Справа № 197/681/15-ц
Номер провадження № 2/197/366/15
Іменем України
13 серпня 2015 року. Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ліснецького І.В.,
за участі секретаря Піско Л.В.,
у відсутність сторін сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Широке цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту суд, -
Позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-26515-311210, мотивуючи заявлені вимоги тим, що Банк, як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 5 п. 22 Закону України «Про судовий збір» та на підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, Кадирова Владислава Володимировича.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено 31.112.2010 року кредитний договір №002-26515-311210, відповідно до якого відповідачу було відкрито картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України; в порушення умов якого, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до простроченої заборгованості по кредиту, яка станом на 20.04.2015 року, становить 5202,01 грн., і відповідно складається з тіла кредиту в розмірі 2798, 87 грн.; простроченого тіла кредиту в розмірі 951, 46 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 1451, 68 грн., заборгованість по комісії в розмірі 0,00 грн.. Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 5202,01 грн.
Представник позивача ПАТ «ДельтаБанк», за довіреністю Духота І.В.. в судове засідання не з'явився, будучи повідомленою про день, час і місце розгляду справи, від останньої в суд поступила письмова заява (клопотання) про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1, до суд надав заяву про розгляд справи в його відсутність позов визнав в повному обсязі а.с. 25.
Вивчивши і розглянувши матеріали справи, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, законним є рішення, яке суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно ї законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом, належними доказами по справі, встановлено, що між позивачем ПАТ «ДельтаБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №002-26515-311210 від 31.12.2010 року (а.с.2-3).
На виконання даного кредитного договору, позивач ПАТ «ДельтаБанк» відкрив відповідачу ОСОБА_1 картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України, про що свідчить пункт 1.2 кредитного договору. Банк надав відповідачу, як держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачено п. 1.3 кредитного договору на загальну суму в розмірі 30 000,00 грн. та на день укладання цього Договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 2800 грн. За умовами договору, ліміт кредитної лінії розраховується Банком самостійно.
У відповідності до договору, відповідач ОСОБА_1 як держатель картки зобов'язаний щомісячно в строки, визначені здійснювати погашення частини суми заборгованості та кредитною лінією яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією.
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.4) по кредитному договору відповідач ОСОБА_1 погашав заборгованість, за користування наданою йому кредитною лінією, але станом на 20.04.2015 року, становить 5202,01 грн., і відповідно складається з тіла кредиту в розмірі 2798, 87 грн.; простроченого тіла кредиту в розмірі 951, 46 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 1451, 68 грн., заборгованість по комісії в розмірі 0,00 грн..
Вищенаведене, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв'язку регулюються наступними правовідносинами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані відповідно сторонами в їх сукупності, виходячи з позиції представника позивача щодо задоволення позовних вимог за обраним способом захисту та системного аналізу співмірності заявлених вимог з вимогами закону, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 року (а.с.7).
Відповідно до ст. 38 ч. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справі, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
У відповідності до ст. 88 ч. 3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 243, 60 грн...
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213, 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту .
Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Павлівка Тальнівського району Черкаської області, зареєстрована в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь позивача акціонерного товариства "Дельта Банк" юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, р/р № 26250904955227 МФО 380236 суму заборгованості за кредитним договором № 002-26515-311210 від 31.12.2010 року у розмірі 5202 / п'ять тисяч двісті дві/ грн. 01 коп.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Павлівка Тальнівського району Черкаської області, зареєстрована в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
СУДДЯ І.В. ЛІСНЕЦЬКИЙ