про залишення позовної заяви без розгляду
13 серпня 2015 року 810/3494/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління пенсійного фонду України у місті Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1732,80 грн. від 04.02.2015 № Ф 42-У.
До позовної заяви позивачам також додано клопотання про поновлення пропущенного строку на оскарження вимоги на виплату боргу від 04.02.2015 № Ф 42-У.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України у місті Фастові та Фастівському районі Київської області про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04 лютого 2015 року № Ф 42-У.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Цією ж статтею передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Крім цього, положення статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" корелюються із положеннями статті 17 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження", відповідно до якої примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Аналіз положень зазначеного законодавства дозволяє дійти висновку, що вимога територіального органу Пенсійного фонду є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а відтак, воно може бути оскаржено до суду в межах встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку.
Як вбачається зі змісту доданого до адміністративного позову клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.02.2015 № Ф 42-У позивачем зазначено, що про вказану вимогу позивачу стало відомо 26.06.2015, а саме коли ним була отримана Постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2015 № 46983988. Зазначені обставини свідчить про те, що позивач вже 26.06.2015 був обізнаний про існування оскаржуваної вимоги і сам зазначає про це у клопотанні.
Водночас, зі штампу на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду видно, що з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 06.08.2015, тобто, із пропуском встановленого місячного терміну на звернення до суду, оскільки такий термін сплив 27.07.2015. При цьому, позивачем не наведено вагомих та поважних причин пропуску строку на звернення до суду, які б перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З огляду на зазначене та враховуючи, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням строку на звернення до суду, поважних причин неможливості позивача звернутись до суду із даним позовом протягом встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку - не встановлено, отже, даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
При цьому, суд звертає увагу, що за приписами частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у місті Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.02.2015 № Ф 42-У, - залишити без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп., сплачений відповідно до квитанції від 04.08.2015 року № 56.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г. В.