"12" серпня 2015 р.справа № 808/928/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі № 808/928/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про визнання протиправними дій із визнання відсутності права на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Форест АП» у липні 2014 р. на загальну суму 11339 грн., зобов'язання відновити в інформаційних базах суми податкових зобов'язань по контрагентам-постачальникам на загальну суму податку на додану вартість 11339 грн. за липень 2014 р.
Позивачем змінений предмет позову шляхом подання відповідної заяви, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17008 грн., з яких 11339 грн. - за основним платежем, 5669,50 грн. - за штрафними (санкціями). В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ БК «Гранд Білдінг» за січень, березень 2014 р. та ТОВ «Форест АП» за липень 2014 р., за результатами якої складено акт від 05.12.2014 №35/214/17/НОМЕР_2. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 р. Висновки акту перевірки в частині взаємовідносин із ТОВ «Форест АП» за липень 2014 р. позивач вважає необґрунтованими, не підтвердженими документально та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування товару від ТОВ «Форест АП», технічних паспортів, сертифікатів якості, не зазначено місце зберігання товару (наявність власних виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів). Надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснення господарських операцій та факт використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, доцільності придбання товару у зазначеній кількості, не містять доказів особистого отримання позивачем товару, виконання послуг у вказаній якості та у повному обсязі за зазначену вартість.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Запорізької міської ради 21.09.2004 р., ідентифікаційний код НОМЕР_2, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ БК «Гранд Білдінг» за січень, березень 2014 р., ТОВ «Форест АП» за липень 2014 р., за наслідками якої складено акт № 35/214/17/НОМЕР_2 від 05.12.2014 р., яким встановлено порушення позивачем п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 37352 грн., в тому числі за січень 2014 р. - 8190 грн., лютий 2014 р. - 17823,33 грн., липень 2014 р. - 11339 грн.
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 56028 грн., з яких 37352 грн. - основний платіж, 18676 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 5 від 24.02.2015 р. погоджено застосування податкового компромісу на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 26013 грн. та суму штрафних санкцій - 13006,50 грн. (а.с. 111-112).
Відтак, предметом оскарження за даним позовом є податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині основного зобов'язання - 11339 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 5669,50 грн.
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11339 грн. вказаним податковим повідомленням-рішенням є висновок відповідача про те, що господарські операції з придбання товару у ТОВ «Форест АП» не проводились, що не дає право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товару по цим господарським операціям.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як покупцем та ТОВ «Форест АП» як постачальником 02.07.2014 р. укладено договір поставки № 1, за умовами якого постачальник передає товар покупцю, кількість, найменування, ціна якого зазначаються у накладних, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється транспортом постачальника (а.с. 118-120).
Фактичне виконання господарських операцій за цим договором та поставка товару підтверджено наступними документами: видатковою накладною № РН-0001287 від 08.07.2014 р. та податковою накладною № 394 від 08.07.2014 р. на поставку оливи трансмісійної, маховика, фільтра паливного на загальну суму поставки 28000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4666,67 грн. (а.с. 69, 72), видатковою накладною № РН-0001288 від 24.07.2014 р. та податковою накладною № 395 від 24.07.2014 р. на поставку оливи моторної, мосту задього на загальну суму поставки 37300 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6216,67 грн. (а.с. 70, 73), видатковою накладною № РН-0001289 від 29.07.2014 р. та податковою накладною № 396 від 29.07.2014 р. на поставку диска гальмівного, патрубку радіатора, ремкомплексу супорту на загальну суму поставки 3700 грн., в тому числі податок на додану вартість - 616,67 грн. (а.с. 71, 74).
Згідно з бухгалтерською довідкою (а.с. 117) у позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Форест АП» на суму 69000 грн.
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у липні 2014 року.
Використання придбаного товару у господарській діяльності позивача підтверджено наступним.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є діяльність вантажного автомобільного транспорту (а.с. 13-15).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу належать вантажний сідловий тягач марки DAF 95ХF 430, реєстраційний номер НОМЕР_3, загальновантажний сідловий тягач марки DAF ХF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_4, вантажний сідловий тягач марки DAF 95ХF 430, реєстраційний номер НОМЕР_3, напівпричіп-самоскид Samro S3 38 DHRF, реєстраційний номер AP2255XP, напівпричіп-самоскид KEMPF SKM 34, реєстраційний номер AP4444XP, загальний напівпричіп-самоскид Coder S3383D3SP, реєстраційний номер AP0006XP (а.с. 43-45).
Крім того, 14.04.2014 р. позивачем укладено з ОСОБА_3 договір оренди транспортного засобу - автомобілю марки DAF СF85.380, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с. 46-49).
Отже, придбання запасних частин та матеріалів здійснено позивачем для використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності з надання послуг вантажним автомобільним транспортом.
Податкові накладні, отримані від ТОВ «Форест АП», позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період, що підтверджено змістом акту перевірки.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Судом першої інстанції встановлено аналогічні обставини та зроблений висновок про підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських операцій та правомірного формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Форест АП», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача, про що зазначено в акті перевірки.
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що використання придбаного позивачем у ТОВ «Форест АП» товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено встановленими вище судом фактами. Так, у користуванні позивача перебувають транспортні засоби, які використовуються ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, задля ремонту яких й придбавались позивачем товари за спірними господарськими операціями.
Відтак, придбання товару за спірними господарськими операціями безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару у ТОВ «Форест АП» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.
Доводи апелянта про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування товару від ТОВ «Форест АП», технічних паспортів, сертифікатів якості, не зазначення місця зберігання товару (наявність власних виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів) суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки ненадання позивачем до перевірки певних документів, які не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», не може слугувати підставою для висновку про відсутність факту реальності господарської операції.
Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі № 808/928/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. в справі № 808/928/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко