Справа № 1570/7543/2012
26 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «УПТК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «УПТК» (далі - Позивач, або ПП «УПТК») з позовом (а.с.2-21) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу № 1939 від 13.09.2012 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «УПТК», код ЄДРПОУ 21016100, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року» (далі - Наказ №1939); визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «УПТК» з питань правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року та зі складання Акту перевірки № 5563/22-4/21016100 від 20.09.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «УПТК», код ЄДРПОУ 21016100 з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643, за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року» (далі - Акт перевірки); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001862240 від 12.10.2012 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про збільшення грошового зобов'язання ПП «УПТК» зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 3750,00 грн., у тому числі за основним платежем 3000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 750,00 грн. (далі - податкове повідомлення-рішення №0001862240).
Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.
У Наказі №1939 та в Акті перевірки не визначено конкретної та чіткої обставини для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), як того вимагає п.79.1 ст.79 ПК України. Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та 78 цього Кодексу. В зв'язку з цим Позивач вважає, що ДПІ не вказала і не мала жодних підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «УПТК». Не може слугувати такою підставою норма п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, зважаючи на надання ПП «УПТК» у лютому 2012 року відповіді на обов'язковий письмовий запит ДПІ з долученням до неї копій фінансово-господарських та первинних документів.
Виходячи з викладеного, на думку Позивача, дії ДПІ з призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «УПТК» з питань правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія», не відповідали приписам законодавства, здійснювалися без достатніх правових підстав, з порушенням норм податкового законодавства, визначених норм і процедур, отже були протиправними, а відтак отримані за результатами їх вчинення висновки податкового органу не є належними та законними.
Крім цього, на думку Позивача, зроблені податковим органом під час проведення перевірки висновки про недійсність правочинів та завищення податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Одеська будівельна компанія» не відповідають дійсності та положенням чинного законодавства України, оскільки при укладенні правочинів, зокрема, договору від 23.04.2010 року між ПП «УПТК» (Замовник) та ПП «Одеська будівельна компанія» (Підрядник) та підписання на його виконання акту виконаних робіт вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України були додержанні. Договір, укладений між ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія» не визнаний судом недійсним, та не є нікчемним, оскільки не порушує публічний порядок. Умови договору сторонами виконані, що підтверджується належним чином складеним первинними документами бухгалтерського обліку. ПП «Одеська будівельна компанія» на час укладення договору та його виконання було зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ та мало ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Роботи (послуги), надані Позивачу ПП «Одеська будівельна компанія» були використані ПП «УПТК» у господарській діяльності підприємства, тобто відповідні правочини були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків.
Таким чином, на думку Позивача, ПП «УПТК» додержані всі вимоги, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» для отримання права на податковий кредит з господарських відносин із ПП «Одеська будівельна компанія».
У судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 127-130). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що проведеною перевіркою ПП «УПТК» було встановлено безпідставність віднесення Позивачем до податкового кредиту у червні 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Одеська будівельна компанія», оскільки операції ПП «Одеська будівельна компанія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, у зв'язку з чим ПП «Одеська будівельна компанія» не могло фактично здійснювати господарські операції. При цьому, Відповідач зазначив, що такий висновок був зроблений перевіряючими, виходячи зі змісту акту № 296/23-513/34319643 від 15.03.2011 року, яким встановлено відсутність у ПП «Одеська будівельна компанія» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, що унеможливлює здійснення ним будь-якої господарської діяльності, в зв'язку з чим, на підставі ч.ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 ст. 228 ЦК України договір Позивача з даним контрагентом є нікчемним.
На підставі наведеного, Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм ПК України, а тому не підлягає скасуванню.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство «УПТК» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.05.2001 року, у перевіряємому періоді було платником ПДВ та згідно довідки з ЄДРПОУ здійснювало діяльність із здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 24-25).
В період з 17.09.2012 року по 20.09.2012 року, на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1939 від 13.09.2012 року (а.с. 159), ДПІ було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «УПТК» з питання підтвердження взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія» за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено Акт позапланової невиїзної перевірки № 5563/22-4/21016100 від 20.09.2012 року (а.с. 148-155).
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ПП «УПТК» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 н. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97), в результаті чого занижено ПДВ за 2 квартал 2010 року на 3000 грн.
На підставі Акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 000186240 від 12.10.2012 року, за яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3750 грн. (за основним платежем 3000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 750 грн.).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки, а також дій по проведенню перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Абзацами 2, 3 пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно з п.п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.
Між тим, як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного Позивачем Наказу № 1939, вказаний Наказ не містить чітко окреслених та конкретизованих підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених п.78.1 ПК України, підстав, згідно яких податковий орган має право провести таку перевірку, як того вимагають приписи п.79.1. цього Кодексу. При цьому, посилання ДПІ у Наказі № 1939 на п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, не є достатнім, оскільки означеним положенням Кодексу передбачено лише умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та жодним чином не обставини, перелік яких, у свою чергу містить, зокрема, п.78.1 ст.78 ПК України.
Водночас, імперативність положень ПК України, в даному випадку, вказує на обов'язок податкових органів, повноважних здійснювати документальні перевірки платників податків з питань визначених ПК України, дотримуватись положень даного Кодексу, в тому числі при прийнятті рішення про проведення перевірок, незалежно від того, яка з підстав для проведення відповідної перевірки ними застосовується.
Таким чином, оскільки Наказ №1939 не містить посилань на підстави проведення перевірки Позивача та доказів щодо наявності передбачених законодавством підстав на проведення перевірки, що свідчить про відсутність нормативного обґрунтування рішення про проведення перевірки та конкретних фактичних підстав для проведення перевірки, які надають право податковим органам на позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення факту порушень з боку останнього.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи положення наведених норм матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст. 42, 73 ПК України, суд зазначає, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
Як встановлено судом, на запит податкового органу № 3523/10/2350 від 24.01.2012 року, в якому, з посиланням на п.п.20.1.6, п. 20.1 ст. 20 та п.п.73.3, 73.5, ст. 73, п.п.78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 ПК України, від керівника Позивача вимагалось надання інформації та її документальне підтвердження взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія» за травень-червень 2010 року, Позивачем була надана обґрунтована відповідь, яка отримана Відповідачем 15.02.2012 року, проте після отримання зазначеної відповіді, перевірка Позивача не призначалися та не проводилися, аж до вересня 2012 року. Будь-яких інших запитів щодо документального підтвердження взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія» на адресу Позивача від податкового органу не надсилалось (а.с. 161-165).
Також, суд звертає увагу на те, що перевірка Позивача була призначена Наказом ДПІ № 1939 лише за період червень 2010 року, у той час, як Позивачем був сформований податковий кредит за результати взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія», також, і за травень 2010 року, за який, в тому числі, початково вимагалось надати пояснення та відповідні підтверджуючи докази.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що рішення контролюючого органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене Наказом № 1939, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно, та всупереч вимог чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що протиправність Наказу № 1939 обумовлює протиправність дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «УПТК» з питань правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія» та зі складання Акту перевірки № 5563/22-4/21016100.
Дослідивши обставини господарських взаємовідносин Позивача із його контрагентом - ПП «Одеська будівельна компанія» та законність формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.
Як вбачається з Акту перевірки, підставою для донарахування Позивачу ПДВ у сумі 3000 грн. за виписаними ПП «Одеська будівельна компанія» податковими накладними зазначено те, що Позивачем безпідставно до податкового кредиту у червні 2010 року включені суми податку по взаємовідносинам з ПП «Одеська будівельна компанія», оскільки операції ПП «Одеська будівельна компанія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, у зв'язку з чим ПП «Одеська будівельна компанія» не могло фактично здійснювати господарські операції. При цьому, такий висновок був зроблений перевіряючими, виходячи зі змісту акту № 296/23-513/34319643 від 15.03.2011 року, яким встановлено відсутність у ПП «Одеська будівельна компанія» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, що унеможливлює здійснення ним будь-якої господарської діяльності, в зв'язку з чим на підставі ч.ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України угоди Позивача з даним контрагентом є нікчемними (а.с.131-137).
Крім того, податковий орган акцентував увагу на тому, що ПП «УПТК» віднесено до складу податкового кредиту витрати з придбанням послуг від ПП «Одеська будівельна компанія», згідно договору від 23.04.2010 року та податкової накладної, без надання до перевірки форм первинних облікових документів у будівництві КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», згідно наказу №554 від 04.12.2009 року «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».
Таким чином, з урахуванням предмету спору, дослідженню підлягає законність та обґрунтованість висновку Відповідача про реальність господарських операцій, укладених між ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ПП «УПТК» на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2010 року, придбало 35/1000 частини нежилої будівлі виробничого корпусу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, буд. 1/12 (а.с.87-91).
Судом встановлено, що з метою приведення фасаду зазначеної будівлі у належний стан, 23.04.2010 року між ПП «УПТК» (Замовник) та ПП «Одеська будівельна компанія» (Підрядник) було укладено Договір будівельного підряду (а.с.38-40), згідно з умовами якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати ремонт фасаду Головного виробничого корпусу текстильно-ткацького виробництва за адресою: 65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1/12, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити його. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за Даним Договором) є відновлений та ушляхетнений фасад приміщення та прилеглої території (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 4.1, 4.2 вказаного Договору роботи виконуються із матеріалів Замовника, перелік, кількість та вартість яких вказується в Акті прийому передачі матеріалів. При наданні Замовником обладнання та/або інструменту для виконання робіт, складається акт прийому-передачі, після виконання своїх обов'язків за цим Договором Підрядник повертає обладнання та/або інструмент з урахуванням нормованого зносу, про що складається акт прийому-передачі. Оплата за використання обладнання та/або інструменту не стягується. Замовник зобов'язується забезпечити Підряднику необхідні умови для виконання робіт, а саме: вільний доступ до об'єкту ремонту.
Відповідно до п.п.6.1, 6.4, 6.6 Договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з приблизним кошторисом (Додаток № 1 до даного Договору). Витрати Підрядника пов'язані із виконанням цього Договору відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується Замовником, терміни оплати протягом 3 робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Замовник, за домовленістю Сторін може здійснювати попередню оплату. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється за актом протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення Замовнику про готовність предмету підряду до приймання (п. 8.1 Договору).
На виконання умов зазначеного Договору 23.04.2011 року ПП «УПТК» (Замовник) та ПП «Одеська будівельна компанія» (Підрядник) складено та підписано Приблизний кошторис витрат на проведення ремонтних робіт (а.с.41). Позивачем на підтвердження спроможності здійснення його контрагентом ПП «Одеська будівельна компанія» робіт за Договором, було надано до суду копії: ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АВ №475710, виданої ПП «Одеська будівельна компанія» 25.09.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області строком дії з 25.09.2009 року по 04.05.2011 року із додатком; свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Одеська будівельна компанія» (а.с.58) та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої видами діяльності ПП «Одеська будівельна компанія» за КВЕД є зокрема: 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 45.21.1 - будівництво будівель (а.с.58-66).
На підтвердження виконання робіт за вказаним Договором, Позивачем надано до суду копію акту виконаних робіт від 11.06.2010 року, підписаного представниками ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія» (а.с.49).
Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарської операції за вказаним Договором, а саме на підтвердження придбання та поставки будівельних матеріалів на об'єкт, Позивачем до суду надано: видаткові накладні № 29 від 01.04.2010 року, № 46 від 26.04.2010 року, № 3173 від 12.05.2010 року, № 58 від 18.05.2010 року, № БКТ00006458 від 07.05.2010 року, № 4844 від 11.06.2010 року, № БКТ00009146 від 10.06.2010 року; рахунки на оплату № 35 від 01.04.2010 року, № 46 від 26.04.2010 року, № 52 від 17.05.2010 року, № ОУ00000389 від 29.04.2010 року, № 266 від 09.06.2010 року, № ОУ00000543 від 04.06.2010 року; податкові накладені № 25 від 01.04.2010 року, № 39 від 26.04.2010 року, № 713 від 11.05.2010 року, № 60 від 18.05.2010 року, № 05198 від 30.04.2010 року, № 985 від 10.06.2010 року, № 07408 від 04.06.2010 року та товарно-транспортні накладні (а.с.69-85).
Крім того, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: № 1074 від 29.04.2010 року на суму 5000 грн., в т.ч. 833,33 грн. ПДВ, № 1282 від 19.05.2010 року на суму 10 000 грн., в т.ч.1666,67 грн. ПДВ, № 1696 від 11.06.2010 року на суму 18 000 грн., в т.ч. 3000 грн. ПДВ, отриманих від постачальника робіт - ПП «Одеська будівельна компанія», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання робіт з реконструкції та дають право на включення ПДВ до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (а.с. 45, 47, 50).
Судом встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані Позивачем від його контрагента відповідно до Договору будівельного підряду від 23.04.2010 року на всю кількість виконаних робіт.
На підтвердження здійснення оплати за виконані Договором роботи, в матеріалах справи містяться рахунки-фактури № 180510/1 від 18.05.2010 року, № 110610/1 від 11.06.2010 року (а.с.46, 48) та платіжні доручення № 153 від 29.04.2010 року, № 74 від 16.06.2010 року, № 83 від 20.06.2010 року, № 21 від 17.05.2010 року, № 120 від 16.07.2010 року, № 104 від 06.07.2010 року (а.с. 42, 43, 44).
Дослідивши укладений між ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія» Договір будівельного підряду та надані первинні документи суд дійшов висновку, що вони складені та виписані на підставі і у відповідності до укладеного Договору, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія».
При цьому, суд не погоджується з посиланням ДПІ на невідповідність наданих Позивачем приблизного кошторису витрат на проведення ремонтних робіт та акту виконаних робіт до Договору будівельного підряду від 23.04.2010 року, типовим формам облікових документів у будівництві № КБ-2 в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 року, оскільки по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок небюджетних джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто, будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року.
Відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наданих до суду приблизного кошторису витрат на проведення ремонтних робіт та акту виконаних робіт до Договору будівельного підряду від 23.04.2010 року, вбачається, що вони містять дату і місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (наявна інформація про особу, що здала виконані роботи та особу, що їх прийнята, їх посадове становище).
Також, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, а так само наявності в них певних недоліків. Сам факт наявності в актах приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт недоліків, при наявності інших документів, які підтверджують факт виконання будівельних робіт, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цих послуг до складу податкового кредиту.
Крім того, суд наголошує, що Відповідачем зменшено не всю суму податкового кредиту, який сформований Позивачем на підставі укладеного між ПП «УПТК» та ПП «Одеська будівельна компанія» Договору будівельного підряду, в обґрунтування якого начебто не надано всіх документів, а тільки частину - за період червень 2010 року, у той час, як Позивачем був сформований податковий кредит за результатами взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія», також, і за травень 2010 року. При цьому, під час судового розгляду представник Відповідача не зміг надати яких-небудь обгрунтованих пояснень причини зменшення податкового кредиту лише в частині, а не всього кредиту, який сформований Позивачем на підставі виписаних ПП «Одеська будівельна компанія» податкових накладних та не зміг надати будь-які докази в обґрунтування своєї позиції.
Також суд зазначає, що роблячи висновок щодо завищення Позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Одеська будівельна компанія», Відповідач, зокрема, послався на висновки акту № 296/23-513/34319643 від 15.03.2011 року, яким встановлено відсутність у ПП «Одеська будівельна компанія» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, що унеможливлює здійснення ним будь-якої господарської діяльності.
Суд не приймає до уваги посилання ДПІ на вказаний акт перевірки, оскільки чинним законодавством не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник Відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентом. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.
При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.
Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Як вбачається з матеріалів справи, і Позивач, і його контрагент на час укладання й виконання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечувалось Відповідачем.
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що директор ПП «Одеська будівельна компанія» не виписував та не підписував податкові накладні на адресу Позивача з посиланням на постанову про порушення кримінальної справи та протокол допиту підозрюваного від 13.02.2012 року, оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому, суд зазначає, що з наведеного протоколу допиту вбачається, що директор ПП «Одеська будівельна компанія» підписував деякі документи щодо ПП «Одеська будівельна компанія», що доводить можливість підписання в т.ч. податкових накладних виписаних на адресу Позивача. Тому, висновки Акту перевірки про непідписання податкових накладних, виданих Позивачу, є припущенням податкового органу, та не підтверджується належними доказами (а.с. 141-143, 166-179).
Згідно п.1.7. ст.1 Закону №168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з п.п.7.4.1. п.п 7.4. ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.5. п.п.7.4. ст.7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Згідно з п.п.7.5.1. п.п.7.5. ст.7 Закону №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В Акті перевірки відсутні, а представником Відповідача у судовому засіданні не зазначені конкретні порушення Позивачем вимог Закону №168/97 зі сторони Позивача. Жодна норма Закону України №168/97 не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів Позивача, в тому числі заниження податкових зобов'язань, не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань Позивачу, оскільки Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Зі змісту Акту перевірки вбачається, що Позивач здійснював формування податкового кредиту на підставі отриманих від ПП «Одеська будівельна компанія» належним чином оформлених податкових накладних.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог п.п.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів та послуг, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, що на момент здійснення господарської діяльності мали статус платників податку на додану вартість. В зв'язку з цим суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001862240 від 12.10.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «УПТК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 1939 від 13 вересня 2012 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «УПТК», код ЄДРПОУ 21016100, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року».
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «УПТК» з питань правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року та зі складання Акту перевірки від 20.09.2012 року за № 5563/22-4/21016100 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «УПТК», код ЄДРПОУ 21016100 з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 34319643, за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12 жовтня 2012 року за № 0001862240, яким Приватному підприємству «УПТК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3750,00 гривень, у тому числі за основним платежем 3000,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 750,00 гривень.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.
04 березня 2013 року.