ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 серпня 2015 року письмове провадження № 826/8696/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України,
третя особа: Генеральний прокурор України Шокін Віктор Миколайович
про визнання протиправним та скасування наказу № 9 від 27.12.2014 в частині
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Генеральної прокуратури України № 9 гн від 27.12.2014 р. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України в частині затвердження пунктів 8.1, 8.2, 8.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, якими обмежується конституційне право громадян на здійснення особистого звернення до державної влади.
- визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо нездійснення особистого прийому громадянина ОСОБА_1 Генеральним прокурором України та зобов'язати Генерального прокурора України здійснити особистий прийом ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня винесення судового рішення.
Ухвалою суду від 23 червня 2015 року роз'єднано вказані позовні вимоги ОСОБА_1 та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо нездійснення особистого прийому громадянина ОСОБА_1 Генеральним прокурором України та зобов'язати Генерального прокурора України здійснити особистий прийом ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня винесення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 23 квітня 2015 року, як уповноважений представник і захисник потерпілого г-на ОСОБА_4, звернувся до Генерального прокурора України Шокіна В. М. із двома заявами про вчинення відносно його клієнта кримінальних правопорушень, які було зареєстровано за вхідними номерами в Генеральній прокуратурі України відповідно 137056-15 та 137071-15.
У зв'язку з важливістю висвітлених у вищеназваних заявах обставин він вирішив потрапити на особистий прийом до Генерального прокурора України Шокіна В. М.
24 квітня 2015 року близько 09:20, тобто в межах встановленого часу позивач прибув до приймальної громадян Генеральної прокуратури України, але йому було відмовлено у здійсненні особистого прийому у Генерального прокурора України з посиланням на наказ Генерального прокурора України від 27.02.2014 № 9 гн та затверджену ним Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.
Позивач вважає, що винесений Наказ, Інструкція якими встановлено обмеження щодо особистого прийому громадян є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Представник Позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Звернув увагу суду на те, що наказ Генерального прокурора України від 27.02.2014 № 9 гн та затверджена ним Інструкція є «актом внутрівідомчого характеру, обов'язкова для застосування посадовими особами органів прокуратури», отже його дія не може бути обов'язковою для інших осіб, у тому числі позивача.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуваний наказ в частині в частині затвердження пунктів 8.1, 8.2, 8.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України законним, виданим відповідно до норм чинного законодавства та такими, що не суперечить вимогам законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.
03.07.2015 у судове засідання представник третьої особи не прибув, суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України (ст. 40) гарантує громадянам право направляти як індивідуальні, так і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Це одна із основоположних засад взаємовідносин держави і людини, важлива ознака демократизму конституційного ладу України.
Питання практичної реалізації цього права врегульовані Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частинами 1, 2 ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.
Правові основи діяльності прокуратури визначені статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" 1789-XII від 05.11.1991 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.
Відповідно до ст.12 зазначеного Закону прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Згідно з п.7 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.
З метою забезпечення виконання вимог Конституції України, Законів України "Про звернення громадян", "Про статус народного депутата України", "Про статус депутатів місцевих рад", удосконалення діяльності органів прокуратури щодо розгляду та вирішення заяв, скарг і пропозицій, Генеральним прокурором України видано наказ № 9гн від 27.12.2014 р. «Про організацію особистого прийому та розгляду звернень в органах прокуратури України» яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.
За змістом пункту 5.1. Інструкції з метою забезпечення повного, оперативного і неупередженого розгляду порушених у зверненнях питань Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України (їх заступниками) визначається порядок їх розгляду.
Відповідно до п. 8.1. Інструкції у Генеральній прокуратурі України особистий прийом громадян забезпечується управлінням організації прийому громадян та розгляду звернень у день їх звернення. За наявності підстав організовується прийом громадян працівниками структурних підрозділів та керівництвом Генеральної прокуратури України.
П. 8.2. Інструкції визначено, що особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим порядком.
Генеральний прокурор України приймає громадян за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками.
Особистий прийом Генерального прокурора України може бути організований також за його безпосереднім дорученням.
Прийом громадян Генеральним прокурором України проводиться за участі керівників структурних підрозділів та, за необхідності, керівників прокуратур обласного рівня.
За зверненням, отриманим на особистому прийомі Генеральним прокурором України, керівниками прокуратур усіх рівнів відповідь надається ними або особою, яка виконує їх обов'язки ( п. 8.3. Інструкції).
Таким чином вказаними положеннями Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, визначено чіткий порядок прийому громадян особисто Генеральним прокурором України та структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, що спростовує доводи позивача про суперечність вказаних положень інструкції одне одному.
Отже, відповідно до ст.22 Закону України «Про звернення громадян» у Генерального прокурора України є право визначення Порядку прийому громадян.
Враховуючи повноваження Генерального прокурора України, суд зазначає, що визначення порядку прийому громадян Генеральним прокурором України є необхідним для забезпечення ефективного виконання останнім свого обов'язку з прийому громадян.
Таким чином, оскаржувані п.п. 8.1, 8.2, 8.3. Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 27.12.2014 року №9 гн не суперечить та відповідає положенням ст.22 Закону України «Про звернення громадян», а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Щодо доводів позивача про обов'язковість реєстрації оскаржуваного наказу правоохоронного органу у Міністерстві юстиції України суд зауважує наступне.
Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року із наступними змінами і доповненнями передбачено, які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації та які на державну реєстрацію не подаються. До останніх, зокрема, належать акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів в власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм, рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що наказ Генерального прокурора України від 27.12.2014 № 9 гн та затверджена Інструкція про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України не потребував державної реєстрації в органах Міністерства юстиції України, є актом внутрівідомчого характеру, обов'язкова для застосування посадовими особами органів прокуратури та не суперечить вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного наказу Генеральної прокуратури України № 9 гн від 27.12.2014 р. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України в частині затвердження пунктів 8.1, 8.2, 8.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, спростував належними та допустимими доказами.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій