10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"04" липня 2006 р. Справа № 2/70-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кулик Т.Б. - представника за довіреністю №120 від 03.03.2006р.;
від відповідача: Голубєва Г.В. - представника за довіреністю №1/9-37 від 22.06.2006р.;
розглянувши апеляційну скаргу Виробничого підприємства "Теплоенергосервіс", смт. Черняхів Житомирської області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "01" березня 2006 р. у справі № 2/70-06 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Виробничого підприємства "Теплоенергосервіс", смт. Черняхів Житомирської області
до Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників", м. Вінниця
про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
з перервою в судовому засіданні з 27 червня 2006 року по 04 липня 2006 року
згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.03.2006р. у справі №2/70-06 в позові Виробничого підприємства "Теплоенергосервіс", смт. Черняхів Житомирської області до Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників", м. Вінниця про визнання договору купівлі-продажу дійсним відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Виробниче підприємство "Теплоенергосервіс", смт. Черняхів Житомирської області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати й прийняти нове рішення, яким визнати договір від 01.12.2005 року дійсним, вважаючи, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував норми матеріального права й зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, про що, на його думку, свідчить наступне:
- радою облагрооб'єднання 29.11.05р. прийняте рішення про продаж ЦМК "Якимівський міжгосподарський завод кормових дріжджів", після чого й було підписано спірний договір;
- для проведення оплати позивач уклав з АК ПІБ кредитний договір й передав в заставу свої права на даний ЦМК;
- однак, відповідач, незважаючи на наведене, та звернення до нього щодо виписки рахунку на оплату комплексу та посвідчення договору купівлі-продажу нотаріально, ухиляється від цього, але ці обставини не були враховані місцевим судом при розгляді справи;
- судом залишена поза увагою й та обставина, що сторонами досягнено згоди з усіх істотних умов договору, його текст відповідає ст.203 ЦК України, угода виконана позивачем частково, а тому правових перешкод для вчинення нотаріального посвідчення даного договору згідно ч. 3 ст. 209 ЦК України не було;
- суд, всупереч припису абз.2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», відповідно до якого, якщо угода виконана частково однією зі сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, за вимогою сторони, яка виконала угоду, та при досягненні згоди з усіх істотних умов, не визнав угоду дійсною.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу.
Відповідач - Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" у відзиві на апеляційну скаргу №1/9-32 від 23.05.06р. (з врахуванням доповнення) та його представник в засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що:
- відповідно до умов п.2.1 договору від 01.12.2005р. відповідачем було виписано рахунок №1/2 від 02.12.2005р. для оплати позивачем вартості майнового комплексу “Якимівський міжгосподарський завод кормових дріжджів» до 25.12.2005р., але позивач до обумовленої дати за рахунком не звертався, коштів по договору не перерахував, а тому, в зв'язку з невиконанням умов п.2.1 договору від 01.12.2005р. Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" згідно п.4.2 договору направило на адресу позивача лист №84 від 26.12.2005р. про розірвання договору;
- посилання позивача на укладання кредитного договору №10 від 05.12.2005р., який носить цільовий характер на придбання цілісного майнового комплексу, є безпідставним, оскільки умовами спірного договору не передбачено проплату за майно після отримання кредиту позивачем;
- жодна з вимог, передбачених ч.2 ст.220 ЦК України, позивачем не виконана, а тому відсутні правові підстави для визнання договору дійсним: сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору - його предмету та ціни (відсутній перелік майна, що входить до ЦМК, а також вартість об'єкту в сумі 430000,00 грн. визначена без вказівки на те, чи входить до цієї суми ПДВ); відсутні будь-які докази щодо повного або часткового виконання договору, зокрема, оплати за цілісний майновий комплекс й приймання-передачі ЦМК по акту приймання-передачі ЦМК;
- сторонами недодержано норм ст. 657 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна від 01.12.2005р., що призвело до нікчемності цього правочину з моменту його укладення (ч.1 ст.220 ЦК України) і не потребує визнання судом його недійсним (ч.2 ст.215 ЦК України); крім того, позивач не звертався до відповідача з вимогою нотаріального посвідчення договору, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 01.12.2005р.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
01.12.2005р. Виробничим підприємством "Теплоенергосервіс" (покупець) та Облагрооб'єднанням "Вінницька рада сільгоспвиробників" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу майна, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати цілісний майновий комплекс “Якимівський міжгосподарський завод кормових дріжджів», с. Якимівка Оратівського району за актом приймання-передачі після сплати його вартості (п.3.1), а Покупець прийняти і сплатити його вартість, яка складає 430000,00 грн. (п.1.2).
Згідно п.2.1 розрахунки за ЦМК відбуваються в безготівковій формі до 25 грудня 2005р. згідно рахунку на основі балансу станом на момент передачі.
18.01.2006р. (про що свідчить дата на штампі реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області) Виробниче підприємство "Теплоенергосервіс" звернулось до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 01.12.2005р. дійсним в порядку ч.2 ст. 220 ЦК України, оскільки відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення, хоча ВП "Теплоенергосервіс" виконало умови договору, а саме уклав кредитний договір з метою перерахування коштів за цілісний майновий комплекс, але відповідач цьому перешкоджає, не надаючи рахунок-фактуру на виконання п. 2.1 договору.
Оцінивши надані сторонами докази, суд першої інстанції відмовив в позові, з чим також погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як вбачається з договору купівлі-продажу майна від 1.12.05р. (Цілісного майнового комплексу “Якимівський міжгосподарський завод кормових дріжджів») та з'ясовано в засіданні, останній нотаріально не посвідчувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Отже, договір від 1.12.2005р. купівлі-продажу майна не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).
Отже, відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути компенсоване рішенням суду, однак за дотримання таких вимог:
1) сторони домовились щодо всіх істотних умов договору;
2) така домовленість підтверджується письмовими доказами;
3) відбулося повне або часткове виконання умов договору;
4) одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Із зазначеної норми вбачається, що це правило не може бути застосоване: якщо сторонами не було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору; якщо відсутні письмові докази того, що така угода мала місце; якщо не відбулося повне або часткове виконання умов договору; крім того, має бути встановлений факт ухилення іншої сторони від нотаріального посвідчення договору.
Проаналізував наведені норми матеріального права в сукупності з зібраними у справі доказами, колегія суддів вважає, що відсутні необхідні складові, передбачені ч. 2 ст. 220 ЦК України, за яких договір від 1.12.2005р. міг би бути визнаний дійсним. При цьому, посилання позивача на кредитний договір №10 від 05.12.2005р., як на часткове виконання договору купівлі-продажу майна від 01.12.2005р. є безпідставним, оскільки договір купівлі-продажу майна від 01.12.2005р. встановлює, що Продавець зобов'язується передати цілісний майновий комплекс “Якимівський міжгосподарський завод кормових дріжджів», с. Якимівна Оратівського району, а Покупець прийняти і сплатити його вартість, що узгоджується з приписами ст. 655 ЦК України; в той же час укладання кредитного договору лише свідчить про намір оплатити вартість ЦМК.
Підсумовуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки не грунтуються на вимогах чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та не є такими, що можуть бути підставою для скасування рішення.
Одночасно, керуючись приписами ст.68 ГПК України, слід скасувати й заходи забезпечення позову, вжиті Житомирським апеляційним господарським судом згідно ухвали від 18.05.06р. у даній справі.
Керуючись ст.ст. 68, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 01 березня 2006 року у справі №2/70-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничого підприємства "Теплоенергосервіс", смт. Черняхів Житомирської області - без задоволення.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Житомирським апеляційним господарським судом згідно ухвали від 18 травня 2006 року.
3. Постанову для виконання надіслати Гайсинському міжрайонному бюро техінвентаризації, Оратівській районній державній нотаріальній конторі Вінницької області.
4. Матеріали справи №2/70-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Шкляр Л.Т.
віддрук. 6 прим.
1- в справу
2,3- сторонам
4- в наряд
5- Гайсинському міжрайонному бюро техінвентаризації
6- Оратівській районній державній нотаріальній конторі Вінницької області