Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Головуючий у 1 інстанції - Нестеренко Л.О.
"12" серпня 2015 р.справа № 808/1170/15
Приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної Фіскальної Служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 808/1170/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправними та скасування рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/000212/1 від 29.09.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00264 від 29.09.2014 за ВМД№112030000/2014/017101.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що підприємством були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом. Митним органом необгрунтовано витребувано додаткові документи.
Сторони відповідно до контракту та специфікації № 3 до нього узгодили вартість товару, вказавши одиниці виміру товару - штука та ціну за одну штуку. Відповідач відповідно рішення про визначення митної вартості вказав вартість за кілограм товару. Це свідчить, що відповідач здійснив не коригування митної вартості, а фактично встановив іншу ціну.
Постановою Запоріжського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/000212/1 від 29.09.2014 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00264 від 29.09.2014 року за ВМД№112030000/2014/017101.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, надані до митного контролю та митного оформлення, не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять наступні розбіжності: в документах, що підтверджують укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару; з урахуванням поданих документів, в яких зазначено вартісні показники товару, відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару «виливниці» вказаній у копіях митних декларацій країни відправлення; в наданій копії висновку ЗТПП від 12.08.2014 р. відсутні умови формування товару «виливниці», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України; інформація, зазначена в розрахунках ціни (калькуляціях) не підтверджена документально.
Декларантом не було надано додаткові документи, які підтверджують митну вартість, відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, а тому митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару із застосуванням резервного методу у відповідності з вимогами ст.64 Митного кодексу України.
За митною декларацією від 29.09.2014 року товар «виливниці» з розважуванням у 3.6 т. та 4.8 т. випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ст.55 Митного кодексу України.
Враховуючи розбіжності в наданих документах та той факт, що заявлені відомості повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню для підтвердження митної вартості, у органі доходів і зборів була наявна інформація про більшу вартість товару з тієї ж країни і час експорту збігається з часом експорту оцінюваних товарів, що призвело до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. У зв'язку з чим Запоріжською митницею ДФС правомірно було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, які до органу доходів і зборів не були подані.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Позивач надав до суду клопотання розглянути справу без його участі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2014 року між ПАТ "Дніпроспецсталь" (Покупець) та "INTERCOMMODITIES SA" (Продавець) було укладено контракт №2014/MOULDS, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010 року.
Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме "виливниці" позивачем до митного органу 25.09.2014 року була оформлена в електронному вигляді та подана вантажна митна декларація №112030000/2014/017101 (далі - ВМД).
У графі 43 ВМД № 112030000/2014/017101 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.ст.49, 53 Митного кодексу України.
Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита повинні становити - 36 365,83 грн. Ці дані відображені в гр.47 "Нарахування мита та митних платежів декларації".
При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2014/MOULDS, специфікація №3 від 05.08.2014 року, лист №213-1513 від 28.05.2014 року, лист №11/2743 від 26.05.2014 року, комерційний інвойс №ІМ-14-052 від 17.09.2014 року, ProForma INVOICE: 42.754,42.755 DELIVERY-NOTE №28.457, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260403958831Е4; комерційний інвойс №ІМ-14-053 від 17.09.2014 року, ProForma INVOICE: 42.756,4.757 DELIVERY-NOTE №28.458 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260403958831Е4, та інші документи, про що свідчить їх декларування (зазначені в графі 44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6); декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена згідно із ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "виливниці", заявленого до митного оформлення заВМД від 25.09.2014 року №112030000/2014/017101, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, відповідності до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних послуг із виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно з п.1, ч.4, ст. 54 Митного кодексу України митним органом було визначено, що документи не дозволяють однозначно вирішити питання щодо перевірки числового значення заявленої митної вартості, а саме: в надісланих сканованих оригіналах CMR №№ 397907 від 17.09.2014, 440232 від 17.09.2014 року, які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару. З урахуванням поданих документів, в яких зазначені вартісні показники товару відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару "виливниці" вказаній у копіях митних деклараціях країни відправлення MRN 14DE260403958831E4 від 17.09.2014 року, MRN 14DE260403959602E9 від 17.09.2014 року. В надісланій сканованій копії висновку Запорізької торгово - промислової палати (далі - ЗТПП) від 12.08.2014 року №ОИ-420 відсутні умови формування вартості товару "виливниці", що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України. Інформація зазначена у розрахунках ціни (калькуляціях) від 27.08.2014 року № 196/2014, від 10.09.2014 року № 209/2014 не підтверджена документально.
Позивачем були надані відповідачу додаткові документи та пояснення (на зворотньому боці ДМВ - 1 позивачем зазначено перелік документів, які додатково він надає, а також пояснення неможливості подання інших документів).
29.09.2014 року митним органом прийнято рішення №112030000/2014/000212/1 про коригування митної вартості товару за шостим методом та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00264 за поданою ВМД №112030000/2014/017101.
В зазначеній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення про визначення митної вартості. Також зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД за митною вартістю визначеною митним органом.
29.09.2014 року позивач подав митному органу звернення про випуск товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, у зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.
29.09.2014 року позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2014/017332, яку прийнято до митного оформлення.
Платежі за ВМД №112030000/2014/017332 ввізного мита склали 44 391, 74 грн.
10.12.2014 року ПАТ "Дніпроспецсталь" листом №171-81, у гарантійний строк, передбачений ч.7,8 ст.55 Митного кодексу України звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копію платіжних доручень №1752 від 03.12.2014 року на суму 63 633,00 EURO, як доказ сплати постачальнику - "Lintorfer Eisengiesserei GmbH" за отриманий товар, що є предметом митного оформлення "повторної" ВМД № 112030000/2014/012872, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) №2014/MOULDS; рахунки між "Lintorfer Eisengiesserei GmbH"Ратиген, Германія та "INTERCOMMODITIES SA" та копії рахунків між "Lintorfer Eisengiesserei GmbH"Ратиген, Германія та «INTERCOMMODITIES SA»; банківське підтвердження оплати б/н від 04.12.2014 року.
16.12.2014 року листом № 186/24/08-70-52-01-01 Запорізька митниця відмовила підприємству позивача в скасуванні спірного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Матеріалами справи підтверджено, що при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме із ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно із ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Крім того, відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
При цьому, відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Матеріалами справи підтверджено, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у п. 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки в наданих документах виявлено розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки, а саме за ціною угоди щодо товарів (метод 1).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з ч.6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
За змістом ст.57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000212/1 від 29.09.2014 року та, відповідно, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00264 від 29.09.2014 року прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної Фіскальної Служби України - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі №808/1170/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А. Шальєва
ОСОБА_3