24 жовтня 2008 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого-судді Стратовича О.В.
при секретарі Дворак Г.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1.
відповідачів ОСОБА_2.,
ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2007 року частини будинку АДРЕСА_1між ОСОБА_3. та ОСОБА_2.,-
ОСОБА_4. звернулася до суду позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця згідно договору купівлі-продажу 65/100 будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3. та ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1. позов підтримав з підстав в ньому зазначених і просить його задовольнити мотивуючи тим , що продавець тобто ОСОБА_3. не повідомила письмово ОСОБА_4. про намір продати свою частину будинку іншій особі і продала вказану частину будинку ОСОБА_2. , чим порушила права позивачки, як співвласника , а тому на позивачку необхідно перевести права та обов'язки покупця. Крім того, зазначив, що позивачка внесла на депозитний рахунок Олевського районного суду відповідну суму грошей, вартості проданої частини будинку, тому виконала умови ст. 362 ЦК України.
Відповідачка ОСОБА_2. під присягою показала, що 19.10.2007 року придбала у ОСОБА_3. за 45 тис. грн. частку житлового будинку (35/100) розташованого в м. АДРЕСА_1. Про що було укладено договір купівлі-продажу частини житлового будинку, який був посвідчений нотаріусом. В липні, на початку серпня 2007 року пропонувала ОСОБА_4. продати їй належну останній частину будинку , але ОСОБА_4. не погоджувалася. Позивачці було відомо, що ОСОБА_3. має намір продати їй частину будинку і тому відмовилася продати ОСОБА_2. свою частину будинку, також відмовилася підписувати заяву стосовно погодження співвласника на продаж частки житлового будинку. ОСОБА_4. приїзджає в м. Олевськ літом досить часто так, як садить город, а зимою рідше. Весь цей час ОСОБА_4. було відомо, що ОСОБА_2. купила частину будинку, відповідачка розмовляла з позивачкою неодноразово стосовно продажу їй своєї частини будинку, також позивачка дала їй свою домашню адресу. На запитання позивачці, чому коли їй пошта тричі повідомляла, що в жовтні 2007 року їй надійшов лист, в якому повідомлялося про продаж частини будинку, вона лист не отримувала, то позивачка повідомила, що повідомлення пошти приходили лише двічі. Заперечує стосовно позову і вважає, що купила частину будинку законно.
Відповідачка ОСОБА_3. під присягою показала, що у 1989 році помер її батько , який заповідав їй та другій дружині частину житлового будинку. Після смерті другої дружини батька вона стала разом з ОСОБА_4. співвласником житлового будинку. ОСОБА_4. мала наміри купити її частину будинку, але реально будь-яких дій не вчиняла, грошей не давала. Відповідачка неодноразово зверталася до позивачки стосовно долі її частини будинку, але ніяких результатів з цього не мала. Весною 2007 року відповідачка пропонувала позивачці сплатити за частину будинку останньої, але позивачка не погодилася. При цьому не висловлювала бажання купити у відповідачки належну останній частину будинку. Протягом 2005-2007 років позивачка не надавала документів на будинок відповідачці, тому вона особисто дані документи витребовувала в МБТІ. Так, як позивачка фактично відмовилася від продажу своєї частини будинку і не пропонувала відповідачці щоб остання продала їй свою частину будинку , то відповідачка вирішила продати власну частину будинку іншій особі, тобто ОСОБА_2. При цьому позивачці було відомо про наміри відповідачки продати свою частину будинку, що стверджується оголошенням в місцевій газеті від 08 червня 2007 року, а також тим, що відповідачка неодноразово розмовляла по телефону з позивачкою стосовно продажу частини будинку, що підтверджується деталізацією нарахувань за міжміські та міжнародні розмови. Позивачка повідомлялася письмово по пошті про продаж частини будинку, але навмисно листа не одержала, при цьому коли відповідачка спитала, чому тричі позивачка не отримувала листа остання відповіла, що листа вона не отримувала лише двічі. 19.10.2007 року відповідачка продала належну їй частину будинку ОСОБА_2. , договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріусом. Відповідачка вважає, що позивачці слід відмовити в задоволенні позову так, як останній було відомо про продаж частини будинку.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_5. суду показали, що ОСОБА_4. було відомо про наміри ОСОБА_3. продати частину будинку ОСОБА_2. Протягом літа 2007 року неодноразово розмовляли з ОСОБА_4. на цю тему, пропонували викупити у останньої належну їй частину будинку , але остання свою частину будинку так і не продала. Також свідки стверджують, що ОСОБА_4. бачила листа від нотаріуса стосовно продажу будинку і говорила, що їй надходило двічі повідомлення про отримання даного листа. При цьому ОСОБА_4. надала свідкам і свою адресу в м. Києві.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7. суду показала, що в травні- червні 2007 року запитувала у ОСОБА_4. , чи продається частина будинку, остання відповіла, що свою частину будинку вона не продає. Пояснила, що приїзджає в будинок , як на дачу. З розмов з ОСОБА_4. зрозуміла, що останній відомо, хто буде купувати іншу частину будинку і за яку суму.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8. суду показав , що ОСОБА_4. було відомо , що ОСОБА_3. продає свою частину будинку ОСОБА_2. Свідок разом з ОСОБА_3. вів переговори з ОСОБА_4. стосовно продажу останньою своєї частини будинку ОСОБА_3. або купівлі частини будинку від останньої. При цьому особисто говорив ОСОБА_4., що вона, як перший покупець в разі покупки частини будинку повинна сплатити певну суму грошей. Ці розмови йшли приблизно за 1,5 року до того часу коли ОСОБА_3. продала частину будинку ОСОБА_2. Коли ОСОБА_3. запитала у ОСОБА_4. технічний паспорт на будинок і домову книгу, то остання зазначені документи не надала. Перед продажею частини будинку ОСОБА_3. давала об'яву в газету про продаж частини будинку , неодноразово дзвонила з його телефону ОСОБА_4. в м. Київ стосовно продажу будинку. Разом з ОСОБА_3. запитувала у ОСОБА_4. , яку вона хоче половину будинку, коли ОСОБА_4. вибрала собі частину будинку , то свідок заложив двері і переробив грубу в присутності ОСОБА_4.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9. суду показав , що ОСОБА_4. було відомо про те, що ОСОБА_3. продає свою частину будинку. При цьому ОСОБА_3. пояснювала, що ОСОБА_4. вона неодноразово дзвонила по телефону, але остання нічого не говорила стосовно своїх намірів купити у ОСОБА_3. її частину будинку.
В судовому засіданні встановлено, що 19.10.2007 року ОСОБА_3. відповідно до договору купівлі-продажу частини будинку продала ОСОБА_2. належну їй частину (35/100 часток) будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в м. АДРЕСА_1. Продажа вчинена за 45 тис. грн. Договір ВЕХ № 828198 був зареєстрований в реєстрі № 1822 і посвідчений Олевським районним державним нотаріусом.
Друга частина будинку (35/100 часток) належить на праві приватної власності ОСОБА_4.
21.08.2008 року ОСОБА_4. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2007 року частини будинку АДРЕСА_1між ОСОБА_3. та ОСОБА_2., мотивуючи позов тим, що відповідачами не були виконані вимоги ст. 362 ЦК України, а саме співвласник не скористався переважним правом купівлі частки в спільному майні, продавець не повідомив співвласника належним чином про намір продати частину будинку , не повідомив ціну та інші умови договору.
Позивачка вважає, що внесла на депозитний рахунок суду 45 тис. грн. вартості проданої частини будинку відповідачкою.
ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вважають, що вчинили правочин на законних підставах, прав та інтересів позивачки не порушили.
Дані правоввідносини врегульовані ст. 362 ЦК України з якої слідує, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
Виходячи з наведеного та встановленого суд приходить до висновку , що в задоволенні позову ОСОБА_4. до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4. суд мотивує своє рішення слідуючими обставинами:
Так, ОСОБА_4. було відомо про продаж частини будинку та умови продажу, що стверджується показами відповідачів та свідків, а також копією об'яви в мсіцевій газеті від 08.06.2007 року (а.с. 42) та деталізацією нарахувань за міжміські та міжнародні розмови за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року та за період з 01.09.2007 року по 30.09.2007 року виданого Олевським районним відділенням електрозв'язку «Укртелеком», а також копією поштового конверта на адресу ОСОБА_4. на якому є відмітки про направлення повідомлень поштою позивачці, датованих 13.09.2007 року, 17.09.2007 року, 10.10.2007 року. Про те, що ОСОБА_4. не мала наміру купувати у ОСОБА_3. її частину будинку стверджує в своїх показах свідок ОСОБА_8. , який також зазначив, що в присутності ОСОБА_4. заложив двері в будинку і склав грубу, чим фактично відокремив частину будинку в якому проживали власники. В позовній заяві ОСОБА_4. зазначила, що внесла на депозитний рахунок суду 45 тис. грн. вартості проданої частини будинку та надала квітанцію № 302\з167 від 29.09.2008 р., про внесення зазначеної суми в касу № 1500 АКБ «Правекс-Ьанк» Борщагівського ТВЕВ, вул. Симиренка, 5, м. Київ, але гроші , на момент розгляду справи в суді , на депозитний рахунок суду не надійшли, що стверджується відповідним листом Управління державного казначейства в Олевському районі від 17.10.2008 року № 2-11/816 (а.с. 55), тобто така обставина унеможливлює розгляд справи так, як одночасно з позовом позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець ( ч. 4 ст. 362 ЦК України). Суд вважає, що правочин - договір купівлі-продажу частини будинку , який відбувся 19.10.2007 року в м. Олевську між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є законним і не порушив права та інтереси ОСОБА_4.
Керуючись вимогами ст. 362 ЦК України; ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведеня на співвласника прав та обов'язків покупця згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2007 року частини будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_4. державне мито в сумі 385,73 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів , з послідуючого дня після оголошення рішення суду.
Суддя: