ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" березня 2011 р. Справа № 2a-255/11/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
21.01.2011 року Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 020 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України ухвалою суду від 21.01.2011 року в адміністративній справі за вищевказаним позовом відкрито скорочене провадження. Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України копії даної ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів направлялись відповідачу за адресою зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак дані матеріали повернулись до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. У відповідності до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являється автомобільним перевізником та відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.
Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Однак відповідач 28.12.2009 року та 04.08.2010 року всупереч вимогам даного Закону здійснював експлуатацію належного йому легкового автомобіля НОМЕР_1, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки. Дані обставини підтверджуються актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.12.2009 року, 04.08.2010 року за №б/н, №180355 відповідно, а також довідкою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 14.01.2011 року, відповідно до якої відповідач не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім того факт експлуатації вище вказаного автомобіля, облаштованого розпізнавальним знаком служби таксі «1558», підтверджується матеріалами фотозйомки, проведеної під час складання протоколу від 28.12.2009 року за №б/н, які наявні у матеріалах справи.
Згідно п.3 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказані порушення на підставі вищевказаних актів керівником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 31.12.2009 року, 05.08.2010 року до відповідача згідно постанов за №б/н, №106292 відповідно застосовано штрафні санкції на загальну суму 1 020 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з правомірністю прийняття вказаних рішень суб'єктом владних повноважень та розміром застосованих санкцій.
Судом встановлено, що дані постанови направлені відповідачу, що підтверджується копіями супровідних листів за №09-3-20/5655 від 31.12.2009 року, за №09-3-20/3027 від 05.08.2010 року, що наявні у матеріалах справи, проте одна з них отримана останнім 14.01.2010 року, а інша повернулась без вручення за закінченням терміну зберігання. Одночасно згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” відповідачу було запропоновано сплатити застосовані штрафні санкції у 15-денний термін з дня одержання постанови. Відповідно до довідки Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 14.01.2011 року застосовані штрафні санкції залишились несплачені, постанови про їх застосування відповідачем не оскаржувались.
Таким чином, оскільки доказів сплати заборгованості ОСОБА_1 суду не представив, обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, не встановлено, позов слід задовольнити.
На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.ст.162, 183-2, 256 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО -836014, код одержувача - 20568100) -1 020 (одну тисячу двадцять) грн. несплачених фінансових санкцій.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гундяк В.Д.