ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/9997/15
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровської районної у місті Києві державна адміністрація
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправною відмову Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (лист від 17.02.2015 №2-24-24вих) в прийнятті на квартирний облік;
- зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію в установленому законом порядку розглянути заяву від 27.01.2015 про зарахування на квартирний облік на загальних підставах з родиною, яка складається з 1 (однієї особи), як таку, що проживає за договором найму (оренди) та прийняти відповідне рішення про зарахування мене на квартирний облік;
- судові витрати віднести за рахунок відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в силу приписів Житлового кодексу Української РСР останній має право на зарахування на квартирний облік, оскільки проживає тривалий час за договором найму (оренди) в квартирі, що належить громадян на праві приватної власності, а відтак потребує поліпшення житлових умов. В той же час, позивач відмітив, що районною громадською комісією з житлових питань Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернення позивача по суті не розглянуто, що суперечить чинному законодавству.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
ОСОБА_1 27.01.2015 звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою зарахувати на квартирний облік на загальних підставах з родиною, яка складається з 1 (однієї) особи, як таку, що проживає за договором найму (оренди) житлової площі у квартирі НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, яка належить громадянам на праві приватної власності.
За наслідком розгляду вказаної заяви, листом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №2-24-24вих від 17.02.2015 заявника повідомлено про відсутність підстав для повторного розгляду порушеного питання останнім на засіданні районної громадської комісії з житлових питань.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить суд зобов'язати відповідача розглянути у встановленому законом порядку з поставленням останнього на квартирний облік відповідну заяву від 27.01.2015.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, Житловим кодексом Української РСР (далі - житловий кодекс).
У відповідності до п. 5 ст. 34 Житлового кодексу Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті (абз.3 ст. 39 Житлового кодексу).
В той же час, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. N 470 (далі - Правила №470).
Так, п. 3 Правил №470, зокрема встановлено, що квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності. Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті у складі голови або заступника голови виконавчого комітету (голова комісії), представника профспілкового органу (заступник голови комісії), депутатів Ради, представників громадських організацій, трудових колективів. Склад комісії затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради. З питань, що розглядаються, комісія підготовляє пропозиції і вносить їх на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради.
З аналізу вказаного судом вбачається, що рішення з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваних при виконавчому комітеті, та на підставі наданих нею пропозицій. Тобто, за наслідком розгляду питання щодо квартирного обліку, у тому числі зарахування на квартирний облік, на засідання громадської комісії з житлових питань місцева державна адміністрація приймає відповідне рішення про зарахування на квартирний облік чи відмову у відповідному зарахуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням №595 від 29.12.2012 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації «Про утворення постійно діючої районної громадської комісії з житлових питань при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації» утворено постійно діючу районну громадську комісію з житлових питань при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації (п. 1).
В той же час, матеріали адміністративної справи свідчать, що відповідачем листом №2-24-24 вих. від 17.02.2015 відмолено позивачу у повторному розгляді його заяви на засіданні районної громадської комісії з житлових питань про зарахування останнього на квартирний облік.
З пояснень представника відповідача судом встановлено, що заява позивача від 27.01.2015 громадською комісією з житлових питань при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації не розглядалась.
На думку суду, зазначеним листом порушено порядок розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування останнього на квартирний облік на засіданні районної громадської комісії з житлових питань, встановлений згідно норм Житлового кодексу та Правил №470.
В той же час, суд зауважить, що позивачем формулювання позовних вимог щодо визнання протиправною відмови Дніпровської районної в місті Києві оформленої листом листом від 17.02.2015 №2-24-24вих. в прийнятті останнього на квартирний облік є не коректним. Зазначене обумовлено тим, що відповідач вказаним вище листом не відмовив ОСОБА_1 у прийнятті його на квартирний облік, а зазначив про відсутність підстав для повторного розгляду даного питання на засіданні районної громадської комісії з житлових питань. Таким чином, на думку суду, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними дій щодо відмови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яка оформлена листом від 17.02.2015 №2-24-24вих у повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.01.2015. За таких обставин, суд з метою повного захисту порушеного права позивача в порядку ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині.
Поряд з цим, враховуючи те, що заяву від 27.01.2015 про зарахування позивача на квартирний облік не розглянуто по суті на засіданні районної громадської комісії з житлових питань утвореної при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, останньою не надано жодних пропозицій з цього питання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частині зобов'язання Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2015.
Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги щодо прийняття відповідачем рішення про зарахування останнього на квартирний облік задоволенню не підлягають. Вказане питання (наявність та/або відсутність підстав для зарахування на квартирний облік) вирішується виключно на засіданні районної громадської комісії з житлових питань, рішення якої оформлюється відповідним розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, не згода з яким може бути оскаржена позивачем в суді.
Слід наголосити, що судом не оцінювалося наявність чи відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік, адже відсутнє рішення (розпорядження) про відмову у зарахуванні останнього на квартирний облік, а відтак заперечення відповідача до уваги судом при вирішенні спору по суті не бралися.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
Частиною 3 ст. 94 КАС України встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. З огляду на те, що судом здійснено вихід за межі позовних та враховуючи, що у одній позовній вимозі позивачем фактично заявлено дві, суд дійшов до висновку про присудження на корить останнього судового збору у розмірі 24, 36 грн.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.01.2015.
Зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2015.
Судові витрати в розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 36 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк