Справа 127/26380/14-к
Провадження 1-кс/127/8446/14
17 грудня 2014 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 04.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року, -
ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 04.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року.
Скаржник мотивує заяву тим, що постанова винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, що призвело до неналежного розслідування кримінального провадження та в подальшому його закриття. Висновок слідчого про закриття кримінального провадження не ґрунтується на допустимих доказах. Просила скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що скарга є безпідставною та такою, що ґрунтується на припущеннях. Вказав, що було здійснено всі слідчі дії, які необхідні для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні. Досудове розслідування було проведено всебічно, повно та неупереджено, у зв'язку з чим вважає скаргу ОСОБА_3 необґрунтованою та просив відмовити в її задоволені.
Слідчий суддя, заслухавши думку скаржника, прокурора, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи скарги ОСОБА_3 в частині виконання нею посадових інструкцій, функціональних обов'язків та інших обов'язків викладача, оскільки вони не стосуються предмету оскарження і дані обставини були досліджені в ході цивільних судових розглядів в межах відповідних судових справ за позовом ОСОБА_3 .
Так слідчим суддею встановлено, що 08.02.2013р. в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12013010010000071, по заяві ОСОБА_3 щодо неправомірних дій посадових осіб Вінницького медичного університету ім. Пирогова, пов'язаних з підробкою офіційних документів, за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України.
В ході проведення досудового розслідування слідчим було проведено ряд слідчих дій, допитано свідків, здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, проведено слідчі експерименти, а також проведені інші слідчі дії визначені планом розслідування.
Допитана в ході досудового розслідування в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що 03.03.2012 її незаконно звільнили з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України з формулюванням відсутності на роботі упродовж кількох годин 7, 14, 15 та 27 лютого 2012 року. Відповідний наказ про звільнення підписаний виконувачем обов'язків ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_6 . Підставою зазначено службові записки та акти завідуючої кафедри ОСОБА_7 , проте в дійсності в зазначені дні вона перебувала на роботі, у неї в ці дні заняття, а в години зазначені у записках та актах вона перебувала у бібліотеці, віварії та знаходилась на території університету. Її дійсно 1 чи 2 березня 2012 викликали на засідання профкому університету та повідомили про розгляд подання щодо її звільнення з посади на підставі службових записок та актів з кафедри, тоді вона вперше дізналась про зазначені документи. До засідання профкому до неї ніхто не звертався та ніяких претензій до неї не висував, у зазначені дні та часи вона перебувала на території університету.
В той же час покази ОСОБА_3 , спростовуються показами ряду осіб допитаних в якості свідків та зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , слідчому повідомила, що приблизно з 2010 року ОСОБА_3 почала допускати порушення трудової дисципліни, іноді ігнорувала проведення нарад у керівництва університету оскільки перебувала за межами території університету та не надавала жодних усних чи письмових пояснень щодо причин своєї відсутності, не реагувала на зауваження як керівництва університету, так і самої ОСОБА_7 . Розгляд зазначених питань дотримання дисципліни ОСОБА_3 піднімався під час засідання кафедри, про що зазначалось у відповідних письмових протоколах засідання кафедр від 01.04.2010 № 6 та ін. З січня 2012 року вона почала складати відповідні документи щодо відсутності на робочому місці ОСОБА_3 , а саме службові записки та акти про відсутність на роботі ОСОБА_3 . Кафедра фармацевтичної хімії розташована на 5 та 6 поверсі фармацевтичного корпусу медичного університету. В кабінеті, де перебувала ОСОБА_3 , фактично перебуває біля 8 працюючих старших лаборантів та асистентів-викладачів. 07.02.2012, 14.02.2012, 15.02.2012 та 27.02.2012, коли фіксувалась відсутність ОСОБА_3 , нею складено відповідні службові записки на основі складених співробітниками кафедри актів про відсутність працівника на роботі. Вона перепитувала працюючих на кафедрі щодо місця знаходження ОСОБА_3 , однак остання нікому не повідомляла про причини своєї відсутності та місце знаходження її невідомо. Службові записки підписували як особи, що працювали з ОСОБА_3 у одній викладацькій та фіксували її відсутність, так і особи, що працювали поруч і являлись свідками як в навчальних кімнатах кафедри, так і у викладацькій. В зазначені дні вона не попереджала про необхідність своєї відсутності з будь-яких причин. Фактично ОСОБА_3 виходила на роботу тільки для проведення пар зі студентами, а будь-яку іншу наукову та методичну роботу ігнорувала. Зазначені документи зареєстровані в канцелярії університету. ОСОБА_7 просила співробітників кафедри зателефонувати ОСОБА_3 , однак остання не відповідала, оскільки постійно змінювала номери телефонів, а в подальшому при зустрічі відмовлялась давати пояснення.
Аналогічні покази щодо роботи ОСОБА_3 , обставин порушення нею трудової дисципліни та звільнення з роботи дав проректор з навчальної роботи Вінницького національного медичного університету ОСОБА_6 .
У ході допитів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підтвердили свої підписи в службових записках та актах, які фіксували відсутність ОСОБА_3 на роботі, 24.01.2012, 25.01.2012, 26.01.2012, 27.01.2012, 30.01.2012, 31.01.2012, 07.02.2012, 14.02.2012, 15.02.2012, та зазначили, що у вказаний період часу вони дійсно фіксували відсутність ОСОБА_3 та її особистих речей на робочому місці. Вказували, що до ОСОБА_3 ніякого особливого, прискіпливого чи негативного ставлення ні зі сторони керівництва, ні зі сторони працівників університету не було.
Також, в якості свідків допитано декана фармацевтичного факультету ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_27 , завідувача навчального відділу ОСОБА_28 , які входили в комісію університету, що займалася перевіркою законності звільнення ОСОБА_3 . Дані свідки повідомили, що під час роботи комісії проведено перевірку всієї документації, яка велася на кафедрі фармацевтичної хімії, що стосувалася трудової діяльності ОСОБА_3 , у тому числі здійснювалась звірка службових записок про відсутність ОСОБА_3 на роботі, складених зав. кафедрою фармацевтичної хімії ОСОБА_7 , із табелями робочого часу. Жодних розбіжностей у днях і годинах відсутності ОСОБА_3 на роботі, зафіксованих у службових записках, та у табелях робочого часу комісією не виявлено. У зв'язку із відсутністю порушень у перевіреній комісією документації, прийнято рішення про визнання звільнення ОСОБА_3 законним.
Свідок ОСОБА_29 також показав, що 29.02.2012 професійному комітету представлено подання виконуючого обов'язки ректора ВНМУ ОСОБА_6 щодо дачі згоди на звільнення асистента ОСОБА_3 , кандидата фармацевтичних наук, з посади за прогули, тобто за п. 4 ст. 40 КЗпП. В той же день ОСОБА_3 підготовлено та надано запрошення на засідання професійного комітету 2 березня, про що вона розписалась. Також, витребувані у адміністрації університету документи, які складались з приводу відсутності ОСОБА_3 , а саме службові записки, складені завідуючою кафедри фармацевтичної хімії ОСОБА_7 , акти, які підтверджували відсутність асистента ОСОБА_3 в певні години, службова характеристика та інше. Під час засідання ОСОБА_3 запропоновано надати документи, які б підтверджували законність її відсутності на роботі у певні години, наприклад, документи про лікарняний, проте жодних документів ОСОБА_3 не надала.
На виконання ухвали слідчого суді ОСОБА_1 від 12.06.2014, для перевірки правильності складання розрахункових листів, слідчим було допитано головного бухгалтера ВНМУ ім. М.І.Пирогова ОСОБА_30 , яка пояснила, що заробітна плата нараховується співробітникам ВНМУ в кінці кожного місяця на основі табелю робочого часу, який подається завідувачем кафедрою. У табелі робочого часу громадянки ОСОБА_3 за лютий 2012 року зафіксовані години її відсутності на роботі, на підставі чого останній нарахована менша заробітна плата за лютий, що вбачається з розрахункового листка за лютий 2012 (Т. 3 к.п., а.с. 94). Даний факт також підтверджується долученими до матеріалів провадження табелями обліку робочого часу асистента кафедри фармацевтичної хімії ОСОБА_3 за січень, лютий, березень 2012 року. При чому, у табелі обліку робочого часу за лютий в графах, які відповідають 7, 14, 15, 27 лютому, зазначені прогули (тобто відсутність на роботі більш ніж три години) (Т. 3 к.п., а.с. 97).
Для перевірки показів потерпілої ОСОБА_3 слідчим було допитано в якості свідків працівників бібліотеки ВНМУ ім.. М.І. Пирогова ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , які показали, що в архіві бібліотеки знаходиться формуляр ОСОБА_3 , перший запис датується 02.07.2004, а останній 25.01.2014. Дані покази спростовують покази ОСОБА_3 про те, що вона перебувала 07.02.2012, 14.02.2012, 15.02.2012 та 27.02.2012 в приміщені університету, а саме в приміщені бібліотеки.
Також, у кримінальному провадженні проведено слідчі експерименти з ОСОБА_10 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_34 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 „ ОСОБА_16 , ОСОБА_35 , ОСОБА_26 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_36 , ОСОБА_15 та ОСОБА_20 проведено слідчі експерименти в ході яких останні показали місце розташування свого робочого місця та місця ОСОБА_3 , шафи де зберігається одяг та особисті речі працівників, а також перевірено їхню можливість фіксувати відсутність ОСОБА_3 на робочому місці.
Крім того, 23.02.2012 року рішенням Ленінським районним судом м. Вінниці відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 до Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова в особі ректора ОСОБА_37 та завідуючої кафедри ОСОБА_7 про визнання частково недійсними висновки комісії та зобов'язання вчинити певні дії. 04.07.2012 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вищевказане рішення залишено без змін. 14.08.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Вінницької області залишено без змін.
Також, 29.05.2012 року рішенням Староміського районного суду м. Вінниці відмовлено в задоволені позову ОСОБА_3 до Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова та в.о. ректора ВНМУ ім.. М.І. Пирогова ОСОБА_6 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. 22.06.2012 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вищевказане рішення залишено без змін. 20.09.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22.06.2012 року залишено без змін.
Крім того, Державною інспекцію з питань праці у Вінницькій області 19.04.2012 року проведено перевірку порядку звільнення ОСОБА_3 за результатами якої порушень не виявлено. Аналогічно проводилась перевірка комісією Державної інспекції начальних закладів України звернень ОСОБА_3 щодо правомірності дій керівництва стосовно звільнення її з роботи - жодних порушень чинного законодавства України під час перевірки виявлено не було.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що за аналогічною заявою ОСОБА_3 в жовтні 2012 року проводилася перевірки прокуратурою м. Вінниці, за результатами проведення якої 08.10.2012 прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.
Слідчим суддею також встановлено, що в провадженні СУ УМВС України в області перебували матеріали кримінального провадження № 12013010060000010 від 03.01.2013 розпочате за скаргами ОСОБА_3 з аналогічних питань, а саме її незаконного звільнення та підроблення доповідних записок та актів про її відсутність на робочому місці. За результатами досудового розслідування 26.02.2013 у вказаному провадженні винесено постанову про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 366 КК України. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11.04.2013 зазначену постанову про закриття кримінального провадження залишено без змін.
Також, слідчим на виконання ухвали слідчого судді ОСОБА_38 від 07.03.2014 було перевірено спричинення скаржниці ОСОБА_3 шкоди внаслідок вчинення кримінальнго правопорушення. Так, в ході досудового слідства слідчим не здобуто жодних доказів про те, що ОСОБА_3 завдано якусь матеріальну шкоду, оскільки посилання потерпілої про наявність вимушеного прогулу жодним чином документально не підтверджено. В той же час її доводи про відключення електроенергії через несплату комунальних послуг, не отримання субсидії тощо не стоїть в причинно-наслідковому зв'язку з наведеним нею фактом можливої підробки і відповідно не є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування так і під час розгляду скарги ОСОБА_3 не було здобуто належних доказів, що могли підтвердити покази ОСОБА_3 , щодо підробки офіційних документів службовими особами ВНМУ ім.. М.І. Пирогова.
Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим було вчинено всіх заходів стосовно всебічного, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надано належну правову оцінку та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення. Також постанова слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 049.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року відповідає вимогам ч. 5, 6 ст. 110 КПК України.
Враховуючи, що слідством не здобуто доказів, які свідчать про вчинення службового підроблення посадовими особами медичного університету ім. М.І. Пирогова, тому висновки слідчого стосовно необхідності закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, слідчий суддя до приходить до переконання, що постанову слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 04.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року, є винесено законно та обґрунтовано з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 04.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013010010000071 від 08.02.2013 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: