09 липня 2015 рокусправа № 2а-15527/09/0570 (СНДО/808/22/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1 (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Грета»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі №2а-15527/08/0570 (СНДО/808/22/14)
за позовом:Публічного акціонерного товариства «Грета»
до: про:1. Східної митниці Міндоходів 2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення витрат та зайво сплачених митних платежів
22.09.2009р. Відкрите акціонерне товариство «Грета» (далі - ВАТ «Грета») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці та Головного управлення Державно казначейства України в Донецькій області (далі - ГУ ДКУ в Донецькій області) про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення витрат та зайво сплачених митних платежів / а.с. 5-12 том 1/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2009р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №2а-15527/08/0570 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі №2а-15527/08/0570 адміністративний позов ВАТ «Грета» до Східної митниці, ГУ ДКУ в Донецькій області про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення витрат та зайво сплачених митних платежів - задоволено у повному обсязі / а.с.202-207 том 1/.
Відповідач - Східна митниця, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 11.12.2009р. у даній справі подала апеляційну скаргу / а.с. 212-217 том 1/.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2010р. у справі №2а-15527/08/0570 апеляційна скарга Східної митниці залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі №2а-15527/08/0570 залишена без змін / а.с. 277-279 том 1/.
Відповідач - Східна митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх в касаційному порядку / а.с. 2-7 том 2/.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011р. касаційна скарга Східної митниці залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі №2а-15527/08/0570 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2010р. у справі №2а-15527/08/0570 залишені без змін /а.с 44-49 том 2/.
Східною митницею було подано заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011р. / а.с. 55-65 том 2/, яка Вищим адміністративним судом України була допущено до розгляду Верховним судом України / а.с. 52-54 том 2/.
Постановою Верховного суду України від 10.04.2012р. заява Східної митниці задоволена, ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011р. скасована, справа направлена на новий касаційний розгляд / а.с. 198-199 том 2/
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2014р. касаційна скарга Східної митниці задоволена частково, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі №2а-15527/08/0570 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2010р. у справі №2а-15527/08/0570 - скасовані, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд / а.с. 215-220 том 2/.
У судовому засіданні 08.04.2015р. під час розгляду даної справи судом першої інстанції здійснено процесуальне правонаступництво : замінено позивача - ВАТ «Грета», правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Грета» (далі - ПАТ «Грета), відповідача - Східну митницю, правонаступником - Східною митницею Міндоходів (далі - Східна митниця) / а.с. 124 том 3/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що ним (покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №17/7-75 від 22.04.2009р. з фірмою BALCIK ISI ELEMANLARI SAN TIC.А.S. (продавець), умовами якого було визначено придбання покупцем товару - тени та електроконфорки, вартість товару визначена специфікацією №1 до контракту та становила : тени у кількості 90000, ціна за одиницю 2,30 доларів США, електрокомфорки у кількості 80000, ціною за одиницю 3,40 доларів США та 4,40 доларів США, загальна вартість товару 519000,00 доларів США. 23.06.2009р. в межах вищезазначеного контракту та специфікації на митну територію України була ввезена перша партія товару на загальну суму 8049,25 грн., що станом на момент митного оформлення становила 1056,00 доларів США (по курсу 7,6103) , з метою здійснення митного оформлення товару позивачем було подано до Східної митниці вантажна митна декларація (далі - ВМД) №700020009/2009/003462, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом- за ціною контракту, до якої, відповідно до ст. 267 МК України, додані витрати на перевезення, у зв'язку з чим, загальна вартість товару склала 1128,68 доларів США, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надані усі наявні у нього документи, але під час здійснення митного контролю у митниці виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості ввезеного товару у зв'язку з чим було витребувано додаткові документи, про що було зроблено відповідний запис на поданій позивачем ВМД. Оскільки для отримання, запитуваних митним органом документів необхідний деякий час, з метою уникнення простою транспорту, декларант позивача зробив запис на зворотному боці про надання витребуваних документів, а саме зазначив надання прайс-листів виробника; акт експертизи ТПП; комерційну пропозицію; сертифікати якості, але незважаючи на надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості митним органом було самостійно здійснено митну оцінку задекларованого позивачем товару з застосуванням 6 (резервний) методу визначення митної вартості, та видано рішення про визначення митної вартості №700000024/2009/000363/1 від 03.07.2009р., яким збільшено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 7089,30грн. та мита у сумі 3222,41грн., також митним органом видано картку відмову в митному оформленні товару №700020009/2009/000051. Позивач, використовуючи своє право здійснення митного оформлення спірного товару, відповідно до вимог ч.3 ст.264 Митного кодексу України, здійснив митне оформлення задекларованого товару шляхом подання скоригованої ВМД №700020009/9/003906 від 10.07.2009р. зі сплатою до державного бюджету суми ПДВ та мита згідно з митною вартістю, яка визначена вищезазначеним рішенням Східної митниці, та після митного оформлення підприємство 17.07.2009р. звернулось до митного органу із листами про необхідність здійснення перевірки визначеної митним органом митної вартості товару задекларованого за ВМД №700020009/9/003906, та на підтвердження правильності, заявленої позивачем митної вартості товару, позивачем подано митному органу оригінали та копії запитаних та додатково отриманих від турецького контрагента документів, але листом від 28.08.2009 вих.№11-41/6366 Східна митниця відмовила позивачу у застосуванні митної вартості, визначеної декларантом у зв'язку з наявністю розбіжностей у наданих позивачем на підтвердження митної вартості документах: «… згідно до контракту №17/7-75 від 22.04.2009р., інвойсу №YD024800 від 26.05.2009р. та калькуляції №423 від 02.07.2009р., вартість за одиницю виміру “Тен 220-240V/1500W” згідно креслення 23038 складає 2,30 доларів США за 1 шт., але за даними прайс-листа №б/н від 22.01.2009р. вартість зазначеного виробу складає 2,23 доларів США за 1 шт.; згідно даних висновку експерта №ЭИ-177 від 26.06.2009р. аналіз вартості трубчастих електричних нагрівачів та електрокомфорок здійснений у порівнянні за вартістю аналогічної продукції російських виробників (електроплити «Мечта»), а не аналогічних виробників Туреччини; вартість аналогічної продукції російського походження застосований понижуючий коефіцієнт на тип покриття (з тефлоновим або без нього) від 1,95 до 2,10, без посилання на нормативні джерела та розміру зазначених коефіцієнтів, що свідчить на думку митного органу про те, що з урахуванням вимог ст. 270 Митного кодексу України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, оскільки вони не вироблені в тій же країні, що і товари які оцінюються. Отже, вартість товару не може бути об'єктивно підтверджена достовірністі рівня цін, який існує на ринку Туреччини…», тому надані для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів документи мають неточності та не містять достатніх для підтвердження достовірності відомостей щодо вартості товару. Позивач не згодний з висновками митного органу та вважає прийняті ним картку відмови та рішення про визначення митної вартості необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним було правильно визначено митну вартість задекларованого товару - за ціною угоди та надано усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості, тому просив суд визнати незаконними дії Східної митниці по корегуванню митної вартості задекларованого за ВМД №700020009/2009/003462 товару, визнати недійсним рішення Східної митниці №700000024/2009/000363/1 від 03.07.2009р., зобов'язати Східну митницю здійснити митне оформлення задекларованого позивачем товару за цінами відповідно контракту №17/7-75 від 22.04.2009р., стягнути з Східної митниці понесені позивачем витрати на проведення аналізу відповідності цінових умов у розмірі 1440 грн., та зайво сплачені підприємством суми митного збору в розмірі 3222,41 грн., ПДВ в розмірі 7089,3 грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. у справі №2а-15527/08/0570 (СНДО/808/22/14) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Грета» до Східної митниці, ГУ ДКУ в Донецькій області про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення витрат та зайво сплачених митних платежів (суддя Чернова Ж.М.) / а.с. 127-131 том 3/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 139-145 том 3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини, які мали значення для вирішення справи, та було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції від 08.04.2015р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач - Східна Митниця, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 155-161 том 3/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі під час її розгляду, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 08.04.2015р. у даній справі залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 08.04.2015р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Відповідачі у справі про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 151,152,154 том 3/. Східна митниця у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 155-161 том 3/, просила суд розглянути дану справу у відсутність свого представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників відповідачів - Східної митниці та ГУ ДКС України в Запорізькій області .
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено зовнішньоекономічний контракт №17/7-75 від 22.04.2009р. з фірмою BALCIK ISI ELEMANLARI SAN TIC.А.S. (продавець), умовами якого передбачено, що продавець передає у власність покупця тени та електроконфорки, ціни на товар зазначаються у специфікації №1 до даного контракту та встановлюються в доларах США, на умовах FCA Стамбул (Туреччина) відповідно до INCOTERMS 2000 (п.31. контракту), а у специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту, сторони узгодили, що продавець поставляє покупцю товар “Тени та електроконфорки”, тенів у кількості 90000, ціна за одиницю 2,30 доларів США, та Електрокомфорки у кількості 80000, ціна за одиницю 3,40 доларів США та 4,40 доларів США, загальна вартість товару становить 519000,00 доларів США / а.с. 13-17 том 1/.
23.06.2009р. на виконання умов вищезазначеного контракту та специфікації на митну територію України була ввезена перша партія товару на загальну суму 8049,25грн., що станом на момент митного оформлення склало - 1056,00 доларів США (по курсу Національного банку України 7,6103), та до ціни товару відповідно до ст.267 Митного кодексу України декларантом було додано витрати на перевезення, у зв'язку з чим, загальна вартість товару склала 1128,68 доларів США, та з метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Східної митниці було подано ВМД вантажна митна декларація №700020009/2009/003462 від 23.06.2014р. у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною контракту / а.с. 18-19 том 1/, та на підтвердження заявленої митної вартості було надано документи: контракт №17/7-75 від 22.04.2009р., специфікацію №1 до контракту з цінами на продукцію; інвойс, копія експортної декларації, пакувальний лист, рахунок від 28.04.2009р., платіжне доручення №1663 від 20.05.2009р., міжнародну товарно-транспорту накладну, прайс-лист, декларацію митної вартості, калькуляцію постачальника №423 від 02.07.2007, комерційну пропозицію б/н від 10.02.2009р. / а.с. 2-31 том 1/
Під час здійснення митного контролю за визначенням митної вартості задекларованого за вищезазначеною ВМД товару митний орган дійшов висновку про недостатність наданих декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та про необхідність надання додаткових документів, про що було зроблено відповідний запис на ВМД та запропоновано надати: 1) прайс-листи виробника; 2) калькуляції виробника; 3)інформації зовнішньо-торгівельної організації про вартість товару; 4) експертні висновки про якість товару; 5) комерційні пропозиції.
На підтвердження правильності заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу додаткові документи: контракт №17/7-75 від 22.04.2009; комерційну пропозицію б/н від 10.02.2009р.; прайс-лист б/н від 22.02.2009р.; висновок експерта №ЄИ-177 від 26.06.2009р.; експортну ВМД №YD 0982087; калькуляцію №423 від 02.02.2009р. /а.с.35-43 том 1/.
У зв'язку з тим, що у поданих позивачем документах на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару були виявлені суттєві неточності, а також враховуючи те, що надані декларантом документи не містять достатніх підстав для підтвердження достовірності відомостей щодо вартості задекларованого товару, Східною митницею 03.07.2009р. було прийнято рішення про визначення митної вартості товару №700000024/2009/000363/1, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару на рівні 20,68 долара США за 1 кг. із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості/ а.с. 106-107 том 1/ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700020009/2009/000051 / а.с. 97-98 том 1/.
Після прийняття митним органом вищезазначеного рішення про визначення митної вартості та картки відмови позивачем з метою уникнення простою транспорту було оформлено скориговану ВМД №700020009/9/003906 від 10.07.2009р., у якій митна вартість задекларованого товару була визначена відповідно до рішення про визначення митної вартості товару №700000024/2009/000363/1 від 03.07.2009р., та сплачено до державного бюджету суми ПДВ та мита згідно з митною вартістю, визначеної цим рішенням, та на підставі цих документів було здійснено митне оформлення та випущено товар у вільний обіг.
Після здійснення митного оформленні позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття рішення щодо можливості застосування у даному випадку митної вартості, заявленої декларантом у первісній ВМД з поверненням надміру сплаченої суми податків, але відповідно до листа Східної митниці за вих.№11-41/6366 від 27.08.2009р. / а.с. 49 том 1/, який було отримано позивачем за результатами розгляду його звернення, ВАТ «Грета» відмовлено у застосуванні митної вартості, оскільки документи, які надані для підтвердження митної вартості товарів, мають неточності та не містять достатніх для підтвердження достовірності відомостей щодо вартості задекларованого товару: «…За підсумками здійснення контролю документів, поданих Вами для підтвердження вартості товарів, які надійшли на виконання зовнішньоекономічного контракту від 22.04.09 № 17/7-75 згідно інвойсу від 26.05.09 №YD024800, встановлені неточності, які містяться у наданих Вами документах. Так, згідно контракту від 22.04.09 № 17/7-75, інвойсу від 26.05.09 та №YD024800 та калькуляції від 02.07.09 №423, вартість за одиницю виміру «Тен 220-240V/1500W», згідно креслення 23038 складає 2,30 доларів США за 1 шт., але за даними прайс-листа від 22.01.09 №б/н вартість зазначеного виробу складає 2,23 доларів США за 1 шт.; згідно даних висновку експерта від 26.06.09 №ЭИ-177 аналіз вартості трубчастих електричних нагрівачів та електрокомфорок здійснений у порівнянні за вартістю аналогічної продукції російських виробників (електроплити «Мечта»), а не аналогічних виробників Туреччини. Вартість аналогічної продукції російського походження застосований понижуючий коефіцієнт на тип покриття (з тефлоновим або без нього) від 1,95 до 2,10, без посилання на нормативні джерела та розмір зазначених коефіцієнтів. (…) товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари які оцінюються. Отже, вартість товару не може бути об'єктивно підтверджена достовірності рівня цін, який існує на ринку Туреччини. …».
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, у урахування строку їх виникнення - червень-липень 2009р., врегульовано нормами Митного кодексу України (в редакції Закону України №92-ІV від 11.07.2002р.( з наступними змінами та доповненнями, внесеними до нього) чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та положеннями Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р., які діяли на час виникнення цих правовідносин.
Так, відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Відповідно до частини 1 ст. 264 цього ж кодексу - заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі, а нормами частини 2 ст. 262 Митного Кодексу України передбачено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Частиною 3 статті 264 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Тобто вказаною нормою чинного законодавства митному органу надано право контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у зв'язку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
• за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
• за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
• за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
• на основі віднімання вартості (метод 4);
• на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Відповідно до норм ст. 266 Митного кодексу України, яка встановлює підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положенням ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно ст.273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено, що за результатами здійснення відповідачем митного контролю, в частині перевірки документів які підтверджують числові значення складових митної вартості, було виявлено розбіжності, а саме - ціни імпортованого товару у контракті №17/7-75 від 22.04.2009р. та специфікації №1 до контракту, розбіжності у сертифікаті якості; крім цього декларантом не було надано: - документи, які підтверджують оплати вартості задекларованого товару; під час проведення митного контролю позивачем на вимогу митного органу не було усунуто виявлені розбіжності у документах.
Отже вищенаведені обставини свідчать про те, надані позивачем (декларантом) документи не є належними документами, які у розмінні положень митного законодавства, в редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підтверджують зазначену декларантом митну вартість задекларованого товару та надають право на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту), що свідчить про те, що відповідач у справі зробив обґрунтований висновок про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості та послідовно застосував наступні методи визначення митної вартості та визначив митну вартість задекларованого позивачем товару з застосуванням методу 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару
Виходячи з наявних в матеріалах справи належних письмових доказів, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що Східна митниця під час прийняття 03.07.2009р. картки відмови у митному оформленні товарів №700020009/2009/000051 та рішення про визначення митної вартості рішення про визначення митної вартості товару №700000024/2009/000363/1 діяла у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, і застосування митним органом 6 (резервного) методу визначення митної вартості задекларованого позивачем товару обумовлено не доведеністю позивачем заявленої ним митної вартості задекларовано через неможливість застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості , а тому такі рішення відповідача у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, є правомірними, і судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановлено обґрунтовані рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог та ухвалено законне рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні заявлених ним у даній адміністративній справі вимог і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 08.04.2015р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі позивача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Грета» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. у справі №2а-15527/08/0570 (СНДО/808/22/14) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 10.08.2015р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко