ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" серпня 2015 р. Справа № 809/2273/15
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Мигалюк Ю.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
Державна податкова інспекція у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більш ніж протягом року не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 09.06.2015 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу за адресою що вказана в даних ЄДРПОУ. Дані матеріали повернулися на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, враховуючи положення статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.
Заперечення чи заява про визнання позову від відповідача на адресу суду у строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходили.
Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ та довідки № 611/09-03-17/850 від 14.05.2015 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, взята на облік як платник податків Державна податкова інспекція у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с.5, 6).
Довідкою позивача № 611/09-03-17/850 від 14.05.2015 р. засвідчено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подавала звітність до податкового органу більш ніж протягом року, а саме з 01.01.2012 року, а також підтверджена відсутність заборгованості до бюджету (а.с.5).
Відповідно до вимог п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Вказаний обов'язок закріплений п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Частиною 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Частиною 2 статті 46 даного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до абзацу 1 п.67.2 ст.67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 77111).
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби для вчинення дій щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у встановленому законом порядку.
Постанову допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.254 КАС України.
Постанова складена 12.08.2015 року о 10:15 год.
Суддя: Мигалюк Ю.В.