79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.07.06 Справа № 6/147-16/99-18/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу колективного підприємства «Перукарня «Вокзальна»(м. Івано-Франківськ)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 12.04.2006р. у справі № 6/147-16/99-18/15
за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська державна залізниця»(м. Львів)
до відповідача колективного підприємства «Перукарня «Вокзальна»(м. Івано-Франківськ)
за участю третьої особи регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області
про звільнення орендованого майна
за участю представників:
від позивача: Олійник В.І.
від відповідача: Борис Ю.Д.
від третьої особи: не з'явився
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Рішенням від 12.04.2006р. по справі № 6/147-1699-18/15 господарського суду Івано-Франківської області (суддя Гриня Б.П.) частково задоволено позов державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська державна залізниця»(м. Львів) до колективного підприємства «Перукарня «Вокзальна»(м. Івано-Франківськ) про звільнення орендованого майна -нежитлове приміщення загальною площею 25,8 м кв., що знаходиться в приміщенні залізничного вокзалу станції Івано-Франківськ: м. Івано-Франківськ, пл. Привокзальна,1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, колективним підприємством «Перукарня «Вокзальна»(м. Івано-Франківськ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати з огляду на наступне:
- листи від 01.10.2002р. та 20.09.2002р. спрямовані на дострокове одностороннє розірвання умов договору оренди з боку орендодавця і надіслані позивачем ще в 2002році, а тому не можуть розглядатись в якості повідомлень про припинення або зміну умов договору оренди.
- Львівською залізницею здійснено зловживання своїми правами шляхом направлення вказівок контрагенту про дострокове припинення договору оренди;
- судами не встановлена наявність заяви орендодавця про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії. Наведене може свідчити про те, що договір продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- суд першої інстанції невірно застосував п. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:
14.04.2000року між вокзалом станції «Івано-Франківськ»Львівської залізниці та КП «Перукарня «Вокзальна»укладено договір оренди державного майна №6 нежитлового приміщення площею 25,8 м кв. терміном на три роки до 14.04.03 (п. 11.1 договору).
Львівським апеляційним господарським судом, зважаючи на те, що сторонами по справі подано копії договору оренди із зазначенням різних дат закінчення строку його дії, ухвалою від 20.06.06 було витребувано оригінали договору. Відповідачем подано оригінал договору, а позивач даної вимоги суду не виконав. Оглянувши оригінал договору оренди, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що пунктом 11.1 визначено строк його дії: з 14 квітня 2000р. до 14 квітня 2003р.
Виходячи із зазначеного строку дії договору, та зважаючи, що термін дії договору був продовжений на наступний період відповідно до норми ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою встановлено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення і зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Даний висновок судом апеляційної інстанції зроблено на підставі того, що лист від 01.10.02 №214 начальника вокзалу Івано-Франківськ (а.с. 10) не підпадає під ознаки належного попередження у строк, визначений вищезгаданою нормою закону -один місяць після закінчення терміну дії договору. Однак, позивач по справі у місячний строк після закінчення терміну дії договору оренди, тобто з 14.04 по 14.05.2003року, не подав жодних заперечень стосовно продовження дії договору і відповідач продовжував користуватись орендованим майном. Наступний лист про припинення дії договору з 01.04.04 за №70 був направлений позивачем 15.03.04 (а.с. 11), тобто під час дії договору на наступний трьохрічний термін. Оскільки такий лист є односторонньою відмовою від договору при відсутності правових підстав для цього, то він визнається судом апеляційної інстанції як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства (п. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 526 ЦК України).
Місцевим господарським судом зазначені норми матеріального права не застосовані, а тому рішення прийнято в їх порушення.
Також, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що позов подано виходячи з правовідносин, які склалися станом на час подання позовної заяви та з врахуванням терміну закінчення дії договору, згідно п. 11.1. Натомість місцевий господарський суд рішення прийняв на підставі обставин, які склалися станом на квітень 2006 року. Зокрема, було зроблено посилання на листи позивача від 04.04.06 №1098 від 07.04.06 №1102 про припинення договору оренди з 01.04.06. При цьому, суд першої інстанції при наявності розбіжностей в копіях договорів оренди прийшовши до висновку, що договір закінчується 01 квітня, а не 14 квітня, не застосував в повному обсязі норму ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 764 ЦК України.
Львівський апеляційний господарський суд також зазначає, що місцевий господарський суд при новому розгляді справи в порушення норми ч. 1 ст. 111-12 ГПК України не прийняв до уваги вказівки суду апеляційної інстанції, зазначені в постановах Вищого господарського суду України від 23.03.05 (а.с. 86-89) та від 11.01.06 (а.с. 174-177), що є порушенням норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що договірні відносини між сторонами на час подання позовної заяви по оренді приміщення не припинились, були продовженими відповідно до вимог закону, а тому підстави для виселення відповідача були відсутні.
Відповідно до цього позов задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення від 12.04.2006р. по справі № 6/147-1699-18/15 господарського суду Івано-Франківської області скасувати. Прийняти нове рішення: В задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.