Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Головуючий у 1 інстанції - Єфанова О.В.
"12" серпня 2015 р.справа № 804/6645/15
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети “Правда”, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 р. у справі № 804/6645/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2015 року №0000742201.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажмодуль" з питання достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по податковій декларації за 3 квартал 2014 року у розмірі 444 413,00 грн., за результатами якої складено акт №287/221/23363946 від 27.01.2015 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 року №0000742201 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96 617,90 грн. Позивач сформував податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами у відповідності до Податкового кодексу України, факт руху товарно-матерільних цінностей підтверджується наданими документами, а реальне придбання товару доведено.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протипраним та скасувано податкове повідомлення - рішення від 06.05.2015 року №0000742201, що винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, а саме - завищено податковий кредит у 3 кварталі 2014 року за рахунок нереальності придбання товарів, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за 3 квартал 2014 року.
Посилається на відсутність документів підтверджуючих якість та відповідність Стандартам та Технічним умовам товару отриманого контрагентами позивача від їх контрагентів.
Зазначає про не взяття до уваги судом першої інстанції довідки від 15.12.2014 року №4806/2203/23370082 “Про результати проведення зустрічної звірки ПП “Арболет” щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ “Проф ОСОБА_2” за період липень 2014 року, ТОВ “Укрбудресурси-Зміїний” за період серпень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку” та податкової інформації з АІС «Податковий блок» щодо господарської діяльності контрагентів позивача з їх контрагентами.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 15.01.2015 року по 21.01.2015 року посадовими особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажмодуль" з питання достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по податковій декларації за 3 квартал 2014 року у розмірі 444413,00 грн., за результатами якої складено Акт №287/221/23363946 від 27.01.2015 року, в якому встановлено порушення позивачем: п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за 3 квартал 2014 року на суму 104 427,00 грн.
За результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000262201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 104 427,00 грн.
В результаті адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДВС у Дніпропетровській області від 15.04.2015 року №4060/10/04-36-10-0709 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000262201 в частині 7 809,10 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 року №0000742201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96 617,90 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що фактично податкові зобов'язання донараховані ТОВ "Спецмонтажмодуль" на підставі висновків про вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спецмехмет», ПП «Арболет».
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2014 р. між позивачем і ПП “Арболет” укладений Договір поставки №1/07/14. Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № 1/07/14, - Постачальник (ПП "Арболет”) зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ "Спецмонтажмодуль") прийняти і оплатити електротехнічне обладнання, згідно з специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до Специфікації від 15.07.2014 р. до Договору № 1/07/14 від 15.07.2014р. сторони дійшли згоди щодо поставки електродвигунів 2В280М8У2 у кількості 6 шт. на загальну суму 390002,40 грн., у тому числі ПДВ 65000,40 грн.
Фактичне отримання позивачем товару - електродвигунів 2В280М8У2 у кількості 6 шт. підтверджується наступними документами: видатковими накладними № 280814-1 від 28.08.2014 р. на суму 195 001,20 грн. (3-й двигуна); № 050914-2 від 05.09.2014 р. на суму 195 001,20 грн. (3-й двигуна); довіреностями на отримання електродвигунів № 180 від 28.08.2014 р. (3-й двигуна); № 205 від 05.09.2014 р. (3-й двигуна); податковими накладними: № 10 від 28.07.2014 р. на суму 117 000, 72 грн., у т. ч. ПДВ19 500,12 грн.; № 16 від 28.08.2014 р. на суму 78 000,48 грн., у т. ч. ПДВ 13 000,08 грн.; № 17 від 29.08.2014 р. на суму 58 500,36 грн. у т. ч. ПДВ 9 750,06 грн.; № 4 від 05.09.2014 р. на суму 136 500,84 грн. у т. ч. ПДВ 22 750,14 грн.; паспортами на заводські електродвигуни: № 1610 дата випуску 18.08.2014 р.; № 1962 дата випуску 21.08.2014 р.; № 1341 дата випуску 04.08.2014 р.; № 1991 дата випуску 26.08.2014 р.; № 1885 дата випуску 20.08.2014 р.; № 1640 дата випуску 19.09.2014 р.; актами приймання комплектуючих - електродвигунів.
Позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6 від 28.07.2014 р. на суму 117 000, 72 грн.; № 47 від 29.08.2014 р. на суму 136 500,84 грн.; № 61 від 06.10.2014 р. на суму 10 000 грн.; № 76 від 14.10.2014 р. на суму 40 000 грн.; № 82 від 16.10.2014 р. на суму 20 000 грн.; № 85 від 04.11.2014 р. на суму 30 500,84 грн.
Отриманий від ПП “Арболет” Товар - електродвигуни у кількості 6 шт. були використані у виробництві: електродвигуни є комплектуючими виробу - Дробільно-фрезерних машин, у кількості 3 шт., які у свою чергу були у подальшому експортовані на підставі Контракту №3 від 07.07.2014 р., що також підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними №0086394, №456495, №456484, Актами про встановлення розбіжностей.
27.08.2014 р. між ТОВ "Спецмонтажмодуль" і ТОВ НВТ «Спецмехмет» укладений Договір поставки № 10. Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № 10, - Постачальник (ТОВ НВТ «Спецмехмет») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Спецмонтажмодуль"), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти і оплатити металопрокат (далі- Товар) в кількості і :а ціною, що вказані у специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору.
Керуючись приписами п.1.1. Договору поставки №10 сторони уклали: Специфікацію №1 від 27.08.2014р. на поставку Листа 10мм ст.3 на суму 9405 грн.; Специфікацію №2 від 27.08.2014р. на поставку Листа 80мм ст.30 XГСA на суму 24500 грн.; Специфікацію №3 від 27.08.2014р. на поставку Листа 30мм ст.3 на суму 28500 грн.; Специфікацію №4 від 27.08.2014р. на поставку Листа 40 ст.3 на суму 34000 грн.; Специфікацію №5 від 27.08.2014р. на поставку Листа 40мм ст.3 на суму 45800 грн.; Специфікацію №6 від 27.08.2014р. на поставку Листа 25мм ст.3 на суму 47500 грн.
Фактичне отримання товару - металопрокату (листів) і їх використання в господарській діяльності підтверджується наступними документами: видатковими накладними: № СП-0000028 від 28.08.2014 р. на суму 9 405 грн.; № СП-0000029 від 29.08.2014 р. на суму 47 500 грн.; № СП-0000030 від 29.08.2014 р. на суму 28 500 грн.; № СП-0000031 від 29.08.2014 р. на суму 24 500 грн.; № СП-0000033 від 04.09.2014 р. на суму 34 000 грн.; № СП-0000034 від 04.09.2014 р. на суму 45 800 грн.; податковими накладними: № 4 від 27.08.2014 р. на загальну суму 9 405 грн., у т. ч. ПДВ 1567,50 грн.; № 5 від 27.08.2014 р. на загальну суму 24 500 грн., у т. ч. ПДВ 4 083,33 грн.; № 6 від 27.08.2014 р. на загальну суму 28 260 грн., у т. ч. ПДВ 4 710 грн.; № 7 від 27.08.2014 р. на загальну суму 34 000 грн., у т.ч. ПДВ 5 666,67 грн.; № 8 від 27.08.2014 р. на загальну суму 45 800 грн., у т. ч. ПДВ 7 633,33 грн.; № 9 від 28.08.2014 р. на загальну суму 47 500 грн., у т. ч. ПДВ 7 916,67 грн.; № 10 от 29.08.2014 р. на суму 240 грн.; Актами прийому матеріалів № 6484 від 28.08.2014 р.; № 6494 від 29.08.2014 р.; № 6493 від 29.08.2014р.; № 6495 від 29.08.2014 р.; № 6527 від 04.09.2014 р.; № 6528 від 04.09.2014 р.
Позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями: № 43 від 27.08.2014 р. на суму 34000 грн.; № 40 від 28.08.2014 р. на суму 9405 грн.; № 42 від 27.08.2014 р. на суму 28260 грн.; № 44 від 27.08.2014 р. на суму 45800 грн.; № 45 від 27.08.2014 р. на суму 24500 грн.; № 46 від 27.08.2014 р, на суму 47500 грн.; № 481 від 04.09.2014 р. на суму 240 грн.
Транспортування товару здійснювалось безпосередньо ФОП ОСОБА_3 на підставі наступних документів: Договір перевезення вантажу № 03/07/14 від 03.07.2014 р.; технічний паспорт на автомобіль ЗИЛ 133ГЯ; Свідоцтво про державну реєстрацію; товарно-транспортні накладні б/н від 27.08.2014 р.; б/н від 29.08.2014 р.; б/н від 04.09.2014 р.
Металопрокат (листи) є комплектуючими (каркасом) виробів - Дробільно-фрезерних машин, які у свою чергу були у подальшому експортовані на підставі Контракту №3 від 07.07.2014 р., отже отриманий від TOB НВТ “СПЕЦМЕХМЕТ” Товар - металопрокат (листи) був використаний у виробництві.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.
За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті ПК України перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, виходячи із приписів Податкового кодексу України, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Щодо посилань контролюючого органу на довідку від 15.12.2014 року №4806/2203/23370082 “Про результати проведення зустрічної звірки ПП “Арболет” щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ “Проф ОСОБА_2” за період липень 2014 року, ТОВ “Укрбудресурси-Зміїний” за період серпень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку” та податкову інформацію з АІС «Податковий блок» щодо господарської діяльності контрагентів позивача з їх контрагентами колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Верховний Суд України у постанові від 11.01.2011 року зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року, від 31.01.2011 року.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
За результатом розгляду справи, колегією суддів не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.
Наявними в матеріалах справи первинними документами, які також були досліджені в ході перевірки позивача, в повному обсязі підтверджено виконання умов договорів ТОВ «Спецмехмет» та ПП «Арболет» та отримання товару ТОВ "Спецмонтажмодуль".
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Спецмехмет» та ПП «Арболет» у перевірений період та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 р. у справі №804/6645/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А. Олефіренко
ОСОБА_4