79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.08.15 Справа№ 914/502/15
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв Львівської області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 158 969,85 грн. застосованої рішенням комісії Миколаївського РЕМ ПуАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією», оформленого протоколом №1129 від 29.05.2014 р.
Головуючий суддя Морозюк А.Я.
суддя Щигельська О.І.
суддя Мороз Н.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник
від відповідача: ОСОБА_3 - юрисконсульт юридичного відділу
Позов заявлено Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 158 969,85 грн. застосованої рішенням комісії Миколаївського РЕМ ПуАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією», оформленого протоколом №1129 від 29.05.2014 р.
Ухвалою суду від 19.02.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 10.03.2015 р. Ухвалою суду від 10.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 24.03.2015 р. Ухвалою суду від 24.03.2015 р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 07.04.2015 р. Враховуючи те, що в судовому засіданні 07.04.2015 р. сторони надавали пояснення по справі, з метою вивчення поданих доказів в судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2015 р. Ухвалою суду від 16.04.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 28.04.2015 р.
Ухвалою суду від 28.04.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи 914/502/15 у складі трьох суддів. За допомогою автоматизованої системи документообігу суду до складу колегії суддів включено суддю Цікало А.І. та суддю Гутьєву В.В. Ухвалою суду від 29.04.2015 р. розгляд справи призначено на 26.05.2015 р. Ухвалою суду від 26.05.2015 р. у звязку із неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 18.06.2015 р.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гутьєвої В.В., за допомогою автоматизованої системи документообігу суду 17.06.2015 р. сформовано колегію суддів у складі судді Морозюка А.Я.(головуючий), судді Цікало А.І., судді Мазовіти А.Б. Ухвалою суду від 18.06.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 06.08.2015 р.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Цікало А.І. та судді Мазовіти А.Б., за допомогою автоматизованої системи документообігу суду 05.08.2015 р. сформовано колегію суддів у складі судді Морозюка А.Я.(головуючий), судді Щигельської О.І., судді Мороз Н.В.
В судовому засіданні 06.08.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, додаткових поясненнях та з посиланням на матеріали справи. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Львівобленерго» в особі Миколаївського РЕМ договір про постачання електричної енергії не укладався, і позивач не має жодного правового відношення до володіння, користування чи права власності на цех по виготовленню бетонних виробів, що знаходиться за адресою: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області, за якою 24.03.2014 р. ПАТ «Львівобленерго» виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, про що складено Акт про порушення №027096 від 24.03.2014 р., згідно якого споживачем зазначено ФОП ОСОБА_1 та на підставі якого 29.05.2014 р. комісією Миколаївського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» прийнято рішення, оформлене протоколом №1129 від 29.05.2014 р., провести нарахування недоврахованої електричної енергії на суму 158 969,85 грн. Відтак позивач вважає, що застосування щодо позивача оперативно - господарської санкції викладеної в рішенні, оформленому протоколом №1129 від 29.05.2014 р., є незаконним та таким що суперечить чинному законодавству. При цьому в п. 5 Акту про порушення №027096 не зазначено показників струмоспоживання, переліку струмоприймачів, їх кількість, не підтверджено сам факт споживання електроенергії саме ФОП ОСОБА_1 Окрім цього, позивач не був повідомлений про час та місце засідання комісії 29.05.2014 р., на якому було оформлено протокол та застосовано оспорювану оперативно-господарську санкцію. Наводить позивач і інші мотиви в обгрунтування позовних вимог.
В судовому засіданні 06.08.2015 р. представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзивах від 03.03.2015 р., від 02.04.2015 р., додаткових поясненнях від 09.04.2015 р., від 10.06.2015 р. та від 10.07.2015 р. та доданих матеріалах. Викладені у відзивах та додаткових поясненнях заперечення відповідач обґрунтовує тим, що оскільки між сторонами не було укладено договору про постачання електричної енергії, то оскаржуване позивачем рішення по своїй правовій природі не є оперативно-господарською санкцією, яка може бути оскаржена в судовому порядку. Відповідач посилаючись на ч. 2 ст. 222 ГК України вважає, що вартість недорахованої електричної енергії є збитками енергопостачальника і в розумінні вказаної статті рішення про нарахування збитків є лише претензією, і стягнення за таким рішенням в судовому порядку здійснюється на підставі ст. 1212, 1213 ЦК України. Таким чином неналежне обрання позивачем способу захисту є підставою для відмови у позові. Окрім цього відповідач вважає, що підписані ФОП ОСОБА_1 без жодних зауважень Акт про порушення №027096 від 24.03.2014 р. та схема підключення електроустановки вказують на те, що саме ФОП ОСОБА_1 користувався електричною енергією на об'єкті на якому зафіксовано порушення, а саме: в цеху по виготовленню бетонних виробів, що знаходяться за адресою: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області. При цьому згідно витягу з ЄДР основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, роздрібна торгівля будівельними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.
24.03.2014 р. представниками Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» було складено Акт про порушення №027096, в якому зазначено, про те що на об'єкті: Цех по виготовленню бетонних виробів, підприємець ОСОБА_1, який знаходиться за адресою: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області, перевіркою було встановлено порушення, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, чим порушено п. 1.3, п. 5.1, п. 7.6, п. 10.2 Правил користування електричною енергією.
У складеному Акті про порушення №027096 від 24.03.2014 р. споживачем електричної енергії зазначено підприємця ОСОБА_1, а також що позивач був ознайомлений з актом та підписав його без зауважень, про що свідчать його підписи у відповідних графах, а також підпис на Схемі підключення електроустановки споживача (додаток до акту).
В подальшому, згідно наявного у справі протоколу №1129 від 29.05.2014 р. засідання комісії Миколаївського РЕМ по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією», комісією 29.05.2014 р. розглянуто Акт про порушення №027096 від 24.03.2014 р. за відсутності споживача, та на підставі ПКЕЕ, «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» було прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за 12 місяців, по силі струму, виходячи із найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів).
Згідно розрахунку обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості, здійсненого комісією за період з квітня 2013 р. по березень 2014 р., заборгованість по акту про порушення №027096 від 24.03.2014 р. склала 158 969,85 грн.
Пунктом 3 Протоколу №1129 встановлено, що нарахована сума повинна бути оплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Допустимі докази належного повідомлення позивача про час та місце засідання комісії 29.05.2014 р., на якому було прийнято протокол, яким оформлено застосування оспорюваної оперативно-господарської санкції, відповідачем суду не надані і в матеріалах справи відсутні. Так, в Акті про порушення №027096 від 24.03.2014 р. зазначено що комісія буде проводити засідання з розгляду вказаного акта 01 квітня 2014 р., між тим як протокол №1129 засідання комісії Миколаївського РЕМ по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією» датований 29.05.2014 р. В матеріалах справи наявна видана представнику позивача довідка ЦПЗ № 4 від 13.03.2015 р. № 08-236, відповідно до якої за період з 24.03.2014 р. по 29.05.2014 р. реєстрована поштова кореспонденція на ФОП ОСОБА_1 за адресою вул.Шевченка,36, м.Миколаїв, Львівська обл., 81600 не надходила. Посилання відповідача у відзиві від 02.04.2015 р. на те що лист відповідача від 06.05.2014 р. про повторний розгляд акту 29.05.2014 р. був надісланий позивачу простим листом також вказує на відсутність допустимих доказів повідомлення позивача про час та місце засідання комісії 29.05.2014 р., оскільки вміст простого листа не може бути підтверджено, відтак факт надіслання вказаного листа від 06.05.2014 р. позивачу є недоведеним.
Причиною виникнення спору є застосування до позивача оперативно-господарської санкції нарахованої на підставі Акту про порушення №027096 від 24.03.2014 р. споживачем ПКЕЕ, оформленої протоколом № 1129 від 29.05.2014 р., відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою скасувати застосовану до нього оперативно-господарську санкцію.
Відповідно до ст. 26 Закону Укроаїни "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Підпунктом 1 п.10.2 Правил користування електричною енергією встановлено, що, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
За змістом ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 п. 5.1 Правил користування електрочною енергією.
Згідно з підпунктами 15 та 16 п.8.1 Правил користування електриною енергією, постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, постачальник електричної енергії договір про постачання електричної енергії з ФОП ОСОБА_1 за адресою: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області, не укладав. Про відсутність договору про електропостачання електроенергії зазначено також у п. 8 акту про порушення.
З наданих на вимогу суду, а також представлених позивачем документів, вбачається наступне.
З листа Стрийського МБТІ №403 від 02.03.2015 р. вбачається, що відомості щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - цех по виготовленню бетонних виробів, який знаходиться: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області станом на 31.12.2012 р. згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ відсутні.
Реєстраційна служба Миколаївського РУЮ Львівської області із супровідним листом № 1929/02.2-08/87 від 24.03.2015 р. надіслала Рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки у запиті про надання інформації відсутні дані про номер об'єкта нерухомого майна, в зв'язку з чим неможливо здійснити пошук в Державному реєстрі прав відомостей щодо запитуваного об'єкта нерухомого майна, що в свою чергу унеможливлює надання інформації за об'єктом нерухомого майна.
Згідно наданої позивачем ОСОБА_4 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта, виданої Реєстраційною службою Миколаївського РУЮ Львівської області від 21.04.2015 р., за параметрами запиту "Фізична особа ОСОБА_1, НОМЕР_1", у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно наданої позивачем ОСОБА_5 з Реєсру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданої Реєстраційною службою Миколаївського РУЮ Львівської області від 21.04.2015 р., за параметрами запиту "Фізична особа ОСОБА_1, НОМЕР_1" у відповідних реєстрах не виявлено інформації про майно(об'єкт) який знаходиться: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської.
З наданого на вимогу суду листа Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області № 175/02-12/350 від 10.06.2015 р. вбачається, що станом на 24.03.2014 р. цех по виготовленню бетонних виробів за адресою: х Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області не знаходився; станом на 24.03.2014 р. право власності, право користування чи інше речове право на земельну ділянку на фізичну особу - підприємця в сільській раді не реєструвалось. Подібну інформацію викладено у листі Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області від 06.05.2015 р. №137/02-15/294, наданому на адвокатський запит представника позивача.
З наданих відповідачем із додатковими поясненнями від 10.06.2015 р. пояснень посадових осіб відповідача, які складали Акт про порушення №027096 від 24.03.2014 р., не вбачається що при перевірці було встановлено особу ОСОБА_1 на підставі відповідних документів та що було встановлено правовий зв'язок особи із відповідним об'єктом. В Акті про порушення №027096 від 24.03.2014 р. не зафіксовано ані адреси реєстрації позивача, ані його ідентифікаційного номера тощо.
Відтак, матеріалами справи не підтверджується жодного правового відношення позивача на час перевірки до володіння, користування чи іншого його права на цех по виготовленню бетонних виробів за адресою: х. Гребля, с. Дроговиж Миколаївського району. Відповідач допустимих доказів, які б на це вказували, суду не надав.
Відповідно до пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електрочною енергією, методика застосовується, зокрема, у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Пунктом 7.6 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
У складеному акті про порушення №027096 від 24.03.2014 р., зокрема, у п. 5 не зазначений перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи, у п. 7 зазначено, що електроустановка залишена під напругою без обліку електроенергії.
При цьому у п. 5 акту зазначено, що до струмоприймачів, приєднаних споживачем до електромережі «не надано доступу», тоді як в акті про порушення зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Матеріалами справи не доведено, що позивач здійснював дії щодо самовільного підключення до мережі відповідача та споживав електричну енергію від мережі відповідача, при цьому матеріалами справи встановлено, що сам відповідач позивачу електричної енергії не постачав.
Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно частини 2 вищезазначеної статті, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
За частиною 2 ст. 237 цього Кодексу, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Таке ж право передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, за яким споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕ може бути предметом позовних вимог у господарському судочинстві в розумінні норм статей 235, 236 та ч.2 статті 237 ГК України, як рішення, яким застосовано певну оперативно-господарську санкцію
Аналогічну позицію Вищим господарським судом України викладено в ОСОБА_4 листі від 24.11.2011 р. № 01-06/1642/2011, в п.4, якого зазначено, що у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання: рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Така-ж позиція викладена і в п.11 ОСОБА_4 листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249.
В зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом подання позовної заяви про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 158 969,85 грн. застосованої рішенням комісії Миколаївського РЕМ ПуАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією», оформленого протоколом №1129 від 29.05.2014 р.
Заперечення відповідача (в частині того, що оскільки між сторонами не було укладено договору про постачання електричної енергії, то оскаржуване позивачем рішення по своїй правовій природі не є оперативно-господарською санкцією, яка може бути оскаржена в судовому порядку, тобто позивач обрав неналежний спосіб захисту прав, що є підставою для відмови в позові) оцінюються судом критично, оскільки право особи на оскарження до суду рішення комісії прямо передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією. Так як Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, застосовується як у разі договірного споживання електроенергії, так і у разі самовільного підключення (пункт 2.1 Методики), то безпідставною і нелогічною видавалася б ситуація, за якої у разі наявності договору особа має право оскаржити до суду нараховану суму згідно протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, а у разі відсутності договору - не має такого права. Це б створило становище, коли спосіб захисту права(звернення з позовом про скасування оперативно-господарської санкції на підставі рішення комісії) в одній ситуації вважався б належним способом захисту права(за наявності договору), а в іншій - неналежним(за відсутності договору), тобто фактично особа, за відсутності договору, позбавлялася б права на судовий захист шляхом звернення з позовом до суду, що є недопустимим. Також слід зазначити, що у справі № 10/5005/137771/2011(постанова ВГСУ від 13 червня 2012 р.) Вищий господарський суд здійснив судовий захист позивача в аналогічній ситуації (за наявності акту про самовільне підключення без договору на поставку електроенергії та прийнятого на його підставі рішення комісії).
Щодо інших заперечень відповідача, то на переконання суду необхідною умовою для застосування міри відповідальності за правопорушення у сфері електроенергетики, яке передбачене п.7.6 ПКЕЕ та здійснення донарахування вартості необлікованної електричної енергії внаслідок вчинення відповідного правопорушення, є доведення факту самовільного підключення позивачем до електроустановок електропередавальної організації та споживання позивачем електричної енергії без укладення договору на її постачання. Водночас, як вбачається із матеріалів справи, факти споживання та безоблікового користування позивачем електричною енергією, як і факт самовільного ним підключення, відповідачем під час складання акту та прийняття рішення комісії зафіксовані не були та належними засобами доказування не доведені. Не здобуто допустимих доказів які б вказували на будь-яке правове відношення позивача до об'єкту, щодо якого був складений акт про порушення ПКЕЕ.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.
З огляду на викладене, керуючись 235, 236, 237 ГК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 4-3, 33, 34, 43,49, ст.ст. 82 - 85, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати оперативно-господарську санкцію в розмірі 158 969 грн. 85 коп. застосовану рішенням комісії Миколаївського РЕМ ПуАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення «Правил користування електроенергією», оформленого протоколом №1129 від 29.05.2014 р.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 36, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218 грн. 00 коп. - судового збору.
4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.08.2015 року.
Головуючий суддя Морозюк А.Я.
суддя Щигельська О.І.
суддя Мороз Н.В.