ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" березня 2011 р. Справа № 2a-4426/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Рудій В.О
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідач - не' зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Галицькому районі
до відповідача: фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 375,00 грн,-
Державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 375,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим що згідно декларації про доходи з 01.01.1009 року по 31.12.2009 року поданої відповідачем, ним задекларовано сума доходу від операції з продажу рухомого майна. На підставі поданої декларації податковим органом зроблено розрахунок податку з фізичних осіб на суму 375,00 грн., яка підлягає сплаті до бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду неодноразово повертались надіслані документи відповідачу, з відміткою про те що адресат не проживає по вказаному адресу. Відповідно до ст.39 КАС України у випадку коли зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Таким чином відповідач повідомлявся про дату, час і місце судового розгляд даної справи, через засоби масової інформації, за останнім відомим місцем проживання.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про систему оподаткування" визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому законом терміни.
Відповідно до пп.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 02.03.2010 року подав до Державної податкової інспекції у Галицькому районі річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, де відобразив продаж рухомого майна у 2009 році на суму 2500 грн., на підставі даної декларації державною податковою інспекцією у Галицькому районі відповідачу нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 375,00 грн.
Статтею 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" регулюється оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок продажу рухомого майна, згідно якої, особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є особи, які отримали дохід від продажу рухомого майна.
Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 15 відсотків від об'єкта оподаткування та включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Судом встановлено, що вищезазначене податкове зобов'язання є узгодженим, оскільки відповідачем подано до органу ДПІ розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику або сплаті до бюджету. Підпунктом 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З урахуванням наведених обставин за відповідачем рахується податковий борг з податку доходів фізичних осіб в сумі 375,00 грн.,
Згідно ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачу вручено першу податкову вимогу № 1/2/2337/10/24 02.04.2010 року та другу податкову вимогу № 2/8/2865/10/24 від 06.05.2010 року на суму боргу 375,00 грн.
Будь-яких доказів повного чи часткового погашення суми податкового боргу, відповідачем на адресу суду не направлялось.
Податковий борг, підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом № 27 станом на 08.12.2010 року, довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 01.03.2011 року та іншими матеріалами справи.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити .
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2, код НОМЕР_1, в дохід бюджету податковий борг в сумі 375 ( триста сімдесять п'ять) грн.00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 04.03.2011 року.