Код суду 0515 Справа № 2-30/2009
16 лютого 2009р Докучаєвський міський суд Донецької області у складі судді Клименка В.П., при секретарі Прохоровій А.В., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвськ, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_5 до відділу освіти Докучаєвської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним позовом, зазначивши, що вона працювала у відповідача з 1992р директором Будинку дитячої та юнацької творчості (БДЮТ). Наказом останнього від 23.10.2008р за №197-к її було звільнено з роботи з 24.10.2008р на підставі п.3 ст. 40, п.1 ст. 41, п.7 ст. 43-1, п.2 ст. 147 КЗпП України (далі КЗпП). за виявлені порушення законодавства про відпустки. Своє звільненням вона вважає незаконним оскільки воно відбулося в час її тимчасової непрацездатності з 24.10.2008р. Крім того вона з 01.07.2008р по 19.08.2008р знаходилася у відпустці, а з 22.08. по 05.09.2008р на лікарняному і тому за цей період накази про відпустки не видавала. Тим більше, що за вказані порушення наказом відповідача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності виконувача обов'язків директора БДЮТ. Також відповідач, видавши наказ про її звільнення, не врахував вимог ст. 149 КЗпП. Незважаючи на те, що наказом відповідача від 24.10.2008р її було поновлено на роботі, позивачка стверджувала, що незаконним звільненням їй було завдано моральної шкоди, розмір якої вона визначила в 15000 грн. Просила суд задовольнити позов.
В судовому засіданні представники позивачки підтримали позов.
Представники відповідача позов не визнали в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_1 суду пояснила, що комісією розслідування додержання вимог КЗпП було встановлено з боку позивачки порушення при наданні працівникам відпусток без збереження заробітної плати. Оскільки до позивачки раніше уже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, вона застосувала до неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Позивачку 24.10.2008р було ознайомлено з наказом про звільнення, але від підпису про ознайомлення з наказом вона відмовилася в присутності свідків. В цей же день позивачка приймала участь в роботі комісії з прийому-передачі документації, печатки, кутового штампу в приміщенні БДЮТ. Після складання акту прийома-передачі позивачка від його підпису теж відмовилася і вийшла з кабінету. Біля 18 години членам комісії стало відомо про те, що позивачці було викликано швидку медичну допомогу і її було поміщено в міську лікарню. Наказ про звільнення позивачки з роботи вона скасувала в цей же день на час знаходження останньої на лікарняному. В грудні 2008р вона скасувала наказ про звільнення в повному обсязі. Вважає, що позивачка в судовому засіданні не довела, що її знаходження в лікарні пов'язане зі звільненням з роботи.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає в позові відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_6 перебувала з відповідачем в трудових правовідносинах і працювала з 1992р директором Будинку дитячої та юнацької творчості. Наказом відповідача від 23.10.2008р за №197-к її було звільнено з роботи з 24.10.2008р. Підставами звільнення в наказі зазначені п.3 ст. 40, п.1 ст. 41, п.7 ст. 43-1, п.2 ст. 147 КЗпП за виявлені порушення законодавства про відпустки. Як слідує з наказу, 2 працівники були безпідставно відправлені у відпустку без збереження заробітної плати терміном понад 15 днів; 5 працівникам було надано відпустки без їхніх заяв; на заявах 2 працівників відсутні їхні підписи; не всі працівники ознайомлені із наказами про відпустки без збереження заробітної плати.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заперечуючи проти позову пояснила, що саме порушення позивачкою законодавства про відпустки були підставою для її звільнення оскільки раніше до неї уже було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Оскільки було встановлено, що накази про надання працівникам БДЮТ відпусток без збереження заробітної плати були обумовлені порушенням фінансової дісципліни з боку позивачки, яка допустила прийняття на роботу працівників поза штатним розкладом і у зв'язку із цим було перевитрачання лімиту заробітної плати. Тому вона в наказі відділу освіти помилково послалася на п.1 ст. 41 КЗпП, як підставу для звільнення.
Відповідно до наказу відповідача від 26.09.2008р №216 працівниками відповідача було проведено розслідування додержання законодавства про відпустки у БДЮТ ( а.с. а.с. 41,42), яким установленно порушення трудового законодавства при наданні відпусток без збереження заробітної плати: накази №51 від 26.06.2008р, №58 від 29.07.2008р, №61 від 01.08.2008р, №64 від 19.08.2008р, №65 від 26.08.2008р були видані позивачкою без заяв працівників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання їм такої відпустки. В заявах ОСОБА_12 та ОСОБА_13 допущені виправлення початку і закінчення терміну відпустки. Зави не завізовані директором, не ведеться реєстр заяв про надання відпусток. Аналогічні порушення зафіксовані в акті від 26.09.2008р (а.с. 51).
З наказу відповідача №113-к від 19.06.2008р вбачається, що позивачка ОСОБА_6 знаходилася з 01.07. по 11.08.2008р в черговій та з 12.08. по 18.08.2008р в додатковій відпустці.
У зв'язку із цим суд вважає доказаним, що позивачкою ОСОБА_5 було видано лише 3 наказа про надання працівникам БДЮТ відпусток без збереження заробітної плати.
Тим більше, що у своєму письмовому поясненню ОСОБА_5 на ім'я відповідача слідує, що наказ №64 від 19.08.2008р про надання відпусток без збереження заробітної плати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вона видала на підставі заяв останніх, але ці заяви не були прикреплені до наказу. Наказ №51 від 26.06.2008р вона видала на підставі заяви ОСОБА_14 і ця заява була додана до наказу.(а.с.39). Але ОСОБА_14 та ОСОБА_11, у своїх поясненнях на ім'я відповідача зазначили, що заяви про відпустки вони не писали, у відпустках без збереження заробітної плати вони перебували за проханням ОСОБА_5 (а.с., а.с. 43-49).
Частиною другою статті 84 КЗпП передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженним ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Виходячи із вкладеного суд вважає, що видання позивачкою наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати працівникам БДЮТ ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_10 без їхніх заяв є порушенням трудового законодавства..
Статтею 147 КЗпП встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 1992р з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів»(Пленум №9), за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Дотримання трудового законодавства при прийнятті управлінческих рішень покладено на позивачку п. 3.1 Посадових обов'язків директора БДЮТ відділу освіти Докучаєвської міської ради.
За наказом відповідача від 16.01.2008р №16-к до позивачки ОСОБА_5 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за недостатній контроль фінансової дисципліни та трудового законодавства. (а.с. 66).
Виходячи із наведеного суд вважає, що відповідач, якому відповідно до 5.2.5 Положення про відділ освіти Докучаєвської міської ради делеговано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади педагогічних працівників…керівників комунальних навчальних закладів і установ освіти відповідно до діючого законодавства, при виданні наказу про застосування до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення діяв відповідно до своїх повноважень та у спосіб, встановлений законодавством.
24.10.2008р позивачку було ознайомлено з наказом про звільнення, але остання від підпису про ознайомлення відмовилася в присутності свідків. (Акт від 24.10.2008р, а.с.50).
Наказом відповідача від 24.10.2008р №198-к було створено комісію щодо прийому передачі ділової документації БДЮТ і в цей же день було складено акт про передачу комісією виконовачу обов'язків директора вказаної документації. Про те, що позивачка була присутня при складанні акту передачі і при передачі документації, печатки, кутового штампу представниками позивачки не оспорюється.
Після завершення вказаної роботи позивачці стало зле і їй було викликано швидку медичну допомогу. Записом під №472 Журналу прийому викликів відділення швидкої медичної допомоги Докучаєвської міської лікарні за 2008р підтверджується, що швидка медична допомога позивачці в БДЮТ надавалася з 17:45 до 18:20 години 24.10.2008р і в цей же час її було доставлено до Докучаєвської міської лікарні, що також підтверджується журналом міської лікарні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму №9, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Суд вважає, що недивлячись на те, що позивачку було госпіталізовано в день звільнення хоча і після закінчення робочого часу, але в період коли вона знаходилася на робочому місці з поважної причини, то відповідач вірно вважав, що звільнення відбулося в день видання лікарняного листка.
Тому наказом відповідача від 24.10.2008р №200-к було скасовано наказ про звільнення на період тимчасової непрацездатності відповідачки. А наказом від 04.12.2008р за №219-к цей наказ скасовано в повному обсязі, про що зроблено відповідні записи в трудовій книжці. Про те, що наказ від 23.10.2008р скасовано позивачку було повідомлено 24.11.2008р і їй було запропоновано надати до бухгалтерії відділу освіти лікарняний.
Відповідно до приписів ст. 237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалою суду від 05.02.2009р за клопотанням представників позивачки вимоги позову в частині поновлення на роботі залишені без розгляду оскільки позивачку поновлено на роботі. У зв'язку із цим суд не обговорює питання чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота позивачки. Але при цьому суд зазначає, що відправлення працівника у відпустку без збереження заробітної плати без його згоди є грубим порушенням конституційних та трудових прав громадян на працю, що включає можливість заробляти собі на життя.
Виходячи із викладеного суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що винними діями відповідача позивачці було завдано моральних страждань. Тим більше, що ч. 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
З урахуванням вказаного суд вважає, що поновлення позивачки на роботі в день звільнення, а повністю в грудні місяці 2008р і було для неї справедливою сатисфакцією.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60,61, 209,213-215, ч.3 ст. 209 ЦПК України, на підставі п.3 ст. 40, ст. 147, 147-1, 151, 235, 237-1 КЗпП України, суд
В позові ОСОБА_5 до відділу освіти Докучаєвської міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовити за необгрунтованістю.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Докучаєвського міського суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Суддя