ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2015 року письмове провадження № 826/7622/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач -1) та Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області (надалі - відповідач -2), в якому просить
- Скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області від 18 липня 2014 року №7-1/14.
- Скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 січня 2015 року №1-031/2015.
- Зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути скаргу ОСОБА_1 від 12.09.2014р., порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Голуба Павла Олександровича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №465 від 09.10.2009р.. видане Чернігівською обласною КДКА; адреса робочого місця адвоката: 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, буд. 15, м.т. НОМЕР_1) та притягнути його до дисциплінарної відповідальності з накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідачами при розгляді її скарг не повно та не об'єктивно досліджено надані докази, що призвело до прийняття незаконних рішень.
В судові засідання позивач не з'явилась, направила на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Відповідачами не забезпечено явку своїх представників у судові засідання, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано до суду письмові заперечення. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області письмових заперечень з приводу заявленого позову до суду не подано, однак скеровано копію матеріалів справи № 103 за скаргою ОСОБА_1 відносно адвоката Голуба П.О.
Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як вбачається із наявних матеріалів справи ОСОБА_1 30.03.2014р. звернулась до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області із скаргою на адвоката Голуб П.О., в якій просила притягнути такого до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення адвокатської діяльності, крім того просила зобов'язати адвоката Голуб П.О. повернути їй кошти в сумі 4 000,00 грн. сплаченого гонорару.
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області від 18 липня 2014 року №7-1/14 за результатами розгляду скарги позивача, відмовлено у порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Голуб П.О. за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
18.09.14 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівській області від 18 липня 2014 року №7-1/14 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Голуб П.О. за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
За результатами розгляду скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення від 30 січня 2015 року №1-031/2015, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівській області від 18 липня 2014 року №7-1/14 без змін.
Позивач вважає вказані рішення протиправними, а тому звернулася з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Повноваження, порядок формування та діяльність КДКА визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України (надалі - «НААУ»), актами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України цим Положенням та Регламентом КДКА, який затверджується Радою адвокатів України та іншими актами НААУ.
Основними засадами діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є відкритість, гласність, законність, незалежність, об'єктивність, колегіальність прийняття рішень, їх обов'язковість, право на оскарження рішень КДКА у передбачених Законом випадках.
До повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України цим Положенням та Регламентом КДКА.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що передбачені діючим законодавством України, Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та інших актів НААУ; виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов.
В Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури створені кваліфікаційна палата та дисциплінарна палата.
При цьому, дисциплінарна палата розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій та громадян на дії адвокатів; вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно із приписами статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 30.03.2014р. звернулась до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області зі скаргою щодо порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики адвокатом Голуб П.О.
Членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури в Чернігівській області проведена перевірка скарги позивачки ОСОБА_1, в ході якої отримано письмові пояснення від адвоката Голуб П.О., вивчено документи, що були додані до скарги, та пояснень адвоката.
За результатами розгляду скарги та проведеної перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області прийнято оскаржуване рішення від 18 липня 2014 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Голуб П.О. за відсутністю ознак дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 67 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Статтею 34 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Статтею 36 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
З наведених норм законодавства вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження є заява, яка містить документально підтверджені факти порушення адвокатом вимог Правил адвокатської етики, або іншого законодавства, яке регулює діяльність адвокатів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту скарги ОСОБА_1 та заявленого адміністративного позову, порушення адвокатом Голуб П.О. правил адвокатської етики, полягало у не прибутті адвоката на засідання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ де розглядалась касаційна скарга на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2013 року. Позивач вважає, що саме не явка адвоката на розгляд справи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ привела до винесення рішення не на її користь, що також свідчить про порушення Правил адвокатської етики адвокатом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.02.2014р. касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та в її інтересах захисника Голуб П.О. залишено без задоволення, а вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2013 року - без змін. При цьому захисник Голуб П.О. при розгляді вказаних касаційних скарг присутнім не був.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені Законом, Правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З матеріалів справи не вбачається, наявності у адвоката Голуб П.О. зобов'язань перед позивачкою щодо представництва її інтересів у суді касаційної інстанції.
Більше того, Позивач в адміністративному позові зазначає про те, що між адвокатом та нею взагалі відсутній підписаний договір про надання правової допомоги.
Таким чином, твердження Позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень на даних підставах є необґрунтованими та помилковими.
Відповідно до п.3 ст. 6 Правил адвокатської етики (надалі - Правила), адвокат зобов'язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність з метою догодити клієнту, якщо такі компроміси розходяться із законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.
Згідно із п.2 ст. 11 Правил, адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнта, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосується доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
За змістом ч. 1 ст. 8 Правил, адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.
Відповідно до ч.2 ст. 27 Правил, адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і допустимі йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
В матеріалах вищевказаної справи відсутні належні та допустимі, в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, на підтвердження того, що адвокат Голуб П.О., порушив правила адвокатської етики. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що адвокат Голуб П.О., порушив присягу адвоката.
На думку суду, в контексті наведених вище вимог Правил адвокатської етики, критерій добросовісності адвоката при наданні ним правової допомоги, зобов'язує останнього, з урахуванням всіх обставин та можливих правових наслідків, використовувати всі надані йому законодавством можливості з метою захисту прав клієнта та належного виконання власних професійних обов'язків.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката така перевірка проведена поверхнево.
Отже посилання позивача про порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката не підтверджується належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 05.05.2015 року ОСОБА_1 сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі.
У відповідності до ч.2 ст. 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
За вказаних обставин сума судового збору підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.
Порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір», в редакції Закону України № 590-VII від 19.09.2013 року, у відповідності до п.3 ч.2 ст. 4 якого при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 мінімальної заробітної плати.
З урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо. Наведений порядок сплати судового збору відповідає положенням Постанови Пленуму ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року N 2.
Як вбачається з предмету позову, останній носить немайновий (скасувати рішення дисциплінарної палати та зобов'язання вчинити певні дії) характер.
Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.; тому за кожну немайнову вимогу адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 73,08 грн. (1 218,00 грн. х 0,06).
Отже, позивач повинна сплатити судовий збір за чотири немайнові вимоги у загальному розмірі - 292,32 грн. (73,08 грн. х 4).
Враховуючи викладене, керуючись статями 69, 70, 71, 128, 181, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 292,32 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій