеві донараховане податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 525,00 грн за наслідками правовідносин з ФОП ОСОБА_14
Так, 05 липня 2010 року позивачем здійснено передоплату на користь вказаного суб'єкта господарювання на суму 3500,00 грн за насоси UDOR. Вказаний товар позивач отримав згідно видаткової накладної № 19 від 08 листопада 2010 року.
Оскільки ФОП ОСОБА_14 перебувала у статусі платника єдиного податку, ТОВ „Агроспецсервіс" відобразило цей факт у податкових розрахунках ф.1ДФ за ознакою "42" - Дохід, виплачений самозайнятій особі», без нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб. При проведенні перевірки відповідачем виявлено, що державну реєстрацію ФОП ОСОБА_14, яка померла 02 липня 2010 року, скасовано 02 серпня 2010 року (Т.1,а.с. 141).
З огляду на викладене, за відсутності факту встановлення особи, яка отримала дохід від операцій з ТОВ „Агроспецсервіс" замість померлої ФОП ОСОБА_14, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо передчасності висновку податкового органу про донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб на суму 525,00 грн.
Таким чином, загальна сума протиправно визначених відповідачем за податковим повідомленням-рішенням №0001461730 від 13 вересня 2011 року грошових зобов'язань становить 2015,70 грн. Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про протиправне донарахування позивачеві штрафних санкцій на суму 503,93 грн. пропорційно сумі основного зобов'язання.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 1170/2а-2080/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 10 серпня 2015 р.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко