Справа №295/13622/13-к
1-кс/295/5606/13
30.08.2013 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира - Семенцова Л.М.,
при секретарі - Андрушко І.С.,
за участю слідчого - Скуратівського М.В., прокурора - Шамрай О.В.,
підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2,
законного представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4, погоджене прокурором прокуратури міста Житомира ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше судимого 06.04.2012 року Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 121 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12012060380000200, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому вказав, що в період часу з 22-00 год. 01.03.2013 року по 07-20 год. 02.03.2013 року неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на технічному поверсі будинку № 4 по пр. Миру в м. Житомирі. В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з будь-якого автомобіля. Про свій злочинний намір він повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_1, які на дану пропозицію погодились, чим вступили в попередню злочинну змову з останнім. В цей час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7 направились до будинку № 25, що по пр. Миру в м. Житомирі, де підійшли до автомобіля марки “Фіат Добло”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи в межах єдиного злочинного наміру, керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто для сторонніх осіб його злочинні дії залишаються непоміченими, підійшли до вказаного автомобіля, що належить ОСОБА_8, який знаходився біля вказаного будинку, потім ОСОБА_7, за допомогою викрутки розбив скло дверцят автомобіля. Після цього з метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 відчинив дверцята вказаного автомобіля та ОСОБА_7 проник до салону вказаного автомобіля, звідки викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8, а саме автомагнітолу марки “Авторун” вартістю 500 грн., чим спричинили останньому матеріальної шкоди на вказану суму. Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння кримінального правопорушення залишив та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме автомагнітолу марки “Авторун” вартістю 500 грн., чим спричинили останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, в період часу з 06.03.2013 року по 08.03.2013 року неповнолітні ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7, перебували за адресою: м. Житомир, провулок Червоний, 45, де в ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки “Ardis”, що належить ОСОБА_9, який останній напередодні бачив прикріплений тросом з замком до батареї, розташованої на площадці першого під'їзду третього поверху вищезазначеного будинку. Після чого ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_1 викрасти даний велосипед, на що отримав згоду, тим самим вступивши з ним в попередню злочинну змову, направлену на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення. Реалізуючи спільний злочинний умисел, та, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проникли до площадки першого під'їзду третього поверху по провулку Червоному, 45, де ОСОБА_1 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою і в разі появи сторонніх осіб мав попередити ОСОБА_7, в той час як останній, діючи в межах єдиного злочинного наміру, підійшов до прикріпленого тросом з замком до батареї велосипеду і будучи переконаним, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто вони залишаються таємними за допомогою викрутки, яку заздалегідь підготував, відчинив замок тросу та таким чином вчинив крадіжку велосипеду “Ardis”. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_7, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_7С за попередньою змовою групою осіб повторно, з проникненням у приміщення, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_9, а сааме велосипед марки “Ardis”, вартістю 964,25 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Також 07.03.2013 року близько 01-00 год. неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 знаходились біля будинку № 9, що по проспекту Миру в м. Житомирі, де останній побачив автомобіль марки ВАЗ 2101, державний реєстраційний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_10 В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна. Після чого він запропонував ОСОБА_1 викрасти будь-яке майно з вказаного автомобіля, на що отримав згоду, тим самим вступивши з ним в попередню злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, яке належить ОСОБА_10 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 підійшли до автомобіля та, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто для сторонніх осіб їх злочинні дії залишаються непоміченими, ОСОБА_1, діючи згідно розподілених ролей, залишився неподалік автомобіля спостерігати за тим, щоб поряд не проходили сторонні особи, в той час як ОСОБА_7 підійшов до даного автомобіля та наявними в нього ножницями відімкнув його дверцята. Після цього, з метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на таємне повторне викрадення чужого майна, знаходячись в салоні автомобіля, таємно, повторно викрав автомагнітолу торгівельної марки “Pioneer”, вартістю 385 грн., що належить ОСОБА_10 Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_7С, за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме автомагнітолу торгівельної марки “Pioneer” вартістю 385 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Також 16.03.2013 року близько 01-00 год. неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 знаходились біля будинку № 41, що по провулку Червоному в м. Житомирі, де останній побачив автомобіль марки “Фольксваген”, державний реєстраційний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_11 В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, після чого він запропонував ОСОБА_1 викрасти будь-яке майно з вищевказаного автомобіля, на що отримав згоду, тим самим вступивши з ним в попередню злочинну змову, направлену на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_11 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, керуючись корисливим мотивом, підійшли до вказаного автомобіля та, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто для сторонніх осіб їх злочинні дії залишаються непоміченими, ОСОБА_1, діючи згідно розподілених ролей, залишився неподалік автомобіля спостерігати за тим, щоб поряд не проходили сторонні особи, в той час як ОСОБА_7 підійшов до вказаного автомобіля та наявною в нього викруткою, розбив пасажирське скло вікна. Після цього, з метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на таємне, повторне викрадення чужого майна, знаходячись в салоні автомобіля, таємно, повторно викрав ТВ-тюнер торгівельної марки “Golden Interstar” вартістю 190,43 грн., що належить ОСОБА_11 Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння кримінального правопорушення разом з ОСОБА_1 залишив та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_7С, за попередньою змовою групою осіб, таємно повторно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_11, а саме ТВ-тюнер торгівельної марки “Golden Interstar” вартістю 190,43 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
30.03.2013 року неповнолітні ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 знаходились біля будинку № 45, що по провулку Червоному в м. Житомирі, де в ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки “Forward” та велосипеда марки “Kross”, який належить ОСОБА_12, який останній напередодні бачив прикріпленими тросом з замком до батареї, яка розташована на площадці першого під'їзду четвертого поверху будинку № 45, що по провулку Червоному в м. Житомирі. Після чого він запропонував ОСОБА_1 викрасти згадані велосипеди, на що отримав згоду, тим самим вступивши з ним в попередню злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_12 Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення, першого під'їзду четвертого поверху будинку № 45, що по провулку Червоному, шляхом відкриття дверей під'їзду за допомогою домофону, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, керуючись корисливим мотивом, піднялися до площадки вищезазначеного поверху, де ОСОБА_1 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою і в разі появи сторонніх осіб мав попередити ОСОБА_7, в той час як останній, діючи в межах єдиного злочинного наміру, підійшов до прикріплених тросом із замком до батареї велосипедів та за допомогою викрутки, відчинив замок тросу та, утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння кримінального правопорушення разом з ОСОБА_1 залишив та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, а саме на придбання продуктів харчування. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_7С за попередньою змовою групою осіб повторно, з проникненням у приміщення, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_12, а саме велосипед марки “Forward” вартістю 1197 грн. та велосипед марки “Kross” вартістю 2896,74 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 4093,74 грн.
Крім того, 02.07.2013 року в період часу з 01-00 год. по 03-00 год. неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками № 7 і № 9 по пр. Миру в м. Житомирі, побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_13, з яким ОСОБА_1 з хуліганських мотивів, безпричинно розпочав сварку, в ході якої своєю рукою наніс йому удар в обличчя, внаслідок чого потерпілий нахилився. В подальшому ОСОБА_1 наніс один удар ногою в область живота ОСОБА_13, після чого останній втративши рівновагу, впав на землю. В цей час ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1, приєднався до останнього та, діючи узгоджено, почав умисно наносити численні удари ногами в область тулуба та голови ОСОБА_13, який в той час знаходився в лежачому положенні на землі спиною до низу. У результаті завданих ударів за вказаних обставин ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_7 заподіяли ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота з розривом брижі та сальника, чисельних переломів ребер, сполучної травми тіла, що спричинило смерть потерпілого.
У клопотанні слідчим вказано, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 121 ч. 2 КК України. Підставою до внесення клопотання стало те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 121 ч. 2 КК України, два з яких є тяжкими та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, він підозрюється у вчиненні злочинів повторно та за попередньою змовою групою осіб, за місцем проживання та навчання не з'являється, має негативну репутацію, підтримує зв'язки з із негативно спрямованими особами, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України - необхідність запобігти підозрюваному спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вину у вчиненні злочинів визнає.
Законний представник вважав необхідним застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного вказав про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, які можуть бути підставою для застосування такого запобіжного заходу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5).
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 492 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
У ході розгляду клопотання встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України та ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 121 ч. 2 КК України, що підтверджується допитом свідка ОСОБА_14; проведеним оглядом місця події, в ході якого вилучено викрадені речі; допитом підозрюваного ОСОБА_7; допитом підозрюваного ОСОБА_6; слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_7; протоколами пред'явлення речей для впізнання, в ході яких потерпілі впізнали викрадені у них речі, протоколом допиту підозрюваного від 30.08.2013 року.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 шляхом направлення повідомлення за місцем проживання 20.08.2013 року та шляхом вручення повідомлення особисто під розпис 30.08.2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 121 ч. 2 КК України.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.08.2013 року задоволено клопотання слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4 та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 30.08.2013 року о 02-10 год. ОСОБА_1 було затримано.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, а саме два з яких, передбачені ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 121 КК України, відносяться до тяжких злочинів, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у їх вчиненні, враховуючи його вік, стан здоров'я, факт того, що він, маючи зареєстроване місце проживання, фактично там не проживає, тривалий час був відсутній за місцем реєстрації і місцезнаходження його було невідоме, навчальний заклад відвідує нерегулярно, має судимість за вчинення умисного злочину, існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, а також недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки він не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави у зв'язку з підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395, 492 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 02 год. 10 хв. 30 серпня 2013 року.
Строк дії ухвали - до 02 год. 10 хв. 30 жовтня 2013 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - 02 вересня 2013 року о 12-00 год.
Слідчий суддя Л.М. Семенцова