ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" лютого 2011 р. cправа № 2a-503/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
прокурора прокуратури Івано-Франківської області -ОСОБА_1
представника позивача: Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області -ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Косівського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 2 952,00 грн., -
08.02.2011 року прокурор Косівського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2 952,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за період з 2008 року по 2010 рік включно протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” не сплачено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Сума податкового боргу складає в розмірі 2 952,00 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача, в інтересах якого подано адміністративний позов, позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач, у відповідності до статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, являється платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за яким зареєстрований транспортний засіб “ІФА-W50” державний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 6 560 кубічних сантиметрів (а.с. 6). Відповідач, у відповідності до поданої інформації Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області та віділення Державної автомобільної інспекції м. Косів при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, у 2008-2010 роках не проходив технічний огляд власного транспортного засобу та не здійснив оплату вказаного податку, за період з 2008 року по 2010 рік в розмірі 2 952,00 грн. Податковий орган, згідно даних віділення Державної автомобільної інспекції м. Косів при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області встановив, що транспортний засіб “ІФА-W50” (державний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 6 560 кубічних сантиметрів) відноситься до вантажних автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна до 8 200 кубічних сантиметрів, по коду 8704. Позивач, у відповідності до встановленої ставки податку, передбаченої статтею 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, перерахував та визначив відповідачу податковий борг в розмірі 2 952,00 грн. (а.с.7). Однак, відповідач податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2 952,00 грн. не сплатив.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України “Про систему оподаткування”, “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” в редакції чинній на час їх дії.
Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Частиною 1 статті 14 Закону України ''Про систему оподаткування''податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пункт 1 статті 20 Закону України “Про систему оподаткування” передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі -юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі -фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” об'єктами оподаткування є вантажні автомобілі за кодом 8704.
Відповідно до вимог частини 5 статті 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується по коду 8704 вантажних автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна до 8 200 кубічних сантиметрів зі ставкою такого податку 15 гривень за 100 кубічних сантиметрів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами -перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно пункту 4 Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 606 від 09.07.2008 року, техогляд засобів - комплекс заходів державного контролю за їх технічним станом, правомірністю експлуатації, сплатою власниками засобів податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
У відповідності до пункту 11 вказаного вище Порядку власники засобів - юридичні та фізичні особи або уповноважені ними особи зобов'язані подати засоби для техогляду у строк і в місце, визначені підрозділом Державтоінспекції за місцем постійної або тимчасової реєстрації засобу.
Власники засобів або уповноважені ними особи, які експлуатують засоби, що не пройшли техогляд в установлений строк, несуть адміністративну відповідальність в установленому порядку.
Відповідач доказів проходження технічного огляду власного транспортного засобу із відповідною сплатою податку з власників транспортних засобів за період з 2008 року по 2010 рік суду не надав.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за три попередні роки, з врахуванням ставки оподаткування 15 гривень за 100 кубічних сантиметрів для даного виду транспортного засобу при потужності двигуна 6 560 кубічних сантиметрів.
Суд також приходить до переконання, що несплачений податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2 952,00 грн., у відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Відповідно частини 3 статті 7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг, який виник за несплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2 952,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, с. Стопчатів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78656,) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2 952 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 02.03.2011 року.