ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" лютого 2011 р. Справа № 2a-451/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Галімурка Т.Є.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську
до відповідача: ТзОВ "Агропромислова фірма "Іскра"
про стягнення недоїмки в сумі 113,56 грн.,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську звернулось до суду із адміністративним позовом до ТзОВ "Агропромислова фірма "Іскра" про стягнення заборгованості у сумі 113,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську як платник страхових внесків, у порушення пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не сплатив страхові внески. Заборгованість зі сплати страхових внесків на момент подання позову становить 113,56 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом установлено, що ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра", як юридична особа зареєстроване 21.03.2000 року в Тисменицькій райдержадміністрації, що підтверджується довідкою управління статистики у Тисменицькому районі серії АБ № 081895 від 18.03.2009 року.
Згідно страхового свідоцтва № НОМЕР_1 від 04.01.2003 року відповідач 04.01.2003 року зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків.
Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідач будучи страхувальником, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Однак, ним страхові внески не сплачені. Недоїмка по сплаті страхових внесків становить 113,56 грн.
Вказаний борг в сумі 113,56грн. підтверджується дослідженою в судовому засіданні розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010рік (а.с.6-7).
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до вимог, встановлених частиною 3 статті 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно частини 6 статті 47 цього Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Частиною 10 статті 47 вказаного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду встановлено Інструкцією “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України” затвердженою постановою Правління Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №12 від 20.04.2001року.
В силу пункту 7.5 цієї ж Інструкції, юридичні особи - платники страхових внесків щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, один примірник якої подається до робочого органу Виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника та підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряється печаткою.
Пунктом 4.12. вищевказаної Інструкції зазначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Несплачені у цей строк страхові внески вважаються відповідно до пункту 5.1 Інструкції недоїмкою та стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
Таким чином, заборгованість (недоїмка) відповідача по сплаті страхових внесків станом на 01.01.2011 року складає 113,56 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у вказаній сумі. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
У зв"язку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Іскра»(код ЄДРПОУ 03753220) недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 113 (сто тринадцять) грн. 56 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2
Постанова в повному обсязі складена 01.03.2011 року.