06 серпня 2015 рокусправа № 804/4632/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Спірчев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2264,31 грн., -
31 березня 2015р. Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за податковим боргом по єдиному податку, який складає 2 264, 31 грн.
Позов обґрунтований тим, відповідач має податковий борг в сумі 2 264, 31 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, що виник у зв'язку із несплатою єдиного податку з фізичних осіб за період з травня 2014 року по лютий 2015 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Скарга обґрунтована зокрема тим, що судом першої інстанції невірно трактується норма п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Представники сторін до суду апеляційної інстанції не з'явились, повідомлені належним чином про день та час розгляду скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову з посиланням на норму п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, зазначив, що відповідач звільнений від обов'язку нарахування та сплати єдиного податку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач як Фізична особа - підприємець зареєстрований з 23.04. 1999 року та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 11.05.1999 року за №6147.
Відповідно до Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.12.2011 № 1675 відповідач 21.01.2012 р. звернувся до Нікопольської ОДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за №3272/10 та здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку та віднесений до другої групи платників цього податку.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкового боргу з єдиного податку відповідача за період з травня 2014 року по лютий 2015 року 2 264, 31 грн.
Також позивачем було складено податкову вимогу №4777-25 від 12.08.2014 року на суму 559, 11 грн., яку надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано 24.10.2014 року.
Судом першої інстанції встановлено, та в матеріалах справи містяться копії відповідних документів, що відповідач з 03.04.2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014р. № 303/2014, що підтверджується довідкою від 09.04.2014 року № 3/660 Військового комісару Нікопольського об'єднаного міського військового комісаріату, копія якої міститься у матеріалах справи. перебування відповідача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки командира частини (а.с. 26).
У період з 01.06.2014 року по 21.07.2014 року відповідач брав участі у анти терористичній операції на території Донецької області, що підтверджується довідкою командира військової частини від 09.10.2014 року № 1075 (а.с. 27).
Відповідача на час подання позову та час розгляду справи не демобілізований (а.с. 37).
Відповідно до п. 293.2 ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.05.2014 року № 1275-VІІ, який набрав чинності 08.06.2014 року) самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".
Враховуючи зазначену норму, відповідач на час мобілізації звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції надав вірну оцінку доказам та вірно застосував норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2264,31 грн. - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Позивний текст рішення складено 11 серпня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник