Справа № 2-н-73/2009 p.
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
27 січня 2009 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Чижиченко Д.В.,
розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 8 426 гривні 69 копійок, -
Представник ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить видати судовий наказ за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 8 426 гривні 69 копійок.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP12320724 від 13.06.2006 р. боржник отримав кредит у розмірі 2 493, 40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2007 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку -щомісяця в період сплати, за який приймається період з «21» по «28» число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 168, 06 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення умов договору боржник зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 27.11.2008 р. боржник має заборгованість - 8 426 грн. 69 коп., яка складається з: 2493 грн. 40 коп. - заборгованість за кредитом; 3 415 грн. 12 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1878 грн. 80 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором; 250 грн. 00 коп. - судовий штраф (фіксована сума); 389 грн. 37 коп. - судовий штраф (процент).
Таким чином, не зважаючи на досягнуті між сторонами домовленості, ОСОБА_1. своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, з зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 8 426 грн. 69 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд на підставі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України видати судовий наказ про стягнення з боржника кредитної заборгованості вказаної з урахуванням відсотків за користування кредитом, а також судові витрати по справі.
Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
При цьому, судовий наказ може грунтуватися лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обгрунтованості та з'ясування суттєвих обставин, які стосуються правовідносин сторін.
Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачена ст. 100 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, за якою не може бути видано судовий наказ, чи з заяви і поданих документів вбачається спір про право.
В заяві ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з вимогою про стягнення з позичальника ОСОБА_1 шляхом видачі судового наказу кредитної заборгованості з відповідними процентами, надавши при цьому докази на підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору та виконаний представником заявника розрахунок суми, яка на його думку підлягає стягненню з боржника.
2
Як вбачається з матеріалів справи, боржник з наданим заявником розрахунком кредитної заборгованості не ознайомлений, вказаний розрахунок з ним не узгоджувався й будь-якого свого особистого ставлення до цього розрахунку боржником не вказувалося.
Також, заявником не з»ясована поведінка особи, до якої він звертається з вимогою щодо оспорювання підстав, розміру вимоги і доказів, які її підтверджують, тобто пояснення боржника з приводу заявлених вимог, їх розміру, чи має намір боржник сплатити заборгованість без судового наказу, чи не оспорює боржник свій обов'язок або строки для належного виконання зобов'язання ще не настали, чи мають місце обставини, які свідчать про прострочення стягувача. При вирішенні питання про видачу судового наказу усі вищевикладені обставини суд зобов'язаний оцінити для з»ясування достатності та переконливості поданих документів щодо вказаних у заяві вимог.
За таких обставин, вважаю, що заявникові ЗАТ КБ „ПриватБанк" в прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення з боржника грошових коштів, в тому числі й заборгованості по процентам за користування кредитом, хоча й ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, однак, не є безспірною і не може вирішувати виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.
Керуючись ст. ст. 100, 101 ЦПК України, -
У прийнятті заяви про видачу судового наказу ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" з боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.